14. Охарактеризуйте недепозитні джерела залучення коштів банками. Чому деякі з цих джерел вважаються найдорожчими ресурсами?

Недепозитні залучені кошти - це кошти, які банк отримує або шляхом продажу власних боргових зобов’язань (векселів, облігацій), або на міжбанківському ринку (в тому числі від НБУ на умовах РЕПО). Таким чином, основним джерелом недепозитних ресурсів є операції по запозиченню коштів на міжбанківському ринку.

Ринок міжбанківських ресурсів – один з сегментів ринку кредитних ресурсів Міжбанківський кредит, коли один банк надає кредит іншому банку - оперативний засіб одержання коштів. Він є одним з най дорожчих ресурсів, який, як правило, призначений для:

1. виконання вимог резервування;

2. задоволення потреб клієнтів у коштах;

3. забезпечення ліквідності балансу.

Міжбанківські кредити надаються на термін від нічних, безстрокових (онкольних) до строкових.

Традиційним фінансовим інструментом міжбанківського ринку є короткострокові кредити (“короткі гроші”) строком до одного місяця. Кредити на 2-3 місяці в Україні вважаються середнє – та довгостроковими (“довгі гроші”). Сьогодні поширені такі короткострокові кредити, як:

-“overnight” – однодобові кредити з терміном надання “з сьогодні до завтра”,

-“tommorow – next” – “з завтра до післязавтра”,

-“stop-next” – “з післязавтра на одну добу”

-“stop-week” – “з післязавтра на тиждень”.

Мета короткострокових кредитів – підтримати ліквідність банку. На ринку міжбанківських кредитів використовуються кілька способів розміщення чи залучення грошових ресурсів іншими банками:

-безготівкові міжбанківські кредити, що зараховуються через коррахунки, відкриті в НБУ;

-використання кореспондентських рахунків, що відкриваються банками один в одного на підставі договору про кореспондентські відносини для кредитування;

-використання векселів та ощадних сертифікатів.

15. Надайте характеристику залучених ресурсів банку, наведіть їх різновиди та призначення. Чим принципово вклад відрізняється від депозиту?

Залучені кошти - тимчасово вільні кошти підприємств, організацій, населення. Залучені кошти формуються за рахунок:

• депозитів юридичних та фізичних осіб,

• залишків на поточних рахунках клієнтів,

• залишків на коррахунках інших банківських установ,

• емітованих банком боргових зобов’язань тощо.

У світовій банківській практиці всі залучені ресурси за способом акумуляції групують за допомогою депозитів. Банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб шляхом здійснення депозитних операцій, за допомогою яких використовують різні види банківських рахунків.

Депозит - це грошові кошти в національній або іноземній валюті, передані їхнім власником або іншою особою за його дорученням у готівковій та безготівковій формі на рахунок власника для зберігання на певних умовах. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок, на якому зберігаються його грошові кошти.

Ресурсна база сучасного банку характеризується широкою різноманітністю видів депозитів. Це пояснюється прагненням банків в умовах сегментованого конкурентного ринку як найповніше задовольнити попит різних груп клієнтів на банківські послуги і залучити заощадження та вільні грошові капітали на банківські рахунки.

В залежності від терміну залучення коштів депозити поділяються на:

-депозити до запитання, які розміщуються в банку на поточному рахунку клієнта. Вони використовуються для здійснення поточних розрахунків власника рахунку з його партнерами. За вимогою клієнта кошти з поточного рахунку у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачі готівки, виконання платіжного доручення, сплати чеків та векселів.

Депозити до запитання не є стабільними (прогнозованими), що обмежує можливість їх використання банком для позичкових та інвестиційних операцій, тому власникам поточних рахунків сплачується низький депозитний процент або не сплачується зовсім.

-строкові депозити - кошти, що розміщені у банку на певний строк, які можуть бути повернені власнику після закінчення цього терміну або після попереднього повідомлення банку за встановлений період.

Строкові депозити є для банків більш вигідним видом депозитів, оскільки вони стабільні і зручні в банківському плануванні. За ними сплачується високий депозитний процент, рівень якого диференціюється залежно від терміну, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення, загальної динаміки ставок грошового ринку та інших умов.

Ощадні вклади – це кошти, які фізичні особи розміщують в банках з метою накопичення грошових заощаджень. Власнику ощадного вкладу видається іменне посвідчення про внесок у формі ощадної книжки, в якій відбиваються всі операції на ощадному рахунку.

Однією з форм строкових депозитів є сертифікати, які поділяються на депозитні та ощадні. Депозитні сертифікати надаються юридичним, а ощадні - фізичним особам.

Депозитний сертифікат - це цінний папір, що може використовуватися його власником як платіжний засіб і обертатися на фондовому ринку. Сертифікати мають суттєву перевагу над строковими вкладами, оформленими депозитними договорами. Завдяки вторинному ринку цінних паперів сертифікат може бути достроково проданий власником іншій особі з одержанням деякого прибутку за час зберігання і без зміни при цьому обсягу ресурсів банку, тоді як дострокове вилучення власником строкового вкладу означає для нього втрату прибутку, а для банку - втрату частини ресурсів.

Термін «вклад» застосовується в банківській практиці тільки для фізичних осіб, а «депозит», як для юридичних так і для фізичних осіб.