48. Особливості композиції роману і.Карпи «Фройд би плакав».

Стиль и композиция текстов Карпы также неровные, местами это разговорная манера, местами — интеллектуальные рефлексии. писал об Ирэне Карпе, он справедливо (еще тогда) заметил, что этой прозе присуща «своя стилевая система», в которой «вообще продумана конструкция фразы, чувствуется «равнодушие» к композиции, почти отсутствует подтекст».Динамічність композиції підкреслюється географією роману,адже Марла подорожує  Париж-Франкфурт-Джокджакарта-Бангкок-Київ-Яремча-Джакарта-Ґілі Айр-Убуд-Берлін-Мюнхен-Делі-Аґра-Катманду-Тхімпху-Лімасол-Ярославль. Композицію Фройд би плакав умовно можна поділити на 2 частини – показ Марли як самостійна вільна жінки,якій в принципі на всіх плювати,вони не керується жодними планами чи розрахунками, вона має партнерів скільки хоча, у свій власний час робить те,що їй подобається Вона багато рухається, багато думає, аналізує, рефлексує не без самокритики, по-справжньому любить і цінує чоловіків та носорогів. Наявність кількох коханих одночасно допомагає їй зберегти відчуття власної свободи. Взагалі, адаптація — це швидше жіночий, ніж чоловічий талант. Але в цьому випадку відбувається адаптація до активного рухливого життя. , але 2 частина – це саме викрив тієї її натури,що показаний у 1 частині - Проте фінал усе ставить на свої місця. Марлина свобода виявляється ілюзорною, адже це поняття не пов'язане з широтою простору, який ти освоїв, чи з кількістю чоловіків, які готові тобою опікуватися. Можливо, перепоною на шляху Марли стає саме цей розрахунок на чоловічу опіку. Не вони їздять слідом за нею. Вона їздить за чоловіками. "Штани "мілітарі" — лише камуфляж. Справжня Марла плаче. Вона соромиться своєї країни. Вона соромиться свого бажання бути з чоловіком. І втеча від Анджея — це не втеча від чоловіків взагалі в пошуках свободи. Це звичайна для жінки втеча від нелюба. Бо ті, з ким вона хотіла б лишитися, ніколи не захочуть лишитися з нею назавжди: один одружений, інший — надто молодий і надто практичний, щоб перейматися цим питанням зараз, коли воно вже почало турбувати Марлу.  Маємо також і гендерну квазі-інверсію в романі Карпи: жінку, яка претендує на володіння маскулінними рисами, необхідними їй для подолання тієї ж таки постколоніальної та посттоталітарної спадщини. Крізь маскулінне марево Марли Фріксен блищать сльози класичної жіночності — не зґвалтованої і не приниженої. Але всерозуміючої, ніжної і чутливої. Очевидно, бідна дівчинка, за відсутності гідних чоловіків у зовнішньому світі, змушена проектувати те, в чому вона має потребу, на свій внутрішній світ, обростаючи маскулінними рисами. 

49. «Схід – Захід» у романі і.Карпи «Фройд би плакав»

немає!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

50. Сценічний простір у п’єсі “Станція» о. Вітра

Коротко про зміст:Події відбуваються на Станції. Оля намагається поїхати додому, тому чекає на поїзд, там вона зустрічає Таню(жінка, що є начальником цієї Станції).Оля- поїхала з хлопцем на дачу. Але він зі своїми друзяками понапивалися і тому він пішов хропіти,а вона не витримала і пішки пішла на Станцію аби встигнути на завтрашній екзамен.Іра- дівчина, що от-от мала виходити заміж, але її чоловік – торба грошей. По дорозі до Загсу він зі своїм другом починають порівнювати своїх дівчат і щоб довести друг, що в його Іри груди більші, він поліз її роздягати. Тоді вона не витримала і втекла до лісу, але коли вирішила повернутися машини вже не було, а лежали 10 доларів і записка: «Чекаєм на тебе в Загсі).Таня – (як потрапила на станцію) – в неї не було друзів, ані коханого, тому вона вирішила втекти з дому і таким чином вона потрапила на станцію.Дівчата намагаються поїхати і навіть вигадують різні історії, думаючи , що Таня навмисне не випускає їх зі станції, Але як виявилося. Це їхнї бажання тримають їх тут. Не справжні і чисті, а ті, що всіляко засмоктують людську душу в болото. Вночі дівчата зрозуміли, що тут виконуються всі бажання. Спочатку це їм здалося неймовірним і вони вирішили, що вони збожеволіли, а потім -надзвичайно сподобалося. Але коли минула 1-ша стадія радості, прийшла друга - депресія, адже все дістається занадто легко, тому вони втратили смак життя. Але Оля згадує стару гойдалку, яку більше за все любила в дитинстві, і їй так хочеться посадити на цю гойдалку свою дитину, щоб подарувати їй теж відчуття маленьких крилець, що і вона відчувала в дитинстві. Це справжнє бажання заради когось допомогає їй залишити станцію.Таня і Іри залишились там вдвох.Хронотоп:1) Станція- точка відліку, хтось прибуває, а хтось відправляється. Точка закінчення або початку руху.Станція є найбільшим простором у творі, і навіть ночують вони на Станції у спеціально відведених кімнатах. Дівчата топчуться на місці, не підозрюючи, що не можуть нікуди зрушитись саме через свої потаємні бажання. Вони думають, що винна Таня, а як виявилось ні. Станція – є уособленням власної зупинки, перехрестя контрастних бажань та мотивів.2) Ліс- Іра блукає лісом( оніричне, непізнаване,там де не ступає нога людини) – виходить до Станції3) Дорога- (людина , яка починає шлях, ніколи вже не буде тією ж, вона обов’язково зміниться) Оля шла дорогою, яка вивела до Станції.