- •2. Основна теорема теорії мн-нів.
- •3. Критерій розв’язуваності конгруенцій з одним невідомим першого степеня.
- •4. Основна теорема арифметики.
- •5. Знаходження оберненої матриці за допомогою визначників
- •6.Розв’язування с-ми лінійних рівнянь (слр) матричним способом. Формули Крамера.
- •7. Властивості множення матриць.
- •8. Критерій визначеності с-ми лінійних рівнянь (слр)
- •9. Критерій сумісності с-ми лінійних рівнянь .
- •1 0. Власт. Лз та лнз систем векторів.
- •11. Означення та вл-сті паралельних і розбіжних прямих на площині Лобачевського.
- •Дедекіндів переріз відрізка np
- •13. Аксіома Лобачевского. Основні факти геометрії.
- •14 Довжина дуги лінії на поверхні. Перша квадратична форма.
- •15. Дотична пряма і нормальна площина до гладкої просторової лінії. Виведення рівнянь.
- •16. Принцип двоїстості на проективній площині і в просторі. Теорема Дезарга.
- •1. Дано:
- •2. Дано:
- •17 Рухи. Властивості рухів. Класифікація рухів. Рухи
- •18.Рівняння площини і прямої в просторі.
- •1.Канонічне рівняння прямої.,
- •4. Параметричне р-ня прямої.
- •19.Змішаний добуток 3-х векторів. Геометр. Зміст змішаного добутку.
- •20.Векторний добуток 2-х векторів. Геометр. Зміст векторного добутку.
- •22. Похідна ф-ції комплексної змінної. Критерій існування. Умови Коші-Рімана.
- •23. Визначений інтеграл із змінною верхньою межею. Існування первісної неперервної ф-ції. Теорема Ньютона-Лейбніца.
- •24.Основні теореми диференціального числення (Ферма, Лагранжа, Коші, Роля)
- •26. Показникова і тригонометричні ф-ції в комплексній області.
- •27.Неперервні ф-ції та її властивості (теореми Больцано-Веєштраса I-II).
- •28. Означення границі ф-ції за Гейне і Коші.
- •30. Теорема Больцано – Вейєрштрасса (про підпослдовність).
24.Основні теореми диференціального числення (Ферма, Лагранжа, Коші, Роля)
Т.1.(Ферма):
Нехай y=f(x) – ф-ція визначена в деякому і значення max із всіх які ф-ція приймає в цьому околі. Тоді, якщо ф-ція диф. в т. то .
Дов. Нех.в т. х0 ф-ція набирає мах значення тобто (1)
Поск. то і (2)
(3)
(4)
Із 2)-4) одержимо і .
Як наслідок цієї теореми одержується наступна теорема
Т.2. (Ролля)
Нех. y=f(x) і диф. на (a,b). Якщо f(a)=f(b) то .
Дов. Оск. f(x) , то за ІІ т. Вейєрштрасса тут і : ,
Можливі два варіанти :
1) тоді f(x)=const на [a,b], тоді , і в якості с буде точка з [a,b] .
2) m<M тоді хоча б одна із точок не співпадатиме з точками a і b (інакше обидві ці точки співпадали б із кінцями і згідно умови теореми , а значить M=m).
Нех. : min значення ф-ції в цьому околі тоді за т. Ферма, врахувавши що в т. ф-ція диф. на всьому інтервалі. Будемо мати .
Т.3. (Лагранжа)
Нехай y=f(x) і диф. на (a,b) тоді
Дов. Розгл. ф-цію покажемо що F(x) задовольняє умовам т. Ролля :
1.
2. F(x) диф. на інтервалі (a,b).
3.
4.
Отже, F(x) задовольняє умовам т. Ролля значить маємо підставивши замість х b і врахувавши що , зразу одержимо потрібну рівність.
Т.4. (Коші)
Нехай y=f(x) i y=g(x) ф-ції і диф. на (a,b) причому , тоді :
Дов. Розгл. ф-цію
Вона здовільняє умовам т. Ролля:
1.
2. F(x) диф. на (a,b).
3.
4.
підставивши замість x с і врахувавши що будемо мати .
***25. Властивості функцій Неперервних на відрізку
(І – ІІ теореми Вейєрштрасса)
Озн. Нех. ф-ція y=f(x) задана на проміжку (a,b) т. якщо то ф-ція f(x) наз.неперервною в т.
Нехай маємо y=f(x) на множині Е, і в будь-якому лівому пів околі цієї точки є безліч ел-тів множини Е. тоді можна говорити про f(x) неперервна в точці зліва. Аналогічно вводиться означення неперервності справа.
Т.1. (1-а Вейєрштрасса)
Якщо ф-ція y=f(x) , то вона обмежена на ньому.
Дов. Те що ф-ція f(x) обмежена на [a,b] означає, що
(1)
МВС: Прип., що f(x) необмежена. Тоді будемо мати (2)
Звідси матимемо що для ( в якості с береться n ) (3)
Із (3) одержимо деяку всі елементи якої належать [a,b]. А значить обмежена. Тому за т. Больцано-Веєрштрасса збіжна підпослідовність тобто
Оск.
То за теоремами про граничний перехід в нерівностях одержимо, що тому з умови т. матимемо що f(x) . Тому за озн. Гейне неперервності ф-ції матимемо, що . А раз ця посл. збіжна, то обмежена. Тобто обмежена (4).
З (3) (5), оск. взята із озн. посл., то значить як із (5) є НВП, а значить необмеженою, що протирічить (4). Припущення невірне.
Т.2. (2-а Вейєрштрасса)
Якщо f(x) , то
А значить і найб. і найм. значення цієї ф-ції на [a,b] . Тут відрізок не може замін. інтервалом чи півінтервалом.
Дов.
Позначимо Прип. що нема такого , щоб . Матимемо
Розгл. . і на [a,b]. Звідси за Т.1.
Це озн., що нижня межа мн. значень ф-ції f(x), яка більша за m, яка є найбільшою з нижніх меж . Протиріччя! Значить є таке на в цій частині Т.2. доведена.
Інша частина доводиться аналогічно.