- •Назвіть основні дисципліни, пов’язані з психологією праці опосередковано (через інші сфери науки, практики, мистецтва).
- •Розкрийте зміст поняття «професійна придатність».
- •Виділіть сфери практичної діяльності і наукові дисципліни, з якими буде пов’язана психологія праці в майбутньому.
- •Перелічити шляхи профілактики і корекції несприятливих функціональних станів та «професійного вигоряння» працівника.
- •6.Назвіть позитивні умови становлення професіоналізму суб’єкта праці.
- •7.Як зв’язана структура мотивації праці і кваліфікація суб’єкта.
- •8.Назвіть періоди найактивнішого розвитку психології праці.
- •9.Перелічити психологічні умови підвищення ефективності трудової діяльності.
- •10.Розкрити зміст відмінностей понять «штати», «кадри», «персонал», «людські ресурси».
- •11.Складіть перелік службових обов’язків психолога в організації.
- •12.Перелічіть і поясніть основні структурні елементи трудової адаптації.
- •13. Поясніть, як впливає на трудову адаптацію темперамент людини.
- •Охарактеризуйте основні принципи класифікації професій.
- •Приведіть приклади типології професій.
- •Назвіть негативні умови становлення професіоналізму суб’єкта праці.
- •17. Розкрийте зміст феномена «акмеологічні інваріанти професіоналізму».
- •18. Перерахуйте періоди якнайменш активного розвитку наукової дисципліни
- •19. Дайте визначення і охарактеризуйте зміст поняття «трудовий пост».
- •Назвати і пояснити зміст основних видів трудової адаптації, її сутність.
- •21 Назвіть механізми і умови, що ускладнюють повноцінне формування і розвиток професійної самосвідомості суб’єкта.
- •22 Які явища, процеси, закономірності відносяться до психологічних механізмів адаптації людини до трудової діяльності в організації.
- •23.Дайте визначення і охарактеризуйте зміст поняття «робоче місце».
- •Розкрийте вміст феномена «стрес» в контексті практичних задач, вирішуваних психологією праці.
- •25. Дайте визначення і охарактеризуйте зміст поняття «професія».
- •26. Розкрити основні рівні трудової адаптації і показати взаємозв’язок і взаємодію між ними.
- •27. Дайте визначення і охарактеризуйте зміст поняття «предмет праці» та «засіб праці».
- •34. Опишіть вимоги професії типу «людина-техніка» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
- •35. Опишіть вимоги професії типу «людина-знак» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
- •36. Розкрийте зміст підстав, використовуваних для типології кар’єри різними авторами
- •37. Опишіть вимоги професії типу «людина-образ» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
- •39. Опишіть вимоги професії типу «людина-природа» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
- •У чому полягає схожість і відмінність акмеологічного і традиційних психологічних підходів до проблеми у трудовій діяльності суб’єкта?
- •Охарактеризуйте цілі та задачі ергономіки.
- •42. Опишіть вимоги професії типу «людина-людина» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
- •43. Назвіть основні детермінанти розвитку психології праці.
- •44. У чому полягають ергономічні основи конструювання робочих місць.
Назвіть основні дисципліни, пов’язані з психологією праці опосередковано (через інші сфери науки, практики, мистецтва).
Місце психології праці в системі наук визначається положенням психології в системі наук, її взаємозв'язками з гуманітарними, технічними, громадськими та природничими науками.
Психологія інтегрує знання всіх наукових дисциплін, що вивчають людини. Цим багато в чому обумовлено її особливе становище в системі наук. Б.М. Кедров помістив психологію майже в центр «трикутника наук», змістивши її ближче до філософії і підкресливши «родову зв'язок» з теорією пізнання. Ж. Піаже, полемізуючи з Кедровим, поставив психологію в центр «трикутника», підкреслюючи її глобальну роль в цілісному пізнанні світу і багатосторонню зв'язок з сукупністю всіх наукових дисциплін.
Б.Г. Ананьєв розглянув зв'язку психології з іншими науками в контексті розробленої ним концепції комплексного людинознавства. Слідом за Ананьєва зв'язку психології з іншими науками проаналізував Б.Ф. Ломов. Він виділив систему зв'язків психології: 1) з громадськими науками (через галузь психології - соціальну психологію та пов'язані з нею дисципліни), 2) з природничими науками (через психофізику, порівняльну психологію і психофізіологію), 3) з медичними науками (через патопсихологію, медичну психологію, нейропсихологию і психофармакологію), 4) з педагогічними науками (через психологію розвитку, педагогічну і спеціальну психологію), 5) з технічними науками (через інженерну психологію). Згідно Ломову, диференціація психології обумовлена її відносинами з іншими науками. Особливо він виділяв відносини психології з філософією та математикою.
Взаємозв'язки психології праці з іншими науками мають свою специфіку, яка визначається об'єктом і предметом її вивчення та їх зв'язком. Психологія праці, соціальна психологія, соціологія праці, історія та інші суспільні науки мають точки дотику при вирішенні таких завдань: встановлення закономірностей розвитку колективного суб'єкта діяльності, вплив спілкування в трудовому колективі і професійного спілкування на процес і результат діяльності, вивчення закономірностей становлення, розвитку і функціонування великих груп і т.д.
Зв'язок психології праці з природними науками зумовлена тим, що людина, досліджуваний у якості суб'єкта праці, є природним істотою, що підкоряється законам природного світу. При вивченні функціональних станів, динаміки працездатності і втоми, динамічних особливостей суб'єкта праці, його сенсорно-перцептивних процесів у праці, психосоматики і т.п. психологія праці використовує знання медицини, фізіології, анатомії, фізики та інших природничих наук. Особливий зв'язок у психології праці з математикою і кібернетикою: психологія активно використовує математичний апарат і кібернетичні схеми для обробки матеріалу, побудови моделей конкретної діяльності та оптимізації трудового процесу.
З технічними науками психологія праці пов'язана через інженерну психологію. Остання вивчає об'єктивні закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і техніки з метою використання їх у практиці проектування, створення та експлуатації систем «людина - машина». В інженерній психології головний суб'єкт праці - це оператор, людина, що взаємодіє зі складною технікою черезінформаційні процеси.
Традиційно виділяються такі основні завдання інженерної психології: а) методологічні: визначення предмета і завдань дослідження (тобто уточнення предмета), розробка нових методів дослідження, розробка принципів дослідження; встановлення інженерної психології в системі наук про людину (і в науці взагалі); б) психофізіологічні: вивчення характеристик оператора; аналіз діяльності оператора; оцінка характеристик виконання окремих дій; вивчення станів оператора; в) системотехнічні: розробка принципів побудови елементів системи «людина - машина»; проектування і оцінка системи «людина - машина», розробка принципів організації системи «людина - машина»; оцінка надійності та ефективності системи «людина - машина»; г) експлуатаційні: професійна підготовка операторів; організація групової діяльності операторів; розробка методів підвищення працездатності операторів.
Окремо можна виділити завдання зміцнення зв'язків інженерних психологів із суміжними науками: управлінням, технічним конструюванням, психогигиене праці, кібернетикою, ергономікою.
Через проблеми професійного навчання психологія праці пов'язана також з педагогічними науками. Педагогічна психологія надає психології праці знання про функціонування і умови розвитку професійної діяльності на різних етапах навчання, пропонує інноваційні стратегії професійного навчання і т.д.
Таким чином, психологія праці має тісні зв'язки з безліччю наук. Проте своєрідність предмета і завдань психології праці дозволяє їй зберігати статус самостійної науки.