- •Поняття про морфеміку, морфемологія
- •Слово як об’єкт лексикології, морфемології, словотвору.
- •Морфема. Морфи
- •Класифікація морфем
- •Типи афіксальних морфем
- •Основа слова.
- •Зміни в морфемній структурі слова
- •Основні шляхи розвитку морфеміки
- •Поняття про морфонологічні явища.
- •Закінчення . Засоби вираження граматичного значення в суч укр. Мові
- •Словотвір як розділ науки про мову
- •Словотворення, формотворення, словозміна
- •Словотвірні ресурси, словотвірна база
- •Формант, його види
- •Словотвірний тип. Словотвірне значення
- •Поняття про словотвірне гніздо
- •Класифікація способів словотворення
- •Неморфологічні способи словотвору
- •Морфологічні способи словотвору
- •26. Особливості словотвору прикметників.
- •28. Особливості словотвору дієслів
- •27. Словотвір прислівників
- •32. Частини мови і принципи їх класифікації
- •33. Нетрадиційна класифікація (вихованець)
- •34. Перехідні явища в системі частин мови
- •35. Лексико граматичні розряди іменника
- •36. Граматичні категорії іменника
- •37. Поділ іменників на відміни
- •38. Іменники першої відміни
- •39. Іменники другої відміни
- •40. Іменники третьої відміни
- •42. Відмінювання множинних іменників та абревіатур
- •44. Значиннєві розряди прикметника
Типи афіксальних морфем
За функцією. . Виділяють словотворчі та формотворчі афікси. Словотвірні афікси слугують для творення нових слів. Вони об’єднують групи слів зі спільним словотвірним значенням, що міститься в цьому афіксі: дуб, дубок, піддубний, дубняк, дубовий.
Словозмінні афікси забезпечують процеси відмінювання , утворюючи різні словоформи однієї лексеми. Вони об’єднують словоформи у межах однієї частини мови за певним набором закінчень. Власне словозмінними є закінчення: відмінювані - закінчення іменних частин мови (іменника,прикметника, числівника) і дієвідмінювані – закінчення дієслів. Словозмінні афікси виражають розчленовану граматичну семантику: ліс, -у, -ом, -і… (ГЗ відмінка і числа).
Формозмінні афікси також утворюють форми однієї лексеми. Формозмінними в основному є суфікси (іноді префікси), що виражають нерозчленовану граматичну семантику: сміливіший(форми вищого ступеня порівняння), оберігати (форма інфінітива), оберів, оберігала (форма минулого часу).
У науковій літературі є й інші визначення функціональної спеціалізації афіксів. Горпинич виділяє словотвірні та формотвірні афікси. Клименко та Карпіловська поділяють афіксина словотворчі(дерив.) та словозмінні(реляц.).
За значенням :
Семантичні
лексико-граматичні
граматичні
За обсягом семантики:
багатозначні ( двірник, вогник)
однозначні ( рівнянин)
За місцем у слові по відношення до кореня афікси поділяються на префіксальні і постфікс альні
За походженням морфеми бувають питомі і запозичені
За наявністю/ відсутністю засобів вираження:
субстанціальними
нульовими - в них наявний план змісту, але вони не виражені звуками (збір).
За структурою одно фонемні, багато фонемні,вокалічні, консонантні,змішані.
Основа слова.
Частину слова без закінчення,яка несе лексичне значення, називають основою. (+ афікси з граматичним значенням за Олійником, Ганичем)
Усі слова діляться на слова з непохідними основами (від них утворюються інші слова) і слова з похідними основами.Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, тому збігаються з ними і не розчленовуються на частини (чорн(ий), не мотивується через зв’язки з спільнокореневими словами.Похідні основи, які мають у своєму складі, крім кореня, ще одну чи більше словотворчих частин (суфікс, префікс, постфікс), розчленовується на частини (сад-ів-ник), мотивується через семантико- словотвірні звязки.
Ознаки похідності слова:
Внутрішня форма
Здатність основи до подібності морфеми
Слово, значення якого пояснюється (мотивується) іншим спільнокореневим словом, називається мотивованим, а слово, що пояснює (мотивує) значення першого, називається мотивуючим. Відповідно називаються і основи цих слів. Мотивуюче і мотивоване слово становлять словотвірну пару. При творенні складних та складноскорочених слів мотивуючий компонент словотвірної пари може складатися з декількох слів: жовто-коричневий ← жовтий і коричневий, жовтоцвіт ← жовтий цвіт, МЗС ← Міністерство закордонних справ.
Зв’язані основи – це такі подібні основи , корінь яких втратив ознаки вільної морфеми і не може вживатися без службових морфем.(водиця, птиця,свинина, ожина)
Субморфні основи- це такі основи у складі яких крім морфів є асемантичні сегменти , які не мають самостійної семантичної і словотвірної функції ,але мають схожу з морфами фонемну будову і як і морфи беруть участь у формуванні лексичної основи, такі сегменти називаються субморфами (Земська вваж. Що це одиниці нижчого рівня ніж морфеми)
За морфологічним складом основа може бути кореневою(простою і афіксальною ( складною). Коренева основа дорівнює кореню. На відміну від кореневої основи в афіксальній, крім корення, наявний один або кілька словотворчих афіксів.