Лабораторна робота №1 Тема: Визначення мікробного обсіяння молока сирого

Мета роботи. Оволодіння студентами методикою визначення мікробної забрудненості молока (кількість мезофільних аеробних факультативно анаеробних мікроорганізмів (КМАФАнМ)).

Об’єкт та матеріали. Проби молока, пробірки з стерильним пептоно-сольовим розчином або 0,9 % розчином натрію хлориду по 9 см³, стерильні піпетки на 1-2 см³, розплавлений і охолоджений (до 45 °С) м’ясо-пептонний агар, стерильні чашки Петрі, термостат, термометр.

Готування основного розчину резазурину.

Основний розчин резазурину натрієвої солі готують так: 100 мг резазурину натрієвої солі переносять в мірну колбу об’ємом 200 см³ і доводять до мітки прокип’яченою і охолодженою до (25±2) ºС дистильованою водою. Суміш ретельно перемішують. Термін зберігання основного розчину резазурину 1 місяць за температури 8-10 ºС.

Готування робочого розчину резазурину.

Розчиняють основний розчин резазурину в прокип’яченій і охолодженій до (25±2) ºС дистильованій воді в співвідношенні 1:2,5 (наприклад до 10 см³ основного розчину додають 25 см³ води). Масова частка резазурину в робочому розчині 0,014%. Термін зберігання робочого розчину резазурину до 3 днів за температури 0-5 ºС.

Готування пептонно-сольового розчину

У стерильну конічну колбу місткістю 1000 см³ вносять 1 г пептону та 8,5 г натрію хлористого, зважених з точністю до 0,01 г і додають 1000 см³ дистильованої води , відміряної мірним циліндром.

Суміш нагрівають до розчинення компонентів.

Вимірюють рН отриманого розчину за допомогою індикаторного паперу та доводять рН розчину до 7,0±0,5 розчином натрію гідроксиду або соляної кислоти відповідно. При рН меншому, ніж 7,0±0,5, використовують розчин натрію гідроксиду, при більшому за 7,0±0,5 – розчин соляної кислоти.

Одержаний розчин розливають стерильною піпеткою у стерильні пробірки по 10 см³, закривають попередньо сформованим стерильним ватно-марлевим корком і поміщають у штатив.

Пробірки з розчином стерилізують в автоклаві за температури (121±1) ºС протягом 15 хв.

Розчин зберігають за кімнатної температури в сухому темному місці не довше, ніж 1 місяць.

Готування розчину натрію хлористого з масовою часткою 0,9 %

У колбу місткістю 250 см³ вносять 0,9 г натрію хлористого, відваженого з точністю до 0,01 г, і додають 100 см³ дистильованої води.

Кип’ятять на слабкому вогні протягом 5 хв.

Пробірки з розчином стерилізують в автоклаві за температури (121±1) ºС протягом 15 хв.

Розчин зберігають за кімнатної температури в сухому темному місці не довше, ніж 1 місяць.

Завдання

1. Ознайомитися із схемою визначення мікробної забрудненості молока.

2. Навчитися готувати проби молока для мікробіологічного дослідження.

3. Визначити в дослідних пробах молока сирого кількість мезофільних аеробних факультативно анаеробних мікроорганізмів чашковим методом.

4. Визначити мікробну забрудненість дослідних проб молока сирого редуктазною пробою (з резазурином).

Теоретична основа

Основним джерелом мікробного обсіяння молока сирого є доїльне устаткування, молочний інвентар, шкіра вимені корів, руки операторів, охолоджувачі молока та ін. Всі ці чинники формують первинну мікрофлору молока сирого. Під час його первинної обробки і зберігання в недостатньо охолодженому стані (вище +4 °С) первинна мікрофлора розмножується і змінює його властивості. Отже, визначення мікробної забрудненості молока сирого є важливим показником, який характеризує умови його отримання та безпечність і якість молока.

Загальні правила відбирання проб сирого молока для мікробіологічного дослідження проводять згідно ДСТУ ISO 707:1997, ДСТУ ISO 2859-1.

1. Відбирати проби для мікробіологічних досліджень завжди повинна особа, що має досвід у застосуванні методики відбирання проб.

2. Відібрана проба має бути достовірною, без пошкоджень, не забрудненою в результаті зберігання та транспортування.

3. Слід відбирати паралельні проби і зберігати їх на випадок проведення арбітражу.

4. Проби для мікробіологічного контролювання потрібно вдбирати в стерильний посуд, використовуючи стерильне обладнання, накривати стерильними накривками.

5. Обладнання з відбирання проб повинне бути виготовлене з нержавіючої сталі або іншого придатного матеріалу відповідної міцності, який не буде викликати змін у пробі, здатних вплинути на результати дослідження. Усі поверхні мають бути гладкі і вільні від тріщин.

6. Перемішування сирого молока перед відбиранням проб проводять ручними або механічними мутовками.

7. Відбір проб проводять відбірником, черпаком, металевою трубкою, які кожного разу перед використанням слід стерилізувати.

8. З точкових проб, відібраних з кожної фляги, відра, цистерни готують об’єднану пробу. Кількість об’єднаної проби повинна бути не меншою 100 см³.

9. Відібрані проби молока забезпечують етикеткою, на якій зазначають: номер проби, номер та обсяг партії, дату й час відбирання проби, посаду та підпис особи, що відбирала пробу.

10. Мікробіологічне контролювання виконують не пізніше, ніж через 4 год з моменту відбирання проби. До початку дослідження пробу зберігають у холодильнику за температури не вище, ніж 6° С.