- •Назвіть основні дисципліни, пов’язані з психологією праці опосередковано (через інші сфери науки, практики, мистецтва).
- •Розкрийте зміст поняття «професійна придатність».
- •Виділіть сфери практичної діяльності і наукові дисципліни, з якими буде пов’язана психологія праці в майбутньому.
- •Перелічити шляхи профілактики і корекції несприятливих функціональних станів та «професійного вигоряння» працівника.
- •6.Назвіть позитивні умови становлення професіоналізму суб’єкта праці.
- •7.Як зв’язана структура мотивації праці і кваліфікація суб’єкта.
- •8.Назвіть періоди найактивнішого розвитку психології праці.
- •9.Перелічити психологічні умови підвищення ефективності трудової діяльності.
- •10.Розкрити зміст відмінностей понять «штати», «кадри», «персонал», «людські ресурси».
- •11.Складіть перелік службових обов’язків психолога в організації.
- •12.Перелічіть і поясніть основні структурні елементи трудової адаптації.
- •13. Поясніть, як впливає на трудову адаптацію темперамент людини.
- •Охарактеризуйте основні принципи класифікації професій.
- •Приведіть приклади типології професій.
- •Назвіть негативні умови становлення професіоналізму суб’єкта праці.
- •17. Розкрийте зміст феномена «акмеологічні інваріанти професіоналізму».
- •18. Перерахуйте періоди якнайменш активного розвитку наукової дисципліни
- •19. Дайте визначення і охарактеризуйте зміст поняття «трудовий пост».
- •Назвати і пояснити зміст основних видів трудової адаптації, її сутність.
- •21 Назвіть механізми і умови, що ускладнюють повноцінне формування і розвиток професійної самосвідомості суб’єкта.
- •22 Які явища, процеси, закономірності відносяться до психологічних механізмів адаптації людини до трудової діяльності в організації.
- •23.Дайте визначення і охарактеризуйте зміст поняття «робоче місце».
- •Розкрийте вміст феномена «стрес» в контексті практичних задач, вирішуваних психологією праці.
- •25. Дайте визначення і охарактеризуйте зміст поняття «професія».
- •26. Розкрити основні рівні трудової адаптації і показати взаємозв’язок і взаємодію між ними.
- •27. Дайте визначення і охарактеризуйте зміст поняття «предмет праці» та «засіб праці».
- •34. Опишіть вимоги професії типу «людина-техніка» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
- •35. Опишіть вимоги професії типу «людина-знак» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
- •36. Розкрийте зміст підстав, використовуваних для типології кар’єри різними авторами
- •37. Опишіть вимоги професії типу «людина-образ» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
- •39. Опишіть вимоги професії типу «людина-природа» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
- •У чому полягає схожість і відмінність акмеологічного і традиційних психологічних підходів до проблеми у трудовій діяльності суб’єкта?
- •Охарактеризуйте цілі та задачі ергономіки.
- •42. Опишіть вимоги професії типу «людина-людина» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
- •43. Назвіть основні детермінанти розвитку психології праці.
- •44. У чому полягають ергономічні основи конструювання робочих місць.
13. Поясніть, як впливає на трудову адаптацію темперамент людини.
Праця людини безпосередньо пов'язана із виробничим середовищем. Працівник може нормально здійснювати трудову діяльність лише тоді, коли умови зовнішнього середовища відповідають оптимальним. Якщо вони змінюються, стають несприятливими, то на протидію їм організм людини включає спеціальний механізм, який зберігає постійність внутрішнього середовища, або змінює його в межах допустимого. Такий механізм називається адаптацією. Адаптація є важливим засобом попередження травмування, виникнення нещасних випадків у трудовому процесі і відіграє значну роль в охороні праці.
Адаптація (від лат. adapto - пристосування) - це динамічний процес пристосування організму та його органів до мінливих умов зовнішнього середовища.
Адаптація в трудовій діяльності поділяється на фізіологічну, психічну, соціальну та професійну.
Трудова адаптація – це соціальний процес освоєння особистістю нової трудової ситуації, в якому і особистість і трудове середовище здійснюють активний вплив один на одного і є адаптивно-адаптованими системами.
Адаптованість людини у конкретному трудовому середовищі проявляється у її поведінці, у показниках трудової діяльності:
- ефективності праці;
- засвоєнні соціальної інформації та її практичній реалізації;
- рості усіх видів активності;
- задоволеності різними сторонами трудової діяльності.
Трудова адаптація може бути первинною при первинному входженні працівника у виробниче середовище та вторинною – при зміні робочого місця без зміни і із зміною професії чи суттєвої зміни середовища.
У трудовій діяльності особливості темпераменту працівників виявляються в активності, емоційності, моториці. Активність характеризується рівнем енергійності, з якою працівник досягає поставлених цілей, переборює труднощі. Емоційність проявляється в емоційних реакціях, в швидкості зміни одного емоційного стану іншим. Особливості моторики виявляються у швидкості, ритмі, амплітуді і точності трудових рухів.
Відмінності в темпераментах — це відмінності не в рівнях можливостей психіки, а в своєрідності її проявів. Кожний тип темпераменту має позитивні і негативні сторони.
Позитивним для холерика є здатність зосереджувати значні зусилля протягом короткого часу, а недоліком те, що при тривалій роботі йому бракує витримки. Сангвінік відзначається високою працездатністю, швидкою реакцією, однак у нього швидко падає інтерес до роботи. Флегматик здатний довго і наполегливо працювати, але він не може швидко переключатися на інші завдання. Меланхолік відзначається великою витримкою, але повільним входженням в роботу. Для сильних рухливих типів характерний швидкий темп виконання роботи при недостатній увазі до підготовчих і контрольних дій. Інертні більш успішно виконують завдання, де потрібні повільні рухи; вони відзначаються пунктуальністю, завчасно планують свої дії. Особливості темпераменту виявляються і в розумовій діяльності, обумовлюючи шляхи і способи роботи, не визначаючи, проте, рівень досягнень. Розумові можливості людини створюють умови для компенсації недоліків темпераменту. Проте в деяких видах діяльності від властивостей темпераменту може залежати не тільки хід їх виконання, але й результат. У тих видах праці, які ставлять високі вимоги до темпу чи інтенсивності дій, індивідуальні особливості динамічних проявів психіки можуть бути фактором придатності чи непридатності людини до діяльності. У більшості професій властивості темпераменту не впливають на кінцеву продуктивність. Вплив їх може виявитися в екстремальних ситуаціях, коли надто рухливі люди швидко реагують (часто неадекватно), а інертні можуть розгубитися і не зреагувати, а також в індивідуальній діяльності підвищеної складності. Так, працівники з вираженою екстравертивністю, пластичністю, емоційністю, імпульсивністю успішно виконують роботу, пов’язану зі швидким сприйманням і переробкою інформації, прийняттям рішень. Працівники, для яких характерні інтровертивність, ригідність, тривожність, неемоційність, загальмованість, більш ефективно виконують регламентовану діяльність з усталеним алгоритмом, монотонні роботи та роботи, які вимагають точності рухів і дій. Недостатня психічна активність у них компенсується підвищеною точністю, чіткістю і акуратністю в роботі.
Отже, властивості темпераменту виявляються в основному у своєрідності виконання роботи. Наявність у колективі особистостей різних типологічних структур сприяє більш ефективній трудовій адаптації та діяльності за умови, якщо завдання розподіляються з врахуванням цих особливостей.