16.Жанрові особливості драматичної поеми Лесі Українки «Одержима»

Драматургія Лесі Українки — феноменальне явище в українській літературі: вона вражає новизною тем, гостротою соціально-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями і поетичною красою. Пристрасне заперечення всього ворожого, реакційного, закостенілого в житті, утвердження гуманістичних ідеалів ведеться в її творах з позицій неоромантизму, який намагався розширити права особистості, визволити її від тиску юрби. Однією з перших спроб поетеси у жанрі драматичної поеми стала лірико-драматична поема «Одержима», написана на основі євангельського мотиву — вчення Ісуса Христа про любов до ближнього, незважаючи на те, чи він друг, чи ворог.Виходячи з особливостей драматичної поеми, в «Одержимій» головне місце належить монологу, виголошеному Міріам або до самої себе, або до уявлюваного свого противника. У драмі монолог лише зрідка переходить в діалог або в ширшу розмову. Та це й відповідає становищу героїні, яка лишається самотньою.Увесь твір витримано на поєднанні двох кольорів: чорного й багряно-червоного. Незважаючи на те, що дія відбувається в пустелі, край моря, у драмі ніде нема вказівки ні на жовтуватий колір пісків, ні на голубизну або сірість морських просторів. Навпаки, люд, що творить основне тло в першому акті, чорніє, надаючи подібного забарвлення всьому навколишньому. В другій дії все відбувається під місячним сяйвом, яке творить великі й довгі тіні. Третій акт відбувається також вночі. Нарешті, в четвертому акті зовсім нема вказівки на барви. Дія драми витримана в чорних або тіньових тонах, і лише в словах Міріам чорний колір змагається з кольором вогню і кров Ясна річ, що обставини драми не вимагали ні відтінків, ні інших барв. Чорний колір змученої душі й червона барва заграв, що вирували в серці Міріам, підсилені барвою крові, про яку весь час іде мова між Месією і Одержимою. Ми не знаємо кольорів убрання Месії й Міріам. Воно може бути і чорним, і білим, але все одно на нього ляже відсвіт двох барв - чорної барви глибокої туги Міріам і чорно-червоної барви заграв, що вирують у її душі.

Так само ощадна поетеса і в епітетах. їх мало, а ті, що є, або характеризують дві основні барви, або посилюють окремі вирази і також витримані в настрої переживань Міріам. Страшна слава, очі ліниві, смерть соромна, очі безсоромні - ось, власне, майже всі епітети,.. Душа Міріам весь час порівнюється з пусткою, а любов її серця - з поломінню, байдужий люд - з камінням пустелі ‘, яким, зрештою, і побивають одержиму. Отже, мистецькі засоби поетеси тільки підкреслюють суперечності між непримиренними поглядами Міріам і Месії, внутрішню суперечність в душі самої Міріам між любов’ю і зненавистю.В «Одержимій» поетеса вжила п’ятистопний неримований ямб з ненаголошеним закінченням. Цей розмір створює враження вільної розмови, не обтяжеиої й не дисциплінованої римами та строфічною побудовою вірша. Там, де поетесі особливо важливо наголосити якусь думку, жіноче закінчення рядка зникає і наголос припадає на останній склад. Від «Одержимої» таке ритмічне оформлення віршів стає звичайним у драматичних поемах Лесі Українки.