- •Згідно списку деякі люди чекають своєї черги на житло вже декілька десятків років.
- •1 .1. Загальна характеристика ділянки
- •1.1.1 Географічне положення ділянки. Кліматичні умови
- •Залізничний транспорт.
- •Автомобільний транспорт.
- •1.1.3. Інженерно-геологічні та гідрологічні умови ділянки.
- •1.1.4 Фотофіксації існуючого стану території забудови
- •1.2. Генеральний план
- •1.2.1 Обґрунтування прийнятого рішення
- •1.2.2 План організації рельєфу
- •1.2.3 Заходи з дотримання санітарних і пожежних норм та охороні
- •1.2.4. Заходи з блискавозахисту комплексних споруд
- •2.2.5 Теп генерального плану
- •2.1 Характеристика технологічного і функціонального процесу
- •Мал. 3.6. Приклад влаштування сумісного санітарного вузла в квартирах для інвалідів з ушкодженням опорно-рухового аппарату
- •Мал. 3.7. Приклади обладнання
- •3.2 Об’ємно-планувальне рішення
- •3.2.1.Об’ємно-планувальне рішення будинку а
- •2.2.2.Об’ємно-планувальне рішення будинку б
- •2.2.3.Об’ємно-планувальне рішення будинку в
- •2.2.4. Архітектурно-художнє рішення будівель.
- •2.3. Інтер’єри
- •2.5 Техніко-економічні показники об'ємно-планувального рішення
- •3.1 Несучі конструкції. Обґрунтування їх вибору
- •3.2 Огороджуючі конструкції. Обґрунтування прийнятих конструкцій
- •3.3 Теплотехнічний розрахунок огороджувальної конструкції
- •5. Розрахунок збірного залізобетонного маршу
- •5.1. Дані для проектування
- •5.2. Визначення навантажень та зусиль
- •5.3. Попереднє призначення розмірів перерізу маршу
- •5.4. Розрахунок міцності перерізу, нормального до поздовжньої осі елементу
- •5.5. Розрахунок міцності перерізу, похилого до поздовжньої осі елементу
- •5.6. Розрахунок сходового маршу на розкриття тріщин
- •5.7. Розрахунок сходового маршу за деформаціями
- •5.8. Розрахунок маршу на хиткість
- •5.9. Розрахунок та конструювання залізобетонної плити сходинкової площадки Дані для проектування
- •5.10. Розрахунок плити
- •5.11. Розрахунок лобового ребра. Визначення зусиль та навантажень
- •5.12. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, нормальних до повздовжньої осі
- •5.13. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, похилих до повздовжньої осі елемента
- •5.14. Розрахунок лобової балки за деформаціями
- •5.15. Розрахунок на хиткість лобової балки
- •6.1. Область застосування
- •6.2. Техніко-економічні показники
- •6.3. Організація і технологія будівельного процесу
- •6.4. Конструкції підлог розроблені мндітеп
- •6.5. Організація і методи праці робочих
- •6.6. Матеріально-технічні ресурси
- •Нормативна література:
Залізничний транспорт.
Для народного господарства області мають дві широтні і одна меридіальна лінії, які є основою всієї залізничної сітки області. Лінія Київ-Ковель через Козятин-Здолбунів-Рівне зв'язує область з Києвом, Одесою, Харковом, Донбасом. В західному напрямі ця магістраль підходить до кордону з Польщею і по ній здійснюються перевезення імпортно-експортних вантажів. Друга широтна магістраль Київ-Ковель (через Коростень-Сарни) проходить через північні поліські райони області. Вона обслуговує поліську частину області, дає другу лінію зв'язку з Києвом та північно-західною частиною Росії, зокрема з Санкт-Петрбургом. У мередиальному напрямі через область проходить залізнична магістраль Вільнюс-Львів, яка в області проходить через Сарни-Костопіль-Рівне-Здолбунів-Дубно-Радивилів. Вона перетинає всю область з півночі на південь. Цією магістраллю область зв'язується з Білоруссю, Санки-Петербургом та країнами Балтії.
Великих залізничних вузлів в області три: Здолбунів, Рівне, Сарни. Від Здолбунова відходять залізниці в трьох напрямках: на Шепетівку-Козятин-Київ, Рівне-Ковель, Радивилів-Красне-Львів. Через нього
проходять найважливіші лінії економічних зв'язків з районами центрами України та Росії. Залізничний вузол Рівне виконує функщ головного - внутрішньо обласних зв'яків у напрямках Рівне-Здолбунів. Рівне-Ковель, Рівне-Сарни. У Сарнах сходяться залізниці і з трьох напрямків: Вільнюс-Сарни, Рівне-Сарни, Київ-Сарни, Ковель-Сарни.
З метою покращення роботи залізничного транспорту області
впроваджується система автоматичного керування рухом.
автоблокування, використовуються нові тепловози і електровози.
Планується розширити контейнерні перевезення.
Автомобільний транспорт.
Основна автотранспортна магістраль Київ-Львів-Ужгород-Чоп перетинає область із заходу на схід, проходячи через Корець-Рівне-Дубно. Завдяки цій магістралі область має постійний автомобільний зв'язок з Києвом, Львівською, Волинською та іншими областями, а також з країнами зарубіжжя. Від Рівного на південний захід і південь відходять шосейні дороги Рівне-Млинів-Демидівка-Берестечко, Рівне-Клевань, Рівне-Здолбунів. Від Дубно розходяться шляхи на Луцьк, Крем'янець і Броди.
Автотранспорт негативно впливає на екологічну обстановку в м. Рівному та області. Розроблено ряд заходів, спрямованих на контроль і зниження викидів в атмосферу відпрацьованих автомобільних газів. В усіх підприємствах міста Рівного обладнані і діють діагностичні пункти регулювання паливної апаратури. Автотранспорт з дизельними двигунами перевіряється на димкість.
Повітряний транспорт.
Дедалі більшого значення набуває в області повітряний транспорт, Рівненський аеропорт має хорошу магістральну базу. Споруджене сучасне приміщення аеровокзалу, просторі будівлі наземних служб, злітну смугу. Аеропорт м. Рівного зв'язаний повітряними лініями з багатьма містами України та зарубіжжя.
Аеропорту м. Рівного надано статус міжнародного.
Перший міжнародний авіарейс був здійснений авіалайнером ТУ-154 за маршрутом Рівне-Нюрнберг 1 серпня 1991року. З 1992 року літаками типу Л-41 Ообслуговуються такі маршрути: Рівне-Москва, Рівне-Київ. Рівне-Сімферополь, Рівне-Харків, Рівне-Донецьк, Рівне-Миколаїв. Рівне-Нюрнберг, тощо.