4. Основні шляхи розвитку морфеміки

1. К-сть кореневих морфем зростає за рахунок лексичних словотворів та лексичних запозичень, на базі яких формуються нові словотвірні гнізда

2. Службовий морфікон активно розширюється за рахунок суфіксів і префіксів, що виникли внаслідок перероскладу структури твірних основ.

3. У суч укр.. мові значного розвитку набув процес формування префіксоїдів і суфіксоїдів.

4. Поняття про морфонологічні явища.

До морфонологічних в українській мові належать такі явища:

· усічення твірної основи перед твірним суфіксом: Варварівка — варварівський (усікся морф -к-), синтаксис - синтаксичний (усікається -ис-), довгий — довший (усікається звук [г]), Суботці — суботський (усікається сегмент -ц-), пеленати — пелюшка (усікається сегмент -енати);

· прирощення звуків до твірних суфіксів, твірних префіксів або твірних основ: театр — театральний (прирощено -аль- до суфікса -н-ий), Тараща — таращанці (прирощено -ан- до суфікса -ц-і), рвати—зірвати (прирощено -і- до префікса з-), петеу — петеушник (прирощено -ш- до основи петеу перед суфіксом -ник)\ це прирощення називають інтер­фіксацією;

· суміщення (накладання) морфем: козацький (козак+ський), паризький (Париж+ський), Полтавщина (полтавський+ина), одеський (Одеса+ський);

· морфологічні чергування: ручний (к : ч перед суфіксом -н-ий, з давньорус. -ьн-), ніжка (г: ж перед суфіксом -к-а, з давньорус. -ьк-), перекручення (т : ч перед суфіксом -енн-я, в якому е з давнього Ѣ); суміщення (накладання) морфем і морфологічні чергування називаються фузією (або дифузією);

· переміщення наголосу, пов'язане з процесами словозміни, формотворення і словотворення: вода́ — во́ди, пшениця — пшениці; вино́сити (недокон. вид) — ви́носити (докон. вид); кобзар — кобзарський, але кобзарі — кобзарівський, заробіток — заробітчанський.

4. Закінчення . Засоби вираження граматичного значення в суч укр. Мові

Закінчення — це змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичні значення — рід, число, відмінок, особу, час тощо — і слугує для зв'язку слів у словосполученні та реченні.Щоб виділити закінчення, необхідно змінити форму слова: рука — руками, сидіти, — сидять.Закінчення відображає різноманітні граматичні значення слів: іменників, числівників, особових займенників (відмінок, число); у прикметників, дієприкметників, деяких займенників (рід, число, відмінок); у дієслів теперішнього і майбутнього часів (особа й число), у минулому часі (рід і число).Якщо в якійсь формі слова немає вираженого звуками (і позначеного буквами) закінчення, вважається, що в цій формі закінчення нульове: меч [] — мечами.

У незмінюваних слів закінчення немає (Чіо-Чіо-Сан, сільпо, кімоно, апріорі, кунг-фу і т. д.).

Граматичне значення — це таке абстраговане поняття, яке оформляє лексичне значення слова й виражає різні його відношення за допомогою граматичної форми. Граматичні значення внаслідок зіставлення, протиставлення, взаємовідношення, якщо вони однорідні, становлять єдність своїх складників та утворюють граматичну категорію.

Кожне слово в мові характеризується одним чи кількома граматичними значеннями. Граматичне значення є обов'язковою ознакою слова.

Способи вираження граматичних значень: синтетичний (прості; одноелементні) – виражаються одним словом: читатиму; аналітичний

носієм лексичного значення є один компонент (одне слово), а гр. зн. – другий компонент (допоміжне): буду читати:синтетико-аналітичний

гр. зн. виражається частково основним, частково допоміжним (форми умовного способу): писав би;

синтаксичний (синтагматичний, контекстуальний)

супплетівний.

Засоби вираження граматичних значень.

В основному це - закінчення, формотворчих суфікси і префікси.

Поряд з ними - чергування звуків, внутрішня флексія, наголос, порядок слів, допоміжні слова, інтонація. Прикладами граматичних форм можуть бути закінчення (пиш-у, несл-а), афікси (розоряти — розорити), наголос (голови́ — го́лови), службові слова (пішов би, через ліс), суплетивні форми (брати — взяти), порядок слів у реченні (Сміх викликає гнів. — Гнів викликає сміх.), чергування звуків (перемога — перемозі), чи взагалі контекст (Голова зборів сказала)