30. Класифікація видатків бюджету. Клас-ція видатків за ознакою головного розпорядника коштів.

Бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. МФУ затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та інформує про це ВРУ.

Бюджетна класифікація має такі складові частини: 1) класифікація доходів бюджету; 2) класифікація видатків та кредитування бюджету; 3) класифікація фінансування бюджету; 4) класифікація боргу.

Бюджетна клас-я сприяє реалізації принципу єдності при регулюванню бюджетної діяльності, забезпечує єдину базу. Бюджетна класифікація використовується на всіх стадіях бюджетного процесу.

Видатки класифікуються за:

1.бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);

2.ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);

3.функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

4.Видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою(економічна класифікація). За економічною класифікацією видатків бюджету, видатки поділяються на поточні і капітальні.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів та розподіл бюджетних призначень між головними розпорядниками бюджетних коштів . На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.До відомчої класиф. видатків державного бюджету входять видатки на фінансування «управляння справами ВРУ», державного управляння справами, конституційного суду України, верховного суду України, міністерств, державних комітетів та інше. Відомча класиф. видатків місцевих бюджетів визначається відповідно до рішення про місцевий бюджет.

32. Класифікація видатків бюджету. За бюджетними програмами.

Бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. МФУ затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та інформує про це ВРУ.

Бюджетна класифікація має такі складові частини: 1) класифікація доходів бюджету; 2) класифікація видатків та кредитування бюджету; 3) класифікація фінансування бюджету; 4) класифікація боргу.

Бюджетна клас-я сприяє реалізації принципу єдності при регулюванню бюджетної діяльності, забезпечує єдину базу. Бюджетна класифікація використовується на всіх стадіях бюджетного процесу.

Видатки класифікуються за:

1.бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);

2.ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);

3.функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

4.Видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою(економічна класифікація). За економічною класифікацією видатків бюджету, видатки поділяються на поточні і капітальні.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом і будується на розподілі бюджетних призначень за бюджетними програмами. Програмно-цільовий метод в бюджетному процесі – метод управляння бюджетними коштами для досягнення конкретних результатів за рахунок коштів бюджету с використанням оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу. Бюджетна програма - є систематизованим переліком запитів, спрямованої на досягнення єдиної мети та завдань виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього ф-цій.

31. Непрямі податки та їх роль у формуванні доходів бюджету. Види непрямих податків. Переваги та недоліки непрямого оподаткування.

Непрямі податки – встановлюються в вигляді надбавки до ціни товару, визначаються розміром споживання і залежать від дох. чи майна платника, платником є кінцевий споживач.

Непрямі податки відіграють важливу роль у формуванні доходів Державного бюджету. Надходження від них у Державний бюджет складають майже половину його доходів.

Види: ндс, акцизний збір, мито.

Переваги:

-організаційні – характерні простота оплати та регулярність поступання в б-т. контроль не потребує розширення податкового апарату

-б-тні – т. к. НП збільшують дох. держави за рахунок росту населення та його достатку, то вони більш вигідні для країн прогресуючих в ек. відносинах

- поліцейські – податки діють на сукупне споживання шляхом подорожчання того чи ін.. прод.

-політичні – прямі податки з погляду покупця сплачуються державі даром, а не прямі – завуальовані в ціні товару и якщо покупець и осо знає, що ціна збільшилась податком, він все одно отримає взамін необхідний товар.

-ек. – для кінцевого споживача НП зручні тим, що визнач. р-ром споживання, зручністю уплати в часі, близькістю до міця внесення, відсутністю принудительного характера

Недоліки:

- тягар для багатосімейних – оплата податка здійснюється головою сім'ї, а формується всіма членами сім'ї

-політичні – право взімання НП майже ніколи не оспорюється

-соц.-ек. – НП окремі лиця виплачують непропорційно своїм к-лам и дох., що надто обтяжує низькооплачувані слої населення

-підприємницькі – НП в умовах розвинутих ринкових відносин обмежують р-р прибутку підприємництва, т. к. в умовах конкуренції не завжди можливо підвищити ціни на величину НП.

Найбільші доходи Україні приносять непрямі податки, які характеризуються стійкими надходженнями. В інтересах держави є збільшення її доходів, значною мірою шляхом підвищення ставок непрямих податків з одного боку та недопущенням різкого зростання податкового навантаження на споживання, з іншого боку, оскільки при підвищенні податкового навантаження на економіку країни відбувається зниження платоспроможності споживачів, зменшення споживання на ринку товарів і послуг та, зрештою, зменшення сплачуваних сум непрямих податків.

Основною специфікою непрямих податків, що вони можуть використовуватись як регулятор цін. Саме через рівень цін держава справляє вплив на реальні доходи споживачів. Врешті-решт непрямі податки дають змогу регулювати платоспроможний попит як невід’ємну складову ринкової рівноваги. Непрямі податки відіграють важливу роль у формуванні доходів Державного бюджету. Надходження від них у Державний бюджет перевищують 45 % його доходів.

З точки зору вирішення фіскальних завдань непрямі податки завжди ефективніші за прямі. Одна з головних причин полягає в різних базах оподаткування. Очевидно, що непрямі податки справляють тим значніший вплив на загальний рівень цін, чим більший обсяг виробництва товарів у країні вони охоплюють, чим вищі їх ставки, але підвищення ставок та введення нових форм непрямого оподаткування провадиться в період економічної стабільності.