ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ПОНЯТТЯ РИЗИКУ В ПІДПРИЄМНИЦІКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКУ
КЛАСИФІКАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ
СПОСОБИ ОЦІНКИ МІРИ РИЗИКУ
РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНЕ ЗАПОБІГАННЯ РИЗИКАМ ТОРГОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
2.1 ОГЛЯД ПІДПРИЕМСТВА ТА ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИВИХ РИЗИКІВ
2.2
ВСТУП
Навіть у найсприятливіших економічних умовах для будь-якого підприємства завжди зберігається можливість настання кризових явищ. Така можливість асоціюється з ризиком. Ризик властивий будь-якій сфері людської діяльності що пов'язане з множиною умов і чинників, що впливають на позитивний результат рішень, що приймаються людьми. Історичний досвід показує, що ризик недоотримання намічених результатів особливо став проявлятися при загальності товарно-грошових стосунків конкуренція учасників господарського обороту. Тому з виникненням і розвитком капіталістичних стосунків з'являються різні теорії ризику, а класики економічної теорії приділяють велику увагу дослідженню проблем ризику.
Заперечуючи очевидні передумови оголошувалися непридатними до соціалістичної системи дослідження і відомі розробки в області вивчення і аналізу ризику. Цей процес знайшов віддзеркалення в економічній літературі того часу. Зокрема у статті "Ризик" "Енциклопедичного словника Гранат" відзначалося, що через плановий характер соціалістичної системи господарські риски мають тенденцію до відмирання. Таким чином, ризик повністю відносився до явищ капіталістичного господарства. Ігнорування проблем ризику досягло такої крайньої міри, що само поняття "ризик" навіть не включалося в енциклопедію "Політична економія", у Філософську енциклопедію, словник "Науково-технічний прогрес" відсутнє воно в останніх виданнях Великої радянської енциклопедії і "Радянського енциклопедичного словника". Поняття "ризик" пояснюється тільки в тлумачних словниках їукраїнської та російської мовах.
Проте досвід розвитку усіх країн показує що ігнорування або недооцінка господарського ризику при розробці тактики і стратегії економічної політики, ухваленні конкретних рішень неминуче стримує розвиток суспільства, науково-технічного прогресу, прирікає економічну систему на застій. Знову виникнення інтересу до прояву ризику в господарській діяльності пов'язане з проведенням в Україні економічної реформи. Господарське середовище стає усе більш ринковим, вносить в підприємницьку діяльність додаткові елементи невизначеності розширює зони ризикових ситуацій. У цих умовах виникають неясність і невпевненість в отриманні очікуваного кінцевого результату, а отже, зростає і міра підприємницького ризику. Економічні перетворення, що відбуваються в Україні, характеризуються ростом числа підприємницьких структур, створенням ряду нових ринкових інструментів. У зв'язку з процесами демонополізації і приватизації держава правомірно відмовилася від одноосібного носія ризику, переклавши усю відповідальність на підприємницькі структури. Проте велике число підприємців відкривають своя справа за самих несприятливих умов. До кінця 80-х років радянська економіка характеризувалася досить стабільними темпами розвитку. Першими ознаками прояву кризи стали негативні процеси в інвестиційній сфері (зниження введення основних виробничих фондів), результатом чого стало зниження об'ємів зробленого національного доходу, промисловій і сільськогосподарській продукції. Наростаюча криза економіки України є однією з причин посилення підприємницького ризику, що призводить до збільшення числа збиткових підприємств.
Значний ріст збиткових підприємств дозволяє зробити висновок про те, що без урахування чинника ризику не обійтися без цього складним є отримання адекватних реальним умовам результатів діяльності. Створити ефективний механізм функціонування підприємства на основі концепції безризикового господарювання неможливо.
У своїй курсовій роботі я знайомлюся з поняттям підприємницькі ризики, з їх функцією і класифікацією.
Актуальність теми дослідження : ризик визначає співвідношення двох полярних результатів : негативного (повний зрив запланованого) і позитивного (досягнення запланованого), то тільки розумна виробнича і фінансова політика, що проводиться на основі детального аналізу діяльності підприємства, дозволить, з одного боку зменшити вірогідність реалізації несприятливих ситуацій а з іншої - звести до мінімуму негативні наслідки цих ситуацій, якщо вони все-таки настали. Прийняття підприємцем оптимального рішення - запорука успіху діяльності підприємства.
Метою дослідження є ознайомлення з поняттям фінансовий ризик детально вивчити класифікацію ризиків, щоб понизити їх рівень, що дозволяє отримати високий кінцевий результат.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПОНЯТТЯ РИЗИКУ В ПІДПРИЄМНИЦІКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Визначення ризику
Передусім визначимо початкове, базисне поняття "ризик", маючи на увазі, що це загроза, небезпека виникнення збитку в найширшому значенні слова.
Під господарським (підприємницьким) розумітимемо ризик що виникає при будь-яких видах діяльності, пов'язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією, товарно-грошовими, і фінансовими операціями, комерцією, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектов.*
У даних видах діяльності доводиться мати справи з використанням і зверненням матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних (інтелектуальних) ресурсів, так що ризик пов'язаний із загрозою повної або часткової втрати цих ресурсів.
У результаті підприємницький ризик характеризується як небезпеку потенційно можливої, вірогідної втрати ресурсів або недоотримання прибутків в порівнянні з варіантом, розрахованим на раціональне використання ресурсів в цьому виді підприємницької діяльності.
Інакше кажучи, ризик є загроза того, що підприємець зазнає втрат у вигляді додаткових витрат понад передбачених прогнозом, програмою його дій, або отримає прибутки нижче тих, на які він розраховував.
Підкреслю ще раз: при встановленні підприємницького ризику потрібно розрізняти поняття "витрата", "збитки", "втрати". Будь-яка підприємницька діяльність неминуче пов'язана з витратами, тоді як збитки мають місце при несприятливому збігу обставин прорахунках і представляють додаткові витрати понад намічені.
У вітчизняній, економічній науці по суті відсутні загальновизнані теоретичні положення про підприємницький ризик фактично не розроблені методи оцінки ризику стосовно тих або інших виробничих ситуацій і видів підприємницької діяльності, відсутні рекомендації про шляхи і способи зменшення і запобігання ризику. Хоча слід зазначити що останніми роками з'явилися наукові роботи, в яких при розгляді питань планування, економічній діяльності комерційних організацій, співвідношення попиту і пропозиції зачіпаються питання ризику, такі як: "Риски в сучасному бізнесі" (колектив авторів); монографія Райзберга Б.Г. "Азбука підприємництва"; монографія Первозванского А.А. і Первозванской Т. Н. "Фінансовий ринок: розрахунок і ризик".
Певний інтерес представляє порівняльний розгляд класичної і неокласичної теорії підприємницького ризику і їх економічного застосування. При дослідженні підприємницького прибутку такі представники класичної теорії, так Дж. Милль, И.У. Сениор розрізняли в структурі підприємницького доходу відсоток (як долю на вкладений капітал), заробітну плату підприємця і плату за ризик (як відшкодування можливого ризику, пов'язаного з підприємницькою діяльністю).
У класичній теорії підприємницького ризику останній ототожнюється з математичним очікуванням втрат, які можуть статися в результаті вибраного рішення. Ризик тут не що інше, як збиток, який наноситься здійсненням цього рішення. Таке одностороннє тлумачення суті ризику викликало різке заперечення у частини зарубіжних економістів, що спричинило вироблення іншого розуміння змісту підприємницького ризику.
У 30-і роки нашого століття економісти А. Маршалл і А. Пигу розробили основи неокласичної теорії підприємницького ризику. Основи цієї теорії полягають в наступному: підприємець, працюючий в умовах невизначеності і прибуток якого є випадкова змінна при укладенні оборудки керується двома критеріями:
розмірами очікуваного прибутку;
величиной її можливих коливань.
Поведінка підприємця, згідно неокласичної теорії ризику, обумовлена концепцією граничної корисності. Це означає що за наявності двох варіантів, наприклад, капітальних вкладень, що дають однаковий очікуваний прибуток, підприємець вибирає варіант, в якому коливання очікуваного прибутку менше. Якщо приймається невелике число рішень одного типу, то не можна розраховувати що відхилення від очікуваної, прибутки взаємно зрівняються, оскільки в цьому випадку закон великих чисел не діє. Саме тому підприємець, приймаючи рішення, повинен враховувати коливання прибули і вибирати варіант рішення, який дає той же результат але характеризується меншими коливаннями.
Згідно неокласичної теорії, для підприємця вірний прибуток того ж очікуваного розміру, але пов'язана з можливими коливаннями менш цікава.
Подальший розвиток неокласичної теорії ризику продовжили у своїх роботах угорські економісти Т. Бачкаи, Д.Мес-сен та ін. Суть ризику вони бачать в можливості відхилення від мети, заради досягнення якої приймалося рішення.
Проблема ризику в нашій країні досить "дозріла". Проте зараз, як відмічає А. Альгін, перелік літератури про риску прикро бідний, фундаментальних досліджень, по суті, немає. Справа обмежується нечисленними журнальними і газетними статтями переважно нарисового характеру. Проблема ця не отримала належного обгрунтування і в практичній роботі керівників. Аналіз економічної літератури, присвяченої проблемі ризику, таких авторів, як: В. Абчук, А. Альгін, С. Жизнин, Ю. Осіпов, Би. Райзберг, С. Валдайцев, показує, що серед дослідників немає єдиної думки відносно визначення підприємницького ризику.
В. Абчук і А. Альгін визначають ризик як діяльність або дія з "зняття невизначеності". Л. Растригин і б. Райзберг визначають ризик як "збиток, можливі втрати", дотримуючись тим самим класичної теорії підприємницького ризику.
Аналіз численних визначень ризику дозволяє виявити основні моменти, які є характерними для ризикової ситуації, такі як:
випадковий характер події, який визначає, який з можливих результатів реалізується на практиці;
наявність альтернативних рішень;
відомі або можна визначити вірогідність результатів і очікувані результати;
вірогідність виникнення збитків;
вірогідність отримання додаткового прибутку.
Таким чином категорію "ризик" можна визначити як небезпеку потенційно можливої, вірогідної втрати ресурсів або недоотримання прибутків в порівнянні з варіантом, який розрахований на раціональне використання ресурсів в цьому виді підприємницької діяльності. Іншими словами, ризик -- це загроза того, що підприємець зазнає втрат у вигляді додаткових витрат або отримає прибутки нижче тих, на які він розраховував.
Хоча наслідки ризику найчастіше проявляються у вигляді фінансових втрат або неможливості отримання очікуваного прибутку, проте ризик -- це не лише небажані результати прийнятих рішень. При певних варіантах підприємницьких проектів існує не лише небезпека не досягти наміченого результату, але і вірогідність перевищити очікуваний прибуток. У цьому і полягає підприємницький ризик який характеризується поєднанням можливості досягнення як небажаних, так і особливо сприятливих відхилень від запланованих результатів.