- •Поняття про морфеміку, морфемологія
- •Слово як об’єкт лексикології, морфемології, словотвору.
- •Морфема. Морфи
- •Класифікація морфем
- •Типи афіксальних морфем
- •Основа слова.
- •Зміни в морфемній структурі слова
- •Основні шляхи розвитку морфеміки
- •Поняття про морфонологічні явища.
- •Закінчення . Засоби вираження граматичного значення в суч укр. Мові
- •Словотвір як розділ науки про мову
- •Словотворення, формотворення, словозміна
- •Словотвірні ресурси, словотвірна база
- •Формант, його види
- •Словотвірний тип. Словотвірне значення
- •Поняття про словотвірне гніздо
- •Класифікація способів словотворення
- •Неморфологічні способи словотвору
- •Морфологічні способи словотвору
- •26. Особливості словотвору прикметників.
- •28. Особливості словотвору дієслів
- •27. Словотвір прислівників
- •32. Частини мови і принципи їх класифікації
- •33. Нетрадиційна класифікація (вихованець)
- •34. Перехідні явища в системі частин мови
- •35. Лексико граматичні розряди іменника
- •36. Граматичні категорії іменника
- •37. Поділ іменників на відміни
- •38. Іменники першої відміни
- •39. Іменники другої відміни
- •40. Іменники третьої відміни
- •42. Відмінювання множинних іменників та абревіатур
- •44. Значиннєві розряди прикметника
26. Особливості словотвору прикметників.
Найпоширенішим є афіксація і словоскладіння, неморфологічні- морфолого-синтаксичний(ламаний)лексико-семантичний (легкий звук, вільна боротьба)
СУФІКСИ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
модифікатори( творяться форми лексично-граматичних категорій прикме. (величезний)
Кваліфікатори – творення нових прикметників ( дірчастий)
ВІДНОСНО ЯКІСНИХ
Правдивий,сильний,вразливий,прогресивний,вирішальний
ВІДНОСНИХ
Переважно творяться від імен. Основ,рідше від дієслів та прислівників( підривний,щорічний,гормональний)
ПРИСВІЙНІ
Творяться від імен. Осно, що позначають людей чи творин ( батьків, бригадирова, скрипалеві)
ПРЕФІКСАЛЬНИЙ СЛОВОТВІР ПРИКМЕТ.
Модифікатори( прегарний, прадавній)
Кваліфікатори( безголосий)
Велика к-сть вдносних і якісних прикметників твор. Від імен та дієсл основ преф-суф способом. В основі лежить сполучення іменника з прийменником( без,проти,над,перед,від) або сполуч з часткою не (неосяжний)
Не + н,ан,уч( непридатний,невблаганний, непосидючий)
Без + н,ов,лив ( бездомний,безособовий,безкорисливий)
Проти+ н,ов,альн ( протизаконний, протибольовий,протибактеріальний
СЛОВОТВІР СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
В основі синтаксично рівноправні слова ( історико-філологічний)
Лежить сполучення синтаксично залежних слів
28. Особливості словотвору дієслів
1. внутрішньо дієслівний словотвір
2. від основ інших частин мови
Дієслівні префікси можуть виконувати словотвірну роль( запекти,випекти) і модифікаційну ( спекти,пекти)
Суф- преф словотвір
при + овува пританцьовувати
під + ува підсвистувати
по+ юва покашлювати
Особливістю є подвійна і порійна префіксація(завдати,наздогнати)
Суфіксальний
Від інших частин мови: основи імен,прикметника,числівника,займенника,вигуків. Інкови відприслівникові суфікси дієслова ( дарма- дармувати)
Суф. - постфіксальний
Не лише від дієслова, а й від прикметника та іменника(колоситься, батися, хоробриться)
Преф-суф-постфіксальний
Імен. Основа + суф. И+ преф ви,за,з,про,роз + постфікс СЯ( збанкрутуватися, просльозитися, розкошелитися)
Прикм+суф и+пост. Ся + преф з,за,на,по,при,у ( оздоровитися,змилостивитися)
СКЛАДАННЯ одухотворити,умиротворитися
27. Словотвір прислівників
В основному прислівники займенникового походження( туди,сбди,де,коли) однак свою співіднесність вони уже втратили. Прис – похідні слова //, що спів. З імен,прикмет,числ,займ,дієсл.
