1. Визначення мікробного обсіяння молока сирого чашковим методом Хід роботи

Безпосередньо перед посівом молока готують його десятикратні розведення в стерильних розчинах хлористого натрію або пептонно-сольового розчину. Для цього відбирають стерильною піпеткою 1 см³ сирого молока, у стерильну пробірку з 9 см³ розчинника. Перемішують і отримують перше розведення 1:10 (або 10¹).

Подальші десятикратні розведення готують таким чином. Переносять із першої пробірки 1 см³ в іншу пробірку, яка містить 9 см³стерильного розчинника, уникаючи контакту піпетки з розчинником. Для кожного розведення використовують нову стерильну піпетку.

У разі розведення повторюють ці операції з розведенням 10², і одержують наступні розведення 10³ і т. д.

Посів роблять з таких розведень молока, щоб на чашках виросло не менше , ніж 30 і не більше 300 колоній.

Із кожної проби здійснюють посів по 1 см³ на 2-3 чашки із розведень від 0,1 до 0,000 001.

Кожне розведення вносять у чашку в об’ємі 1 см³ і заливають 10-15 см³ розплавленого й охолодженого до 40-45 °С поживного середовища (МПА).

Після заливу середовища вміст чашки ретельно перемішують і залишають для застигання. Посів ставлять у термостат за температури 30 °С на 72 год, а потім підраховують кількість вирослих колоній і вираховують кількість мікроорганізмів в 1 см³ молока сирого.

.

де – сума колоній, які виросли на чашках Петрі в межах даного розведення;

m – кількість чашок з яких проводять підрахунок колоній в межах даного розведення;

n – кількість врахованих розведень;

Приклад:

Підрахунок кількості колоній на трьох чашках показав такий результат:

– для нерозведеного дослідного матеріалу: 280; 290; 270;

– у розведені 1:10 (10¹): 29; 30 і 35;

– у розведені 1:100 (10²): 5: 6; - не враховуємо.

Отже, в 1 см³ дослідної проби молока сирого виявили в середньому 295 клітин мікроорганізмів.

У разі необхідності підрахунку великої кількості колоній на чашках Петрі часто послуговуються лічильними камерами, або спеціальними приладами для підрахунку колоній.

Завдання

1. Провести відбір середніх проб сирого молока для мікробіологічного дослідження й підготувати їх до дослідження, дотримуючись правил стерильності. Замалювати в робочий зошит схему приготування десятикратних розведень молока для мікробіологічного дослідження.

2. Провести визначення бактеріальної забрудненості відібраних проб сирого молока чашковим методом. Результати проведеної роботи занести в робочий зошит згідно таблиці.

Таблиця 1

Результати дослідження визначення мікробного обсіяння молока сирого чашковим методом

№ проби молока	Орієнтовна кількість бактерій в 1 см3 дослідженого молока згідно ДСТУ 3662-97, тис. КУО	Ґатунок молока
1 2 3

2. Визначення мікробної забрудненості молока сирого редуктазною пробою.

Визначення мікробної забрудненості молока проводять методами визначення редуктази. Редуктаза – це фермент, який виробляють мікроорганізми, і редуктазні методи базуються на здатності цього ферменту знебарвлювати метиленовий синій або змінювати колір резазурину (фарбників). Чим швидше відбувається знебарвлення або зміна кольору, то більше в дослідній пробі молока редуктази й мікроорганізмів, які її продукують, за такої ситуації якість молока є низькою.

Визначення мікробної забрудненості молока за редуктазною пробою можна поводити двома методами з метиленовим синім та з резаурином.