2. Типи злиттів та поглинань

За останні роки в Україні пройшло безліч операцій з купівлі-продажу підприємств, з'явилися юристи, які спеціалізуються на супроводженні подібних операцій і навіть деякі традиції.

Розглядаючи процеси злиття і поглинання можемо відмітити такі мотиви:

1. Одним з основних мотивів злиття є синергетичний ефект – посилення ефективності за рахунок об'єднання. Злиття може сприяти:

- Зниження витрат виробництва - наприклад, за рахунок прояву ефекту масштабу при горизонтальному злитті або отриманню більш дешевих ресурсів при вертикальному злитті;

- Зниження витрат управління - за рахунок об'єднання функцій ланок керуючого апарату, вивільнення персоналу;

2. Мотивом злиття може виступати підвищення ефективності управління:

- Придбання неефективною фірми - проблеми і невдачі фірми часто лежать у сфері управління: відсутність стратегічного мислення у керівництва, короткозора ринкова політика, невміння підбору і аналізу необхідної інформації;

- Передача управління власником - ситуація, коли власник, керуючий фірмою, бажає відійти від справ або його інтереси переміщуються в інші сфери бізнесу.

3. Прагнення до росту капіталізації також може підштовхнути компанії до злиття:

- Розміщення вільних коштів - одна з фірм може розмістити свої вільні кошти шляхом придбання іншої компанії (мотив, характерний для конгломератних злиття);

- Спекулятивний мотив - зростання капіталізації сприяє підвищенню курсу акцій, інтереси власників компаній можуть бути спрямовані не на продовження діяльності, а на отримання додаткового доходу від продажу акцій

4. багато злиття представляють собою інструмент конкурентної стратегії:

- Посилення ринкової влади - збільшення ринкової частки, сприяє набуттю домінуючого положення та отримання конкурентних переваг. Не всі переваги та підсумки угод можуть бути оцінені негайно фінансовим ринком, але сприяють зростанню фірми в майбутньому.

Дивлячись на стосовно велику кількість робіт, присвячених даній проблемі, залишається ряд питань, які недостатньо вивчені. Аналізуючи ці форми, необхідно класифікувати їх по категоріям.

Перша категорія включає в себе форми злиттів та поглинань, які відрізняються за терміном їх реалізації. З цієї точки зору розрізняються дві форми. Одна з цих форм характеризується тим, що злиття і поглинання здійснюється повністю, за один раз (closing deal; closing full acquisition). Така форма широко використовується в умовах загострення конкуренції на тому чи іншому ринку злиттів та поглинань, а також з ціллю скорочення витрат на вивчення даних ринків, маркетингових і управлінських витрат. Наприклад, український підрозділ швейцарської компанії Nestle, вело переговори про покупку компанії «Торчин продукт» на протязі двох років (витративши значні кошти), але купила весь пакет акцій відразу. Ще один наглядний приклад: англійський банк Barclays, щоб випередити свого конкурента-інший англійський банк-HSBC, в 2008р. купив відразу 100% акцій російського «Ексимбанку» за 745 млн. дол.

Друга форма першої категорії злиттів та поглинань характеризується тим, що поглинання проходить частково, поступово (partial acquisition), або в декілька етапів (rall-upacquisition). В том числі, шведська телекомунікаційна група TelioSonera докупила в 2005р. 27% акцій турецького оператора мобільного зв’язку Turkcell і заволоділа 64,3% акцій турецької компанії і на цій підставі контролює її.

Так за стратегією об’єднання розрізняють три основні види: горизонтальні, вертикальні та конгломератні.

- горизонтальне злиття (horizontal merger) здійснюється між компаніями однієї. В результаті відбувається концентрація активів, збільшується ринкова частка та зростає конкурентоспроможність, проте знижується конкуренція.

- вертикальне злиття (vertical merger) відбувається між двома компаніями, що здійснюють різні стадії виробництва одного і того ж кінцевого продукту і мають відносини "покупець-продавець". Як правило об’єднуються компанії, що знаходяться на різних стадіях технологічного ланцюжка виробництва певного продукту. Від вертикального об"єднання очікується зменшення витрат, зокрема проміжних та дублюючих, що має призвести до зниження собівартості кінцевого продукту. Вертикальні злиття істотно не впливають на рівень конкуренції.

- конгломератне злиття (conglomerate merger) відбувається між фірмами, які зайняті непов'язаними між собою видами діяльності. Вважається, що конгломератні об'єднання призводять до зниження ризиків за рахунок диверсифікації [10].

Існують три різновиди конгломератних злиттів:

Злиття для розширення спектру продуктів

Відбувається об'єднання компаній, що виробляють різну продукцію, яка має, тим не менше, схожими ознаками, і здатних розширити асортимент продукції, що випускається один одним продукції. Тим самим значно підвищується конкурентну перевагу утворилася структури.

Прикладом може служити нещодавнє злиття Boeing, найбільшого світового виробника в галузі цивільної авіації, і McDonnel Douglas, лідера в галузі оборонно-космічної індустрії США, а також об'єднання двох компаній-гігантів, що працюють у сфері фінансових послуг - всесвітньо відомого інвестиційного банку Morgan Stanley і володіє досить розвиненою мережею дистриб'юторської компанії Dean Whitter Discovery. У результаті утворилася потужна фінансова структура, яка працює одночасно з приватними і великими інституційними клієнтами.

Злиття для географічного розширення

У даному випадку об'єднуються компанії, що випускають однотипну продукцію, але здійснюють свою діяльність в різних регіонах.

Дана схема дозволяє значно знизити рівень ризику через географічну диверсифікацію і розширити свою присутність , а значить, і придбати конкурентні переваги, забезпечити себе додаткового попиту на різних географічних ринках. Як приклад можна навести придбання німецьким концерном Volkswagen70% пакету акцій чеського заводу Skoda, що дозволило йому скористатися перевагами динамічного і перспективного східноєвропейського ринку.

Власне конгломератні злиття

Передбачає об'єднання компаній з абсолютно незв'язаних і неспоріднених галузей. Приклад - злиття тютюнової компанії RJ. Злиття і поглинання компаній мають свої особливості в різних країнах або регіонах світу. Так, наприклад, на відміну від США, де відбуваються, перш за все, злиття або поглинання великих фірм, в Європі йде поглинання дрібних і середніх компаній, сімейних фірм, невеликих акціонерних товариств [8].

Експертами звичайно вказуються три причини невдачі злиттів і поглинань:

• невірна оцінка поглинаючою компанією привабливості ринку або конкурентної позиції компанії, що поглинається;

• недооцінка розміру інвестицій, необхідних для здійснення угоди по злиттю або поглинанню компанії;

• помилки, допущені в процесі реалізації угоди по злиттю.

Що стосується правових підстав реорганізації ПАТ в Україні (шляхом злиття або поглинання), то згідно ст. 19 Закону про господарчі товариства вся сукупність прав і обов'язків реорганізує мого товариства переходить до його правонаступників. Так, якщо має місце злиття суб'єктів господарювання (юридичних осіб), то всі майнові права і обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання (юридичної особи),утвореного внаслідок злиття (п. 2 ст. 59 ГКУ). У випадку ж приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять всі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання (п. З ст. 59 ГКУ).

В українських умовах проблема посилюється такими факторами, як молодість ринку, недосконалість законодавства, велика кількість незаконних (або формально законних, але здійснених не правовими, нецивілізованими способами) поглинань - «рейдерських» захоплень і корпоративних воєн [63].

Основна причина угод, де компанії використовують механізми ворожого поглинання - це конкуренція, яка змушує активно шукати інвестиційні можливості, ефективно використовувати всі ресурси, знижувати витрати і шукати стратегії протидії конкурентам. Розширюючи свої можливості, компанії створюють стратегії диверсифікації та реструктуризації.

На сьогоднішній день можна назвати декілька різних груп цілей, які можуть ставити і досягати компанії, використовуючи угоди ворожих поглинань:

• «Захисні» цілі, в яких компанії шукають можливості свого зростання.

• «Інвестиційні» мети, де компанії, їхні менеджери і інвестори можуть переслідувати наступні інвестиційні цілі: розміщувати вільні кошти, брати участь у прибутковому бізнесі; скуповувати недооцінені активи та інші.

• «Інформаційні»: злиття і поглинання можуть поліпшити інформованість компанії.

Таким чином, основними передумовами, що впливають на розвиток ринку ворожих поглинань є наступні:

• особливості характеру юридичного оформлення;

• роль держави;

• вплив процесів глобалізації;

• недосконалість законодавчої бази,

• відсутність сильної незалежної судової влади

• корупція.

Менеджери компаній, чинячи опір передбачуваному поглинанню, можуть переслідувати дві мети:

• запобігти поглинання в принципі. Це відбувається, коли менеджери бояться, що в новій компанії їм не вдасться зберегти своє посадове положення або навіть роботу;

• змусити покупця заплатити високу ціну за поглинання компанії.

Багаторічна практика показує, що в якості гравців-агресорів на ринку ворожих поглинань найбільш поширені такі суб'єкти:

1. Олігархи і фінансово-промислові групи, що поглинають компанії і активи для себе, з метою розвитку або диверсифікації вже існуючих бізнес імперій.

2. Інвестиційні компанії, що зробили поглинання своїм основним бізнесом. Надалі поглинуті компанії та / або їх активи продаються за максимально високими цінами зацікавленим особам або залишаються для диверсифікації власного бізнесу.

3. Інвестиційні компанії – посередники, що діють в інтересах замовника.

4. Інвестиційні компанії – професійні грінмейлери.

Всі інші гравці, як правило, є аматорами і не несуть для підприємства серйозної загрози хоча б тому, що для успішної реалізації проекту по ворожому поглинанню потрібна наявність висококваліфікованих фахівців, яких на ринку праці знайти вкрай важко [20].

На ринку корпоративного контролю прийнято виділяти також дружні поглинання.

Важливою відмінністю ворожого поглинання від дружнього є те, кому робить пропозицію на викуп контрольного пакету акцій менеджмент корпорацій-покупця. У випадку з ворожим поглинанням менеджмент компанії-мети виявляється повністю відключеним від процесу проведення викупу, тоді як дружню поглинання, як правило, проводиться на переговорної основі. Саме тому дружнє поглинання найчастіше називають злиттям.

Дружнє поглинання – це перш за все контракт між менеджментом двох компаній, умови якого виробляються в переговорному процесі, причому менеджери корпорації-цілі виступають в цих переговорах у ролі агентів своїх акціонерів [9].

Якщо скласти всю інформацію про характеристики дружніх і ворожих поглинань, яка відома нам на поточний момент, то отримаємо таку картину (табл.. 1.1).

Вибір тієї чи іншої форми об'єднання компаній залежить від мотивів і характеру угоди, ділової культури країни та інших чинників. Варіюються і механізми такого об'єднання, коли:

- поглинаюча компанія бере на свій баланс всі активи і зобов'язання іншій компанії;

- об'єднання двох або кількох компаній передбачає створення нової юридичної особи, що приймає на свій баланс всі активи і зобов'язання об'єднуються компаній;

- купуються акції компанії, що поглинається або взаємообмін ними;

- купуються всі або частину активів компанії, що поглинається;

- збір блокуючого пакету за допомогою викупу акцій у співробітників підприємств, що особливо ефективно там, де робітники отримують низьку зарплату;

- оспорювання прав власності на акції або оспорювання рішень акціонерів з метою поглинання підприємств;

- спілкування з місцевою владою, яка часто є власником великих пакетів акцій підприємств;

- розмивання акцій, дуже ефективно проведене великими акціонерами, щоб витіснити як міноритарних, а й часом не менш великих співвласників;

- антифакторинг, або скуповування боргів, з наступним банкрутством неуспішного підприємства.

Таблиця 1. 1

Характеристика дружніх та ворожих поглинань

Характеристика	Дружнє	Вороже
Характер проведення	Переговори	Відсутність переговорів
Реакція менеджменту компанії-цілі	Позитивна	Негативна, активна протидія
Ступінь несподіванки для ринку	Очікувано (до деякої міри)	Абсолютно несподівано
Частка звичайних акцій, що належать менеджменту компанії-цілі	Значна	Незначна
Конкуренція	Відсутній	Можлива сильна конкуренція покупців
Метод оплати операції	Звичайні голосуючі акції покупця	Грошові кошти та / або звичайні голосуючі акції покупця
Розмір премії	Нижче середнього розміру премії з угодами, пов'язаним з поглинанням аналогічних компанії	Вище середнього розміру премії з угодами, пов'язаним з поглинанням аналогічних компанії

Зрозуміло, що операції по злиттю і поглинанню пов'язані з ризиками:

- переплат (особливо при тендері);

- недооцінки всіх наслідків угоди (наприклад, применшення додаткових інвестицій, які реально необхідні для придбання бізнесу);

- втрати ключових менеджерів і фахівців при проведеної реорганізації;

- вибору найдорожчого способу розв'язання проблеми (стратегічні цілі могли бути досягнуті за допомогою більш м'яких форм альянсу).

Дуже часто недооцінюються необхідні інвестиції для здійснення угоди по злиттю або поглинанню. Помилки в оцінці вартості майбутньої угоди можуть бути дуже значними. Наприклад, при поглинанні BMW компанії Rover приблизна вартість останньої становила 800 млн. фунтів, а необхідні в наступні п'ять років після злиття інвестиції - 3,5 млрд.

Аналітичні дослідження мали місце злиття показують цікаві результати: виявляється вигідніше продавати компанію, ніж купувати чужу. У більшості випадків акціонери компаній, які виступали продавцями в угодах із злиття або поглинання, одержали досить суттєві вигоди, а акціонери поглинаючої компанії вигравали набагато менше [64].

На практиці реальні злиття однакових за розмірами компаній відбуваються досить рідко. Частіше одна компанія купує іншу і, за домовленістю, дозволяє продавцю оголошувати про те, що проходить процес злиття, хоча ж насправді спостерігається поглинання. З точки зору презентабельності для ринку, компанії краще заявити про те, що вона об’єдналася з рівноцінним собі партнером чи конкурентом, аніж бути купленою. Процес купівлі також може бути названий злиттям, якщо керівництво обох компаній вирішить об’єднати компанії, усвідомлюючи потенційні переваги для своїх компаній у майбутньому. Але у випадку, якщо одна сторона не бажає бути купленою, то дана угода набуває недружнього характеру, а цей процес називають недружнім (ворожим) поглинанням. Дати точне визначення угоді, злиття чи поглинання, можна лише тоді, коли стає зрозумілим, в якій атмосфері проходять переговори – в дружній чи ворожій. Іншими словами, все залежить від того, як сторона – продавець сприймає пропозицію з купівлі [12].

Після п’яти хвиль злиття і поглинань в XX ст. світова економіка в кінці другого тисячоліття підійшла до нового рубежу, який ознаменувався появою

на міжнародній арені супергігантів. Об’єднання авіавиробників «Boeing» і «McDonnellDouglas», автомобілебудівних концернів «BMW» і «RoverGroup», «Daimler-Benz» і «Chrysler», нафтових компаній «BritishPetroleum» і «Amoco», «Mobil» і «Техасо», фінансових інститутів «MorganStanley» і«DeanWhitterDiscovery», аудиторських фірм «Coopers&Lybrand» і«Pricewaterhouse» і компаній багатьох інших галузей підтверджують цю тезу [4].