26. Особливості словотвору прикметників.

Найпоширенішим є афіксація і словоскладіння, неморфологічні- морфолого-синтаксичний(ламаний)лексико-семантичний (легкий звук, вільна боротьба)

СУФІКСИ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

1. модифікатори( творяться форми лексично-граматичних категорій прикме. (величезний)

2. Кваліфікатори – творення нових прикметників ( дірчастий)

ВІДНОСНО ЯКІСНИХ

Правдивий,сильний,вразливий,прогресивний,вирішальний

ВІДНОСНИХ

Переважно творяться від імен. Основ,рідше від дієслів та прислівників( підривний,щорічний,гормональний)

ПРИСВІЙНІ

Творяться від імен. Осно, що позначають людей чи творин ( батьків, бригадирова, скрипалеві)

ПРЕФІКСАЛЬНИЙ СЛОВОТВІР ПРИКМЕТ.

1. Модифікатори( прегарний, прадавній)

2. Кваліфікатори( безголосий)

Велика к-сть вдносних і якісних прикметників твор. Від імен та дієсл основ преф-суф способом. В основі лежить сполучення іменника з прийменником( без,проти,над,перед,від) або сполуч з часткою не (неосяжний)

Не + н,ан,уч( непридатний,невблаганний, непосидючий)

Без + н,ов,лив ( бездомний,безособовий,безкорисливий)

Проти+ н,ов,альн ( протизаконний, протибольовий,протибактеріальний

СЛОВОТВІР СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

1. В основі синтаксично рівноправні слова ( історико-філологічний)

2. Лежить сполучення синтаксично залежних слів

28. Особливості словотвору дієслів

1. внутрішньо дієслівний словотвір

2. від основ інших частин мови

Дієслівні префікси можуть виконувати словотвірну роль( запекти,випекти) і модифікаційну ( спекти,пекти)

Суф- преф словотвір

при + овува пританцьовувати

під + ува підсвистувати

по+ юва покашлювати

Особливістю є подвійна і порійна префіксація(завдати,наздогнати)

Суфіксальний

Від інших частин мови: основи імен,прикметника,числівника,займенника,вигуків. Інкови відприслівникові суфікси дієслова ( дарма- дармувати)

Суф. - постфіксальний

Не лише від дієслова, а й від прикметника та іменника(колоситься, батися, хоробриться)

Преф-суф-постфіксальний

Імен. Основа + суф. И+ преф ви,за,з,про,роз + постфікс СЯ( збанкрутуватися, просльозитися, розкошелитися)

Прикм+суф и+пост. Ся + преф з,за,на,по,при,у ( оздоровитися,змилостивитися)

СКЛАДАННЯ одухотворити,умиротворитися

27. Словотвір прислівників

В основному прислівники займенникового походження( туди,сбди,де,коли) однак свою співіднесність вони уже втратили. Прис – похідні слова //, що спів. З імен,прикмет,числ,займ,дієсл.

Відприкмет.- суфікс о – е (тихо,дуже,радо) шляхом адвербіалізації

Схеми утворення:

1. Прий+ відм фор колишнього нечисленного прикметника ( змолоду,завидна,нагола)

2. Прислівники співвідносяться з нечисленними прикметниками серед роду, які історичнл походять від нечислен. Форм активного діє прикмет сер роду Н.В таЗ В ( боляче,напризволяще)

Відімен. Присл. Здатні до адвербіалізації най акт вияв О.В

Для О.В двоїни віддієслівних імен. Ідносять прися. на мА (дарма,жартома)

Фоми Р.В ( одразу. Догори,насилу)

Відзайм присл співвідносяться з такими формами :

1. З.В займ + прийм на, над,в ( наща,надто,в нічию)

2. М.В займ + прийм по ( потім)

3. О.В займ + прийм з перед *(зовсім,передовсім)

Відчислівникові прис.

Відмін. Форми числівн + приймен ( заодно,удвох,втроє,надвоє)

За допомогою суф чі ( тричі,,двічі)

Віддієсл. Прис. Виник в результаті адвербіалізації дієприс і дієприк. ( стоячи,лижачи)

Способом словотворення і словоскладянням ( легковажко,босоніж,стрімголов)

Лексикалізовані сполучення( пліч о пліч, віч на віч)

31. Місце граматики граматичні поняття

Граматичні одиниці поділяться на морфологічні одиниці та синтаксичні одиниці, відповідно до двох розділів граматики: морфології та синтаксису. До граматичних одиниць належать морфема, слово, словосполучення і речення. Слово має два відмінні аспекти: як частина мови і як член речення.

Граматичне значення — це узагальнене абстрактне поняття, яке відображає те, яку роль зазвичай, регулярно, відіграє та чи інша граматична одиинця в мові. Граматичне значення існує поряд із лексичним значенням, але має абстрактну на відміну від конкретної сутність. Наприклад, іменник може мати значення предметності або загальності, граматичне значення дієслова відрізняється в залежності від часу, виду тощо. Граматичне значення виражає лексичне значення через граматичну форму.

Способи вираження граматичних значень: морфологічні( видозміна одного і тогож слова), синтаксичні( це способи вираження типів поєднуватості слів ) до морфологічних належать : синтетичний (прості; одноелементні) – виражаються одним словом: читатиму( за допомогою закінчень); аналітичний носієм лексичного значення є один компонент (одне слово), а гр. зн. – другий компонент (допоміжне): буду читати ( службове + основне):синтетико-аналітичний гр. зн. виражається частково основним, частково допоміжним (форми умовного способу): писав би; супплетівний (шукати – знайти), порядок слів, наголос ( мука-мука), інтонація.,чергування)

Граматична категорія (Потебня)— це клас граматичних однорідних значень, об'єднаний найзагальнішим абстрактним значенням, у межах якого протиставляються також значення, що далі не членуються. Так, граматична категорія відмінка в українській мові ґрунтується на загальному відношенні предмета до дії, стану і подібного, з одного боку, і на протиставленні часткових відношень — суб'єктного, об'єктного, адресатного, інструментального, просторового, з другого боку, а граматична категорія числа — на загальному кількісному відношенні предметів та явищ і на протиставленні значень однини й множини.

Граматична форма — це засіб вираження граматичного значення[1].. В українській мові таким засобом звичайно є службові морфеми у морфології та синтаксичні зв'язки й відношення слів і речень у синтаксисі. Наприклад, граматичними формами слова яблуко є яблука, яблуком, яблуками тощо. Вони утворюються за допомгою морфем — закінчень, і передають різні граматичні значння одного й того ж слова у лексичному розумінні. Граматичною формою в синтаксисі може бути, наприклад, порядок слів у реченні.