Відприкмет.- суфікс о – е (тихо,дуже,радо) шляхом адвербіалізації
Схеми утворення:
Прий+ відм фор колишнього нечисленного прикметника ( змолоду,завидна,нагола)
Прислівники співвідносяться з нечисленними прикметниками серед роду, які історичнл походять від нечислен. Форм активного діє прикмет сер роду Н.В таЗ В ( боляче,напризволяще)
Відімен. Присл. Здатні до адвербіалізації най акт вияв О.В
Для О.В двоїни віддієслівних імен. Ідносять прися. на мА (дарма,жартома)
Фоми Р.В ( одразу. Догори,насилу)
Відзайм присл співвідносяться з такими формами :
З.В займ + прийм на, над,в ( наща,надто,в нічию)
М.В займ + прийм по ( потім)
О.В займ + прийм з перед *(зовсім,передовсім)
Відчислівникові прис.
Відмін. Форми числівн + приймен ( заодно,удвох,втроє,надвоє)
За допомогою суф чі ( тричі,,двічі)
Віддієсл. Прис. Виник в результаті адвербіалізації дієприс і дієприк. ( стоячи,лижачи)
Способом словотворення і словоскладянням ( легковажко,босоніж,стрімголов)
Лексикалізовані сполучення( пліч о пліч, віч на віч)
31. Місце граматики граматичні поняття
Граматичні одиниці поділяться на морфологічні одиниці та синтаксичні одиниці, відповідно до двох розділів граматики: морфології та синтаксису. До граматичних одиниць належать морфема, слово, словосполучення і речення. Слово має два відмінні аспекти: як частина мови і як член речення.
Граматичне значення — це узагальнене абстрактне поняття, яке відображає те, яку роль зазвичай, регулярно, відіграє та чи інша граматична одиинця в мові. Граматичне значення існує поряд із лексичним значенням, але має абстрактну на відміну від конкретної сутність. Наприклад, іменник може мати значення предметності або загальності, граматичне значення дієслова відрізняється в залежності від часу, виду тощо. Граматичне значення виражає лексичне значення через граматичну форму.
Способи вираження граматичних значень: морфологічні( видозміна одного і тогож слова), синтаксичні( це способи вираження типів поєднуватості слів ) до морфологічних належать : синтетичний (прості; одноелементні) – виражаються одним словом: читатиму( за допомогою закінчень); аналітичний носієм лексичного значення є один компонент (одне слово), а гр. зн. – другий компонент (допоміжне): буду читати ( службове + основне):синтетико-аналітичний гр. зн. виражається частково основним, частково допоміжним (форми умовного способу): писав би; супплетівний (шукати – знайти), порядок слів, наголос ( мука-мука), інтонація.,чергування)
Граматична категорія (Потебня)— це клас граматичних однорідних значень, об'єднаний найзагальнішим абстрактним значенням, у межах якого протиставляються також значення, що далі не членуються. Так, граматична категорія відмінка в українській мові ґрунтується на загальному відношенні предмета до дії, стану і подібного, з одного боку, і на протиставленні часткових відношень — суб'єктного, об'єктного, адресатного, інструментального, просторового, з другого боку, а граматична категорія числа — на загальному кількісному відношенні предметів та явищ і на протиставленні значень однини й множини.
Граматична форма — це засіб вираження граматичного значення[1].. В українській мові таким засобом звичайно є службові морфеми у морфології та синтаксичні зв'язки й відношення слів і речень у синтаксисі. Наприклад, граматичними формами слова яблуко є яблука, яблуком, яблуками тощо. Вони утворюються за допомгою морфем — закінчень, і передають різні граматичні значння одного й того ж слова у лексичному розумінні. Граматичною формою в синтаксисі може бути, наприклад, порядок слів у реченні.