Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
225.79 Кб
Скачать

Парентеральне харчування

Оснащення:

  1. Система для крапельног введення.

  2. Штатив.

  3. Спирт.

  4. Ватні кульки.

  5. Зажими Мора і Пеана.

  6. Поживні стерильні розчини.

Назва заходу

Послідовність дій

1. Обробка рук медсестри

1.1. Вимити руки з милом, зробити обробку спиртом.

2. Приготування до ін’єкцій

2.1. Шкіру хворого протерти спиртом.

3. Заповнення системи рідиною

3.1. Див. інструкцію № 23,24.

4. Парентеральне харчування

4.1. Внутрішньовенно вводять білкові препарати, розчини глюкози, вітамінів, мінеральних солей.

Живильні клізми

Оснащення:

  1. Клізма.

  2. Гумова груша.

  3. Кружка Есмарха.

  4. Поживні розчини (37-38оС); 5 % глюкоза, 0,85 % хлорид натрію, тощо.

  5. Настоянка опію.

Назва заходу

Послідовність дій

1. Підготовка хворого

1.1. За одну годину до постановки живильної клізми ставлять очисну клізму до повного випорожнення кишечника (див. інструкцію № 40).

2. Постановка живильних клізм

  1. Для пригнічення кишкової перистальтики в живильні розчини додають 5-10 крапель настойки опію.

  2. Невеликі за обсягом живильні клізми (200-500 мл) ставлять за допомогою гумової груші. Повторюють цю процедуру 3-4 рази на добу.

  3. Більш значну кількість рідини (до 1 літра) вводять одноразово кропальним шляхом за допомогою кружки Есмарха.

ГОДУВАННЯ ХВОРОГО ЧЕРЕЗ СВИЩ

Оснащення:

  1. Лійка.

  2. Їжа в підігрітому вигляді (150-500 мл).

Назва заходу

Послідовність дій

1. Годування хворого через свищ

1.1. Через лійку вводять їжу в підігрітому вигляді невеликими порціями (150-200 мл) 5-6 разів на добу. Не слід вводити в лійку велику кількість їжі. Поступово кількість введеної їжі збільшують до 250-500 мл, а кількість введень зменшують до 3-4 разів на добу. Через лійку можна вводити перемелені тверді продукти, розведені рідиною (м’ясо, рибу, хліб).

ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА І РЕЄСТРУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ

(інструкція № 8)

Оснащення:

  1. Термометр ртутний.

  2. Банка з ватою на дні з дезинфікуючим розчином хлораміну.

Назва заходу

Послідовність дій

1. Вимірювання у пахвовій заглибині

  1. Стряхнути термометр до відмітки нижче 35оС.

  2. Павову заглибину хворого витерти сухим рушником.

  3. Помістити термометр у пахвову заглибину так, щоб ртутний резервуар з усіх сторін прилягав до тіла.

  4. Тривалість вимірювання - 10 хвилин.

  1. 2. Вимірювання у прямій кишці

  1. Змазати термометр вазеліном.

  2. Вставити у пряму кишку при положенні хворого на боці. Сідниці прилягають щільно одна до одної.

  3. Після використання термометр помити та продезинфікувати у спирті.

  1. 3. Запис данних вимірювання у температурний лист.

3.1. У терапевтичному відділенні записи проводяться 2 рази на добу: о 6-8 годині ранку та о 16-18 годині.

Можна також вимірювати температуру

у пахвовій складці та у ротовій порожнині.

ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ З ПІДВИЩЕНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ

(інструкція № 9)

Тривалість гарячки розподіляють на 3 періоди: період наростання температури, період максимального під’йому, період зниження. Кожний з цих періодів має свою клінічну картину, тому догляд за хворими в кожному з них має свої особливості.

Назва заходу

Послідовність дій

1. Період наростання температури

  1. Хворого зігріти: тепло вкрити, обкласти грілками.

  2. Давати хворому пити гарячу рідину.

  1. 2. Період максимального підвищення температури.

  1. Годування хворого 6-7 разів на добу (висококалорійні і легкозасвоювані продукти в рідкому та напіврідкому стані).

  2. При збудженому стані хворого - маренні - індивідуальний сестринський пост.

  3. Догляд за ротовою порожниною (див. Інструкцію № 2).

  4. Догляд за шкірою, своєчасна зміна білизни.

  5. Спостереження за зовнішнім виглядом, за станом та різними функціями хворого (див. Інструкцію № 26).

  1. 3. Період зниження температури.

  1. Нагляд за хворим (див. Інструкцію № 26).

  2. Зігрівання хворого.

  3. Переодягання хворого в суху білизну.

  4. Давати хворому пиття.

Про всі зміни в стані хворого медсестра доповідає лікарю.

ПОСТАНОВКА ЗІГРІВАЮЧОГО КОМПРЕСУ

(інструкція № 10)

Показання:

для розсмоктування місцевих запальних процесів (у шкірі, підшкірно-жировій клітковині, у суглобах тощо), як болезаспокійливий засіб при спастичних станах у черевній порожнині.

Протипоказання:

порушення цілісності шкіри, гнійничкові захворювання (фурункульоз).

Оснащення:

  1. Клейонка.

  2. Вощаний папір, вата, бинт.

  3. Рідина (вода) для компресів.

  4. Спирт.

Назва заходу

Послідовність дій

1. Накладання компресу.

  1. Невеликий клаптик тканини згорнути у кілька шарів, змочити водою або розчином ліків, олії.

  2. Віджати її та прикласти до шкіри.

  3. На неї покласти вощаний папір на 2-3 см виходячи за межі першого шару.

  4. Зверху ще шар вати, більший за площею попереднього шару та достатньої товщини.

  5. Прибинтувати компрес достатньо щільно, однак не здавлюючи судини.

  1. 2. Перевірка правильності накладення компресу.

2.1. Через 1-2 години пальцем під пов’язкою промацати тканину, вона повинна бути вологою.

3. Зняття компресу

  1. Через 6-8 компрес зняти.

  2. Протерти шкіру спиртом, щоб уникнути її мацерації.

  3. Накласти суху теплу пов’язку.

ЗАСТОСУВАННЯ ГРІЛКИ ТА МІХУРА З ЛЬОДОМ

(інструкція № 11)

Показання:

розсмоктування запальних вогнищ, зігрівання тіла і болезаспокоєння.

Оснащення: