Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
міні-шпори - v3.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.09.2019
Размер:
834.05 Кб
Скачать

4. Способи описання кольору

 

В КГ користуються поняттям роздільної здатності кольорів (інша назва - глибина кольору). Це визначає, як кодується колірна інформація для її представлення на екрані. Для ч/б зображення достатньо біта. 8-розрядне кодування дозволяє відобразити 256 градацій кольорового тону. 2 байта – 65536 відтінків (High Color), 24-розрядне – понад 16,5 млн. кольорів (True Color). До цього близько поняття колірного охоплення  - діапазон кольорів, який може відтворити пристрій виводу (монітор, принтер тощо).

 

4.1. Моделі кольорів

 

Відповідно до адитивного або субстрактивного формування зображення розроблені способи розділення колірного відтінку на складові, які називаються колірними моделями. В основному застосовуються моделі RGB – для створення та обробки адитивних зображень, CMYK – для поліграфічного обладнання.

Колірні моделі розташовані в 3-вимірній системі координат, яка утворює колірний простір, оскільки за законами Грассмана колір можна описати як точку у 3-вимірному просторі.

 

1-й закон Грассмана (закон тривимірності). Любий колір однозначно визначається трьома складовими, якщо вони лінійно незалежні. Лінійна незалежність означає неможливо отримати любий з цих 3 кольорів додавання двох інших.

 

2-й закон Грассмана (закон неперервності). При неперервній зміні випромінювання колір суміші також змінюється неперервне. Не існую такого кольору, до якого неможливо підібрати якомога близький.

 

3-й закон Грассмана (закон адитивності). Колір суміші випромінювань залежить тільки від їх кольорів, але не спектрального складу. Тобто колір суміші виражається як сума колірних рівнянь випромінювань:

 

С1=R1R+G1G+B1B

С2=R2R+G2G+B2B

Сn=RnR+GnG+BnB

C= (R1 + R2 + Rn )R + (G1 +G2 +Gn )G+ (B1 +B2 B +Bn )B

 

Таким чином, прямокутна  3-вимірна координатна система колірного простору для адитивного способу формування зображення має точку початку координат, яка відповідає абсолютно чорному кольору і три вісі координат, які відповідають основним кольорам. Любий колір виглядає як вектор, напрям якого визначає кольоровість, а модуль – яскравість.

Все це відноситься до колірної моделі RGB.

 

4.2. Колірна модель cmyk та розділення кольорів

 

Описує субстрактивні зображення, використовується для підготовки зображень до друку. Колірні компоненти CMYK отримуються відніманням основних кольорів від білого:

  • Голубий (cyan) = білий – червоний = зелений + синій

  • Пурпурний (magenta) = білий – зелений = червоний + синій

  • Жовтий (yellow) = білий – синій = червоний + зелений

Такий метод відповідає фізичній суті сприймання відбитих від зображення променів. Кольори називаються доповнюючими, оскільки доповнюють основні кольорі до білого. Але їх накладання не дає чорного кольору. Тому до кольорової моделі додали ще чорний компонент, що можна побачити в назві: CMYK - Cyan genta Yellow blacK.

Для друку на поліграфічному обладнанні кольорове комп’ютерне зображення треба розділити на складові моделі CMYK – це називається розділенням кольорів. В результаті отримують чотири окремих зображення, які містять одноколірний вміст кожного компонента оригіналу. Потім в типографії з форм, створених на основі плівок з розділенням кольорів, друкують багатокольорове зображення шляхом накладання кольорів CMYK.

 

4.3. Колірна палітра

 

Електронна колірна палітра, як і