- •1. Представлення текстової інформації
- •2. Представлення графічної інформації
- •2.1. Растрова графіка
- •2.2. Методи растрування
- •4. Способи описання кольору
- •4.1. Моделі кольорів
- •4.2. Колірна модель cmyk та розділення кольорів
- •1. Теоретичні основи стиснення даних
- •2. Основні методи стиснення
- •2.1. Стиснення без втрати інформації
- •2.2. Стиснення з втратою інформації
- •3. Алгоритми стиснення без втрати інформації
- •3.1. Алгоритм rle
- •3.2. Коди Хафмана
- •4. Програмні засоби стиснення даних
- •5. Формати графічних даних
- •5.3. Різниця між форматом та алгоритмом стиснення
- •6. Автоматизована обробка документів
- •6.2. Вплив масштабування
- •1. Теоретичні відомості
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1 Колір і методи опису кольору
- •1.1. Колірна модель rgb
- •1.3. Колірна модель cmyk та розділення кольорів
- •1.5. Формати графічних даних
- •4. Контрольні запитання
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Параметри растрових зображень
- •1.2. Методи растрування
- •1.3. Параметри сканування.
- •1. Порядок виконання роботи
- •1.1. Сканування документа.
- •1.2. Перетворення зображення в текстовий документ.
- •1.3. Ручна сегментація документа.
- •1.4. Розрахунок лініатури растру.
- •1.5. Розрахунок роздільної здатності
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Кодування
- •1.2. Декодування
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Розмір біта даних на магнітному носії
- •1.2. Способи кодування даних
- •3 Питання з екзамена в якоїсь групи з попередніх років :
- •1)Приклади використання команд simd
- •2)Приклади використання кодів з корекцією помилок і пояснити принцип їх дії
- •3)Принципи архітектури numa–систем і smp–систем
- •1.Теоретичні відомості
- •1.1. Стандартні тести пк.
- •1.2. Деякі фактори, що впливають на швидкодію пк.
- •1.3. Організація роботи кеш-пам’яті.
- •1.1. Магнітні явища, на яких ґрунтується робота жорсткого диску.
- •1.2. Принцип запису інформації.
- •1.3. Принцип зчитування інформації.
- •1.4. Конструктивні елементи нагромаджувача на жорстких дисках.
- •1.5. Організація інформації на жорсткому диску.
- •1.6. Стандарти.
- •Теоретичні відомості
- •1.1. Принцип дії crt-монітору
- •1.2. Маски та їх основні типи
- •1.3. Особливості та переваги окремих типів трубок
- •1.4. Параметри монітору
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •1.1. Динамічна і статична пам'ять.
- •1.2. Структура та призначення sram.
- •1.3. Структура та принцип дії динамічної пам'яті.
- •1.4. Типи динамічної пам'яті.
- •1.5. Специфікації модулів пам’яті.
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Шинна архітектура
- •1.2. Чіпсети
- •1.3. Програмні засоби для забезпечення моніторингу
- •1.3.1. Core Temp
- •1.3.2. Hard Drive Inspector
- •1.3.3. HddScan
- •Теоретичні відомості
- •1.2.1. Системна шина
6.2. Вплив масштабування
Це краще пояснити на прикладі. Припустимо, що відскановану марку розміром 1x1.5 in треба надрукувати розміром 2x3 на струйному принтері із роздільною здатністю 600 dpi. Якщо б сканування відбувалося при 600 dpi, відскановане зображення мало б 600 pixels по вертикалі (1 in на 600dpi) та 900 pixels по горизонталі (1.5 in на 600 dpi). Збільшення зображення до потрібного розміру 2x3 in зменшує ефективну роздільну здатність до 300 dpi, тому що 900 горизонтальних пікселів будуть розподілені на 3 in (900 розділити на 3 дорівнює 300), і так само по вертикалі. Це тільки половина роздільної здатності принтеру, і тому якість кінцевого зображення буде менше оптимальної. Щоб отримати найкращу якість друку, яка використовує 600 dpi цього струйного принтеру, треба сканувати зображення при 1200 dpi.
Подібний підрахунок необхідно зробити, якщо результуюче зображення менше оригіналу. Наприклад, треба відсканувати обкладинку розміром 4x5 in, щоб помістити її на Web сторінку із половинним розміром 2x2.5 in. Монітори ПК мають роздільну здатність 72 or 90 dpi. Сканування обкладинки при 72 dpi дає зображення розміром 288x360 пікселів. Зменшення удвічі все одно дає роздільну здатність зображення 144 dpi по вертикалі, що удвічі більше, ніж треба. Тому оригінал можна було сканувати при 36 dpi без втрати якості в результуючому зображенні.
Ці міркування можна узагальнити таким чином:
SR = (DR x DW) / OW,
SR – роздільна здатність при скануванні, dpi
DR - роздільна здатність пристрою виводу, dpi
DW –розмір зображення при друці або виводі на екран, inches
OW – розмір оригіналу, inches
Кольорові зображення можна зчитувати за один або 3 проходи, як це випливає из моделі RGB.
Стиснення інформації за допомогою кодів
Хафмана
Мета роботи: Ознайомитися з теоретичними основами стиснення даних та основними типами алгоритмів стиснення; вивчити принципи побудови кодів Хафмана; побудувати код Хафмана для вказаного джерела інформації.
1. Теоретичні відомості
Кількість інформації в повідомленні з фіксованим алфавітом:
Н=р1 log2(1/ р1) + р2 log2(1/ р2)+….+ рN log2(1/рN)
Н – середня кількість бітів (ентропія), яка необхідна для представлення одного символу;
рі – імовірність появи і-го символу;
N – кількість символів.
Максимальна кількість інформації:
Hmax = log2 N
Надмірність джерела інформації:
R = 1-Н/Нmax
Коди Хафмана. Основні принципи:
попередній статистичний аналіз джерела інформації (документа), щоб визначити ймовірності окремих символів (повідомлень);
найбільш ймовірні символи представляють найбільш короткими кодовими послідовностями, а найменш ймовірні – більш довгими;
ієрархічна структура кодових послідовностей додається до стиснутого документу або використовується певна модифікація з усередненою структурою кодових послідовностей, що дає субоптимальний результат з точки зору стиснення.
Приклад.
Розглянемо двійкове кодування для джерела з 5 можливими повідомленнями:
Р1=0.4 Р2=0.35 Р3=0.10 Р4=0.10 Р5=0.05
Н=1.94 Нmax=log2 5=2.32 R= 0.16
Для побудови коду Хафмана, спершу необхідно виписати елементи в порядку спадання ймовірностей (таблиця 1.1). Потім два найменш ймовірних елементи слід об’єднати в один набір, ймовірність якого дорівнює сумі ймовірностей елементів, що увійшли у нього. Аналогічно сортуємо й об’єднуємо елементи, розглядаючи вже отриманий набір як один елемент із відповідною ймовірністю, поки не отримаємо набір 5-и елементів із ймовірністю 1.
Кодові комбінації знаходимо за допомогою графа як шлях до відповідного повідомлення, причому кожному відрізку цього шляху відповідає 0 в кодовій комбінації, якщо рух відбувається доверху, або 1 – якщо рух відбувається донизу:
1 – 1
2 – 00
3 – 011
4 – 0100
5 – 0101
При цьому середня кількість бітів на символ буде дорівнювати:
Н = 1 × 0.4 + 2 × 0.35 + 3 × 0.10 + 4 × 0.10 + 4 × 0.05 = 2 біта
Код є префіксним, тобто початок коду не може співпасти з коротшим кодом (до кожного повідомлення на графі веде тільки один шлях). Ця властивість забезпечує зворотність кодування.
Зрозуміло, що найбільшу ефективність цей код демонструє для великих файлів, оскільки до закодованого файлу треба додавати таблицю кодування. У такому випадку ефективно діють модифіковані коди Хафмана, де кількість символів обмежена (наприклад, довжина відрізка до 512 ел. зобр., а довші послідовності є комбінацією кількох відрізків максимальної довжини з відповідними кодами продовження та закінчення), але тоді не треба додавати таблицю.
Формати стиснення графічних даних
Мета роботи: вивчити теоретичні основи стиснення даних; основні формати збереження графічних даних і галузі їх застосування; дослідити властивості форматів стиснення графічних даних та їх залежність від типу зображення.