- •1 Види та жанри образотворчого мистецтва. Поняття стилю.
- •2. Що таке композиція? Назвати прийоми й засоби композиції.
- •3. Що таке композиційна схема?
- •4. Поняття руху та ритмів на картинній площині.
- •5. Колір. Його емоційне, фізіологічне та психологічне значення.
- •6. Оптичні ілюзії на картинній площині. Закон рами.
- •7. Основні закони композиції.
- •8. Обґрунтувати роль і місце композиції у вихованні художника-викладача.
- •9. Дати оцінку мистецтву плаката. Визначити види та їх особливості.
- •10. Види композиційних схем.
- •12. Види натюрморту.
- •13. Обґрунтувати поняття: «Пейзаж, як складова частина картини та як самостійний жанр мистецтва». Визначити види пейзажу.
- •14. Види книжкової графіки. Навести приклади.
- •16. Елементи книги. Особливості зовнішнього та внутрішнього оформлення.
- •18. Компоненти художньої творчості: мислення, інтуїція, фантазія.
- •19. Графіка як вид образотворчого мистецтва та її значення в естетичному вихованні учнів.
- •20. Роль ведучої кольорової плями в живописному етюді. Роль локальної тонової плями в моделюванні об’єму голови.
- •30. Поняття проміжних кольорів на прикладі спектрального кола.
- •31. Що таке загальний кольоровий тон у картині?
- •32. Контраст, нюанс та їхня роль у живопису. Що таке монохром?
- •33. Якими засобами живопису вирішується завдання передачі середовища, об’єму, декоративно-плоскінного рішення натури?
- •34. Особливості роботи спектральною і земляною палітрою.
- •35. Які завдання вирішуються в техніці гризайль?
- •36. Завдання кольорового та тонового етюдів? Завдання короткочасного пошукового етюда?
- •37. Функція тону в живопису.
- •38. Які властивості мають гуашеві фарби? Порівняти технічні можливості акварельних та гуашевих фарб.
- •39. Що таке колорит?
- •40. Які завдання краще виконувати технікою «по сирому», а які – технікою пуантилізму?
- •41. Що таке кольорове відношення?
- •42. Що ми розуміємо під конструктивною основою форми? Що ми розуміємо під простими та складними формами?
- •43. Що таке лінія, її функції?
- •44. Основні закономірності лінійної та повітряної перспективи.
- •45. Що таке власна та тінь, яка падає, при малюванні постаті людини.
- •46. Пояснити поняття: відблиск, світло, напівтінь, тінь, рефлекс.
- •47. Які завдання повинні виконуватися в роботі з натюрмортом?
- •48. Розкрити основні закони тональних відносин та закономірності розподілення світла на предметній формі.
- •49. Що таке фактура, її особливості?
- •50. У чому полягає послідовність побудови малюнка голови?
- •51. Що таке тон і тональне відношення?
- •61 Графічні засоби відтворення малюнка (лінія,штрих, тон).
- •62.Мета та завдання творчого та академічного малюнка?
- •63.Залежність зображення постаті від лінії горизонту. Намалювати схеми.
- •64.Вплив повітряної та лінійної перспективи на малюнок постаті.
- •65.Лінійно-конструктивний підхід при виконанні малюнка.
- •1.Кераміка як вид декоративно-прикладного мистецтва.
- •2.Образотворчі засоби декорування в кераміці.
- •3.Кераміка та її художні можливості.
- •4.Технологія декорування керамічних виробів.
- •5.Види дпм України і художня праця в школі.
- •6.Українська витинанка як вид дпм.
- •7.Вишивка як вид дпм України.
- •8.Семантична символіка в Українській вишивці.
- •9.Семантичне значення кольорів в Українській вишивці.
- •14.Тематичне малювання на уроках образотворчого мистецтва.
- •15.Декоративно-прикладне мистецтво та його основні види.
- •16.Основи організації сучасного уроку образотворчого мистецтва.
- •17.Використання принципів педагогічного малюнку на уроках образотворчого мистецтва.
- •18.Нетрадиційні форми проведення уроків образотворчого мистецтва
- •19.Особливості образотворчої діяльності дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.
- •20.Класичні види авторської гравюри.
- •21.Різновиди та техніко-технологічні засоби «Батику».
- •22.Графіка-як вид мистецтва
- •23.Види станкової та прикладної графіки.
- •24.Промислова графіка як вид мистецтва.
- •25.Види друку у графічних друкованих техніках.
- •26.Спрощені види друку.
- •27.Ксилографія як вид гравюри та реалізація її у малій формі графіки.
- •28.Високий, глибокий та площинний друк у гравюрі.
- •29.Орнамент та його застосування в різновидах мистецтва.
- •30.Фірмовий стиль та його значення в графічному мистецтві.
- •31.Розробка графічного комплексу фірмового стилю.
- •32.Шрифт та його значення у вирішенні фірмового стилю.
- •33.Малий графічний комплекс.
- •34.Клеймо, торгова марка, торговий знак в прикладній графіці.
- •35.Товарний знак та його значення в графічному комплексі.
- •36.Логотип та його значення фірмовому блоці.
- •37.Аплікація як вид дпм та її різновиди.
- •38.Техніки і матеріали що використовуються в аплікації.
- •39.Що таке декоративність.
- •40.Колаж як вид дпм.
- •41.Флористика як вид дпм і його використання у дпм.
- •42.Що таке маркетрі та особливості виконання цієї техніці.
- •43.Види різьблення. Матеріали та інструменти.
42. Що ми розуміємо під конструктивною основою форми? Що ми розуміємо під простими та складними формами?
43. Що таке лінія, її функції?
Обычно под линией подразумевается черта или непрерывный ряд точек, которые мы мысленно соединяем между собой. В КОМПОЗИЦИИ линейные элементы гораздо многообразнее.
Линиями в снимке являются прежде всего очертания предметов. Взглянем на рис. 1. Очертания комбайнов и трактора создают чет¬кий линейный рисунок, позволяющий нам судить о форме этих ма¬шин, иначе говоря, объектов кадра.
Линию, безусловно, можно рассматривать как одно из основных средств изобразительного искусства в целом. Линией пользуются и в длительном рисунке, и в кратковременных набросках, и в эскизах композиций. Линия, проведенная рейсфедером, на всем своем протяжении одинакова по толщине, но для художественных целей эта чертежная линия непригодна — она однообразна, безжизненна, невыразительна.
Линия лежит всеми своими точками на поверхности листа бумаги и этим как бы удерживает изображение в пределах формата, подчеркивая двухмерность плоскости. Однако в линейном наброске возможно решение и пространственных задач.
Контурная линия заключает форму предмета. Несмотря на то что на плоскости проведены только линии, создается впечатление, что внутри контура тон изображенного предмета темнее или светлее, чем окружающий его фон плоскости. Возникает иллюзия силуэта предмета светлым пятном на фоне, кажущемся темнее, чем он есть на самом деле. Более того, линейный рисунок может передать впечатление объема предмета. Это достигается, во-первых, тем, что линия строит форму в пропорциях и в перспективе, во-вторых, тем, что линия изменяется по своей толщине, а, следовательно, и по силе звучания. Даже незаконченная, она способна выполнять одновременно несколько функций: отграничивать форму, компоновать изображение, определять характер и движение всей формы, ее пропорции и т. д. Плавность, текучесть и направленность линии при нанесении контура позволяют выявить пластические качества формы.
Практическую работу над композицией чаще всего начинают с линейного рисунка. В нем находят отражение и последующие, более проработанные эскизы композиции.
44. Основні закономірності лінійної та повітряної перспективи.
Перспекти?ва (фр. perspective от лат. perspicere — смотреть сквозь) — наука об изображении предметов в пространстве на плоскости или какой-либо поверхности в соответствии с теми кажущимися сокращениями их размеров, изменениями очертаний формы и светотеневых отношений, которые наблюдаются в натуре.
Вид перспективы, рассчитанный на фиксированную точку зрения и предполагающий единую точку схода на линии горизонта (предметы уменьшаются пропорционально по мере удаления их от переднего плана). Теория линейной перспективы впервые появилась у Амброджо Лоренцетти в XIV веке, а вновь она была разработана в эпоху Возрождения (Брунеллески, Альберти), основывалась на простых законах оптики и превосходно подтверждалась практикой. Отображение пространства на плоскость сначала простой камерой обскура с простым отверстием (стенопом), а затем и с линзой полностью подчинено законам линейной перспективы. Прямая перспектива долго признавалась как единственное верное отражение мира в картинной плоскости. С учетом того, что линейная перспектива — это изображение, построенное на плоскости, плоскость может располагаться вертикально, наклонно и горизонтально в зависимости от назначения перспективных изображений.
Воздушная перспектива характеризуется исчезновением четкости и ясности очертаний предметов по мере их удаления от глаз наблюдателя. При этом дальний план характеризуется уменьшением насыщенности цвета (цвет теряет свою яркость, контрасты светотени смягчаются), таким образом — глубина кажется более светлой, чем передний план. Воздушная перспектива связана с изменением тонов, потому она может называться также и тональной перспективой.[3] Первые исследования закономерностей воздушной перспективы встречается еще у Леонардо да Винчи. «Вещи на расстоянии, — писал он, — кажутся тебе двусмысленными и сомнительными
Тональная перспектива — понятие техники живописи. Тональная перспектива — это изменение в цвете и тоне предмета, изменение его контрастных характеристик в сторону уменьшения, приглушения при удалении вглубь пространства. Принципы тональной перспективы первым обосновал Леонардо да Винчи.