Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Byudzhetnaya_sistema_GOS.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
526.85 Кб
Скачать

34. Територіальні центри та відділення соц. Допомоги на дому.

Отделение социальной помощи на дому оказывает помощь инвалидам и престарелым на дому. Отделения соц. помощи на дому образовывается для обслуживания не менее 80 одиноких нетрудоспособных граждан и может быть как самостоятельным учреждением, так и структурным подразделением территориального центра.

В районе, в городе может быть образовано несколько отделений соц помощи на дому или одно отделение с большим объемом работы, условия образования и ликвидации – те же, что и для территориальных центров.

Услуги: 1) приобретение и доставка товаров с рынка; 2) приготовление еды, доставка горячих обедов, кормление; 3) уборка квартиры, стирка белья; 4) вызов врача, приобретение и доставка медикаментов; 5) оплата платежей и т.д.

В отделении имеется прейскурант услуг, в соответствии с которым часть услуг предоставляется бесплатно и определяется перечень услуг, которые предоставляются на платной основе. Соцработники не менее двух раз в неделю навещают закрепленных граждан, выявляют их потребности. На 1 работника закрепляется не менее 4-х человек в сельской местности и 8 человек – в городской.

35.Дотації вирівнювання, їх види, характеристика та формульний порядок розрахунку..

Міжбюджетні трансферти – кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Згідно ст. 96 БКУ види міжбюджетних трансфертів:1) дотації вирівнювання; 2) субвенції; 3) кошти, що передаються до ДБ та МБ з інших МБ; 4) додаткові дотації.

Дотации как вид трансфертов

Бюджетные дотации - трансфертные ресурсы, которые передаются из государственного бюджета Украины местным бюджетам или из местных бюджетов высшего административного уровня местным бюджетам низшего административного уровня безвозвратно для сбалансирования их доходов и расходов.

Дотация не может иметь целевого назначения. Она может считаться одним из источников доходов местных бюджетов, которые используются на цели, обозначенные органами местного самоуправления.

Виды дотации:1.дотация выравнивания бюджета 2.дополнительная дотация на выравнивание финансовой обеспеченности местных бюджетов 3.дополнительная дотация на компенсацию потерь доходов местных бюджетов, которые не учитываются при определении объема межбюджетных трансфертов, вследствие предоставления льгот, установленных государство 4.другие дополнительные дотации.

Формула распределения объема межбюджетных трансфертов должна учитывать следующие параметры: финансовые нормативы бюджетной обеспеченности и корректирующие коэффициенты к ним; количество жителей и количество потребителей социальных услуг; индекс относительной налогоспособности соответствующего города или района; прогнозный показатель корзины доходов бюджетов местного самоуправления; коэффициент выравнивания; норматив количества работников органов местного самоуправления в расчете по отношению к численности населения.

Алгоритм расчета дотации выравнивания

Объем дотации выравнивания из государственного бюджета рассчитывается по общему фонду местного бюджета как разница между расчетным показателем объема расходов и расчетным объемом доходов (корзины доходов), закрепленных за соответствующими местными бюджетами, рассчитанная в установленном порядке с применением коэффициента выравнивания согласно формуле.

Формула расчета дотации выравнивания

Ti = ai (Vi - Dizak), гдеTi – объем дотации выравнивания из государственного бюджета

ai – коэффициент выравнивания

Vi – расчетный показатель объема расходов местных бюджетов

Dizak – расчетный объем (корзина) прогнозных доходов, закрепленных за соответствующими местными бюджетами

Расчетный объем прогнозных доходов (Dizak) Dizak = Dср. по Укр.* І н/с * Qср. тер.

Dizak - расчетный объем прогнозных доходов, закрепленных за соответствующими местными бюджетами

Dср. по Укр. – прогнозный среднедушевой объем закрепленных доходов в среднем по Украине

І н/с – индекс относительной налогоспособности

Qср. тер. – среднегодовая численность населения сответствующей территории

Индекс относительной налогоспособности является коэффициентом, который определяет уровень налогоспособности соответствующего бюджета в сравнении с аналогичным средним показателем по Украине в расчете на одного человека. рассчитывают на основе отчетных данных о фактических поступлениях соответствующих налогов, сборов в эти бюджеты за три последние года (базовый период), которые предшествуют году, в котором формируются показатели бюджета на плановый период. При этом учитываются потери закрепленных доходов соответствующих местных бюджетов в базовом периоде вследствие предоставления льгот плательщикам налогов согласно решений ВР АРК и соответствующих местных советов.

І н/с = Среднедушевой объем фактических доходов соответствующей территории/ Среднедушевой объем фактических доходов в среднем по Украине. Если І н/с < 1, то данная территория требует дотации выравнивания. Если І н/с >1, то данная территория не нуждается в дотации выравнивая, а излишек средств должен быть передан в вышестоящий бюджет.

36. Основні показники планування видатків на утримання середньоосвітніх шкіл та їх характеристика. Основну частину видатків бюджету на освіту складає фінансування середніх загальноосвітніх шкіл. Основним видом навчально-виховних закладів, що здійснюють загальноосвітню підготовку на рівні державних стандартів є середньо загальноосвітня школа 3 ступенів: початкова, основна та старша школа, які відповідно забезпечують початкову, неповну середню та повну загальну середню освіту. Для розвитку природної обдарованості дітей створюються спеціалізовані школи і профільні класи, гімназії та ліцеї.

Фінансово-господарська діяльність середнього загальноосвітнього навчального закладу здійснюється на основі його єдиного кошторису дох. Та вид. Видатки на загальноосвітні школи складаються з поточних(оплата праці працівників бюджетних установ, нарахування на ЗП, оплата комунальних послуг, видатки на відрядження та ін.) і капітальних (придбання основного капіталу, придбання землі і нематеріальних активів, капітальні трансферти та ін.)

В основі визначення обсягів такого фінансування лежать 2 показники: вихідний – кількість учнів; похідний – кількість класів. Ці показники відображаються на дві дати – на 1 січня і 1 вересня планового бюджетного року. Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається з урахуванням повного переходу учнів з класу в клас. Кількість учнів 1-х класів на 1 вересня поточного року встановлюється на основі перепису дітей у районі функціонування школи. Кількість учнів 10-х класів визначається з урахуванням вступу до ПТУ і коледжів випускників 9-х класів.

Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу. Вони встановлені на такому рівні: 1-9 класи – 30 учнів; 10-11 класи – 35 учнів. Оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним, окрім показників на 1 січня і 1 вересня, розраховуються середньорічні показники кількості класів або учнів за такою формулою: Кср.=(К1*8)/12+(К2*4)/12, де Кср – середня кількість учнів (класів); К1-кількість учнів (класів) на початок календарного року; К2 - -/- на початок навчального року.

Виходячи із середньорічної кількості класів визначається видатки на ЗП вчителів сільських шкіл. Планування цих видатків у міських школах має деякі особливості, пов’язані з тим, що ЗП вчителям міських шкіл за 2-гу половину грудня поточного року виплачується у січні наступного бюджетного року, тому в поточному році вони отримують ЗП за 3,5 місяця. Середньорічна кількість класів для розрахунку фонду ЗП міських шкіл розраховується за формулою: Кср.=(К1*8,5)/12+(К2*3,5)/12, де Кср – середня кількість учнів (класів); К1-кількість учнів (класів) на початок календарного року; К2 - -/- на початок навчального року.

(До додаткових джерел фінансування освіти належать: плата за надання додаткових освітянських послуг; кошти, одержані за науково-дослідні роботи; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень; дотації місцевих органів влади; спонсорська допомога тощо.

Оперативно-сітьові показники поділяються на 2 групи: 1) виробничі показники, які характеризують профільну діяльність даної установи (наприклад, кількість учнів у школі), що в свою чергу, розмежовуються на: вихідні – об’єктивно існуючі на даний період; похідні – визначаються за певними нормами (наприклад, кількість класів у школі залежить від кількості учнів і норми граничної наповненості класів); 2) загальні показники, які характеризують будівлю бюджетної установи (наприклад, площа приміщень, кубатура будівлі, санітарно-технічний устрій).

Основним напрямом витрат по школі є фонд ЗП, який складається з 3 елементів: педагогічного персоналу, адміністративно-управлінського персоналу, обслуговуючого персоналу. Фонд ЗП вчителів планується у розрізі трьох вищезазначених складових систем ЗП. Планування фонду оплати педагогічного навантаження здійснюється на основі 2 показників: кількості педагогічних ставок; середньої ставки ЗП.)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]