- •Що таке культура?
- •Походження терміну «культура» та його змістовні трансформації
- •Що таке артефакт? Наведіть приклади духовних та матеріальних артефактів
- •Що таке духовна та матеріальна культура?
- •Назвіть сталі та змінювані структурні компоненти культури. Наведіть приклади.
- •Назвіть основні підходи до історичної періодизації світової культури.
- •Що таке цивілізація?
- •Поясніть термін «локальні цивілізації».
- •Який зміст теорії «осьового часу» к. Ясперса?
- •Які погляди на етногенезу українців існують в науці?
- •Що таке автохтонний народ?
- •Які стародавні культури вплинули на формування українського народу?
- •Як формувалася стародавня слов’янська культура на українських землях і кого можна вважати предками слов’ян ?
- •Що таке етнонім та топонім?
- •Поясніть походження і значення етноніму «Русь» та топоніму «Україна».
- •Назвіть основні історико- етнографічні зони України та надайте коротку характеристику особливостей цієї культури.
- •Дайте визначення структури сучасного українського етносу та його розмежування в світі.
- •Назвіть основні світоглядні та соціально історичні чинники формування української ментальності.
- •В чому специфічність та неповторність української ментальності?
- •Які риси менталітету українців ви вважаєте провідними?
- •Окресліть перспективи розвитку українського етносу.
Що таке етнонім та топонім?
Етно́нім (від грец. έθνος (ethnos) — плем'я, народ й грец. όνυμα (onyma) — ім'я, назва) — термін для позначення будь-якого етносу або етнічної спільності: роду, племені, племінного союзу, народу, народності, нації.Бувають макроетноніми — великі етнічні спільності та мікроетноніми — маленькі етнічні об'єднання. Топо́нім (від грец. τόπος «місце» і όνομα «назва») — назва місцевості, регіону, міста, селища, гірського масиву, пустелі або будь-якої іншої частини поверхні Землі, тобто географічна назва.
Поясніть походження і значення етноніму «Русь» та топоніму «Україна».
Найчастіше його виводять з гідроніма Рось (Рось) - назви правого притоку Дніпра, що впадає в нього південніше Києва. Так, на думку М.Н. Тихомирова: “серед східних слов'ян у VIII-IX ст. стало виділятися плем'я, що живе по середньому плину Дніпра. Бути може, первісна назва Росі поширилося на весь середній плин Дніпра, а корінь Рос, можливо вже укладений у геродотівській назві Дніпра - Борисфен. В області полян, по якій протікала ріка Рось знаходимо в IX-XIII ст. Русь, згідно літопису. Не варяги назвали країну полян Руссю, а осілі в Києві “словени і варязи варязи и прочие прозвашася Русью”.
Російське слово "украйна" (польське ucraina) означає "прикордонна земля" (по-італійськи paese di confine); польське прикметник "ucrainij" означає "те, що лежить у краю, поблизу межі". Класичний "Тлумачний словник російської мови" Даля (видання 1865 р.), пояснюючи слова "Украйна" та "Україна", наводить такі приклади: "Сибирские города встарь зывались украйными. А город Соловецкой место украинное".
Назвіть основні історико- етнографічні зони України та надайте коротку характеристику особливостей цієї культури.
I. Центрально-східний регіон охоплює велику територію центральної та південно-східної України. До нього належать сучасні Київська, крім північної частини, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Харківська, південні райони Чернігівської і Сумської областей, вся південно-степова частина України (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська, Херсонська, Миколаївська, Одеська області), південно-східні райони Житомирської, східні Вінницької та північні райони Автономної Республіки Крим.У складі цього етнографічного регіону виділяються три райони: Середнє Подніпров'я, Слобідська Україна, або Слобожанщина, і Південна степова частина. II. Українське Полісся — це етнографічний регіон, що зі сходу на захід простягається всім північним краєм України і разом із суміжним Білоруським Поліссям, так званим Брянсько-Жиздринським Поліссям у Росії, Люблінським Поліссям у Польщі належить до однієї зі своєрідних географічних та історико-етнографічних областей слов'янського світу — Полісся. III. Західний (південно-західний) регіон. З етнографічного погляду він найскладніший і дуже різноманітний. У межах сучасної державної території України — це Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська, південні райони Волинської і Рівненської областей, а також частина Вінницької.Цей край заселений здавна і має відносно стабільний склад аборигенного населення. Дуже складною була його історична доля. Він входив до складу Давньоруської держави, Галицького, Володимир-Волинського і Галицько-Волинського князівств.