1. Конструкції з чотирьох компонентів, які є основною формою реалізації моделі,

наприклад: Це, мабуть, таму, що, проходячи щойно повз будинок з червоним

прапорцем, де містився штаб дивізії, ми бачили спокійні, без тіні турботи обличчя

офіцерів і з в ’язкових, які не поспішаючи виходили й заходили до штабу (1. Багмут).

Іноді такі підрядні виносяться за межі абсолютно незалежного головного речення,

наприклад: Це вже був певний вихід. Бо відходячи з боєм до самого заводу, як думали, і

не дати зім ‘яти себе, за цих умов, що склались, було неможливо (А. Головко).

2. П’яти компонентні конструкції, наприклад: Спробуйте підібрати ключ до чо­

ловіка, який говорить щоразу заплющуючись, не звертаючи уваги ні на нетер­

плячість голови комісії, якому вперше доводиться мати справу з подібним оратором,

ні на свого головного, щоб уважно дослухатися до кожного його слова, ще раз марно

спробувати щось там збагнути (П. Загребельний).

Деколи трапляються конструкції, ускладнені вставленими реченнями, що являють

собою об’ємні структури. Порівняймо: Він заявив (щоправда, цього разу не для

преси, не для широких мас, а тільки в межах нашого цеху, де він міг заявляти

досить вільно майже все, що хотів), що не може допустити, аби кращого

виробничника, гордість заводу, прапор, маяк, ідеал, до якого мають прагнути всі

(так він називав Чемериса, і всі ми, власне, й не мали нічого проти), щоб, отже,

такого чоловіка через якусь там тріщину в трубі, тріщинку невидиму, майже не

існуючу, могли знецінити, вибити з його трудового ритму, чим, отже,

загальмується важливий державний процес по освоєнню нової техніки (П. Загре­

бельний).

Неоднорідні супідрядні в цих структурах завжди є підрядними другого (третього

і т. д.) ступеня, чим зумовлений і порядок розміщення компонентів, що є в цій моделі

диференційною ознакою: в абсолютній більшості конструкцій модель починається

абсолютно незалежною головною частиною. У чотирикомпонентних структурах не­

однорідні супідрядні завжди залежать від підрядного першого ступеня, будучи під­

рядними другого ступеня. У п’ятикомпонентних вони можуть залежати від підрядних

першого і другого ступенів, реалізуючись у більшій кількості варіантів порівняно з

чогирикомпонентними.

У цій моделі часто наявний збіг двох підрядних сполучників, наприклад: Я зазда­

легідь знаю, що, навіть як я землю гризтиму, ви мені не повірите, що ленінградки ні в

трамваях, ні в автобусах, ні в тролейбусах не штовхаються (Остап Вишня); Першим

її свідомим порухом було те, що, коли той попросив заспокоїти Галю, послухалася

його, хоч і не відгукнулася словом (П. Гуріненко).

Семантино-синтаксичні відношення комбінуються по-різному, як і в реченнях з

неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю.

Речення з подвійною супідрядністю. Охоплюють два різновиди супідрядності*

однорідну і неоднорідну. Визначальним є зв’язок неоднорідної супідрядності, напри,

слад: Але щоб краще збагнути навколишню красу, він навчав діток малювати

переносити на папір все, що вони бачать, що їм до вподоби (І. Цюпа). Це переважно

чотирнкомпонентні речення. У мовленні вони трапляються значно рідше, ніж конс­

трукції з одним видом супідрядності.

Серед них виокремлюють передусім структури з трьома — п’ятьма підрядними

компонентами, рідше з шістьма і більше. У цих конструкціях підпорядкування під.

рядних може бути причленним (прискладним), різночленним і комбінованим. Най-

ужнваніші різночленні конструкції, наприклад: Він чув і про примхи «заклятої» скелі,

і про битву з повіддю, до подробиць знав про гарячі сутички, кали висували

зустрічний, і палко хвалив Бобрицького, ніби саме він тут був прикладом мужності

і відваги, ніби тільки завдяки йому здобули перемогу (Яків Баш). Часто вживаними

є комбіновані конструкції, наприклад: А вона на що б не дивилася, де б не гуляла,

всюди ввижаються їй дрімучі волинські праліси, голубоводі, оточені очеретами

і рогозою озерця, тихі, як вечірня година, річечки, що плинуть собі широкими

долинами між зажурених верб (М. Олійник).

Зрідка використовуються конструкції, у яких в одному реченні наявні дві

пари однорідних супідрядних, які є неоднорідними супідрядними стосовно одна

одної, наприклад: Коли їй було шістнадцять років, а йому вісімнадцять, він був

першим, хто держав її мовчки за руку біля перелазу в тихий вечір і довго не випускав

руки, хто пробудив у ній ніжність, мрії, бажання щастя, і надії, і сльози

(О. Довженко).

У семантико-синтаксичному аспекті конструкції з подвійною супідрядністю явля­

ють собою різноманітні комбінації семантико-синтаксичних відношень, що функціо­

нують у реченнях з неоднорідною супідрядністю та реченнях з однорідною супід­

рядністю, тобто охоплюють усі типи семантико-синтаксичних відношень, що реа­

лізуються в складнопідрядних і складносурядних елементарних реченнях.

Речення з однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю. Це такі кон-

таміновані структури, в яких основною є однорідна супідрядність, допоміжною -

послідовна підрядність. Реалізуються у чотирьох — восьми предикативних компо­

нентах, наприклад: Раптом ти відчуваєш, що ‘ніхто не мож е т ебе стримати у

твоєму вигадництві, ні час, ні простір для тебе не існують, а вж е про звичайні земні

перешкоди, про той світ умовностей, звичок, забобонів, химер, яким оточують себе \

люди, тут навіть мови бути не може (П. Загребельний). Деколи з метою актуалізації

підрядних речень модель у мовленні може розриватися, наприклад: Ні, він не

шкодував, що поїхав. І що не пішов у дослідний інститут, куди обіцяли влаштувати

хлопці… (Ю. Мушкетик).

Іноді різновиди однорідної супідрядності повторюються, виступаючи в ролі

основних і допоміжних залежно від того, прямо чи опосередковано вони залежать від

головної частини, на яких рівнях членування виявляються, наприклад: Ти кажеш, що

жінка ніколи ще так не любила, що звіку любові т акої ніде не було, щ о ти ради мене