В) проголошені в міжнародних стандартах :

Узгоджена податкова політика дозволяє подолати негативні наслідки, викликані скасуванням бар'єрів і взаємних обмежень. Податкова політика в рамках інтегрованого регіону являє собою самостійну частину узгодженої економічної політики і, в свою чергу, повинна бути інструментом досягнення загальної, поставленої економічної мети. Забезпечення її функціональності може бути здійснено тільки за пріоритету міжнародного податкового права над національним. Основними цілями, узгодженої міжнародної податкової політики:

• створення гармонізованого податкового простору;

• узгоджене реформування податкових систем;

• створення рівних умов для господарюючих суб'єктів при оподаткуванні їх діяльності;

• усунення податкових бар'єрів, що впливають на розвиток економічних зв'язків між країнами-партнерами;

• ефективне розкриття та запобігання економічних правопорушень;

• вирішення проблеми міждержавних неплатежів.

Основною умовою досягнення мети є гармонізація національних податкових систем.

Гармонізація являє собою розробку загального курсу держав у даній сфері правовідносин на певному етапі інтеграційної взаємодії. Вона передбачає зближення позицій, узгодження загальних підходів і концепцій, спільну розробку правових принципів і окремих рішень, забезпечення їх взаємної відповідності, а також уніфікацію - введення загальнообов'язкових однакових юридичних норм і правил.

Створення єдиного податкового простору визначається комплексом взаємо узгоджених напрямів діяльності, який включає такі основні завдання:

• гармонізацію принципів податкового законодавства і методів податкового адміністрування;

• узгоджене реформування податкових органів та оптимізацію їх структури, застосування однакової системи підготовки кадрів;

• розробку та реалізацію узгоджених заходів щодо зниження податкового навантаження на фізичних і юридичних осіб, підвищення ефективності системи оподаткування малого підприємництва;

Так, щодо прямого оподаткування в міжнародному праві застосовують два принципи: принцип резиденства й територіальності.

Принцип резидентства передбачає, що кінцеву податкову відповідальність фізичної/юридичної особи несуть за місцем перебування сукупності його певних ознак, необхідних для визнання фізичної/юридичної особи платником податків. Відповідно до принципу резиденства всі доходи суб´єкта господарювання обкладаються прибутковими податками в країні, у якій фізична/юридична особа є резидентом. За використання принципу резиденства аналогічно резидентам обкладають і доходи постійних представництв, розташованих в цій юрисдикції.

За принципом територіальності всі доходи, отримані на певній території, підлягають оподаткуванню незалежно від національної приналежності й резиденства компанії або частки особи. При розподілі таких доходів на користь реципієнтів, які перебувають в іноземній державі, стягуються спеціальні податки на репатріацію прибутку6.

На практиці країни використовують у своєму оподаткуванні обидва принципи, наприклад, Україна застосовує обидва принципи щодо оподаткування податком на прибуток та податком з доходів фізичних осіб.

У світовій практиці непрямі податки стягуються на підставі двох принципів:

1) принципи країн надходження;

2) принципи країн призначення.

Принцип країни походження передбачає, що ПДВ стягується з усіх товарів і послуг, вироблених у певній країні незалежно від кінцевого місця споживання цих продуктів. При застосуванні цього принципу обкладається експорт і не обкладається імпорт.

Оскільки міжнародне оподаткування базується на різних принципах, в деяких випадках спостерігається подвійне оподаткування, яке регулюється спеціальними нормами, що використовуються в міжнародному податковому плануванні.

Принцип місця призначення передбачає, що ПДВ стягується з усіх товарів і послуг, які були завезені в певну державу юрисдикцію (юрисдикція — це наділення певного кола державних органів компетенцією щодо розгляду справ, які виникають з правового спору чи порушення правової норми) для кінцевого споживання незалежно від того, де ці продукти були вироблені. Відповідно до цього принципу ПДВ обкладається імпорт і не обкладається експорт, що застосовується, зокрема, в Україні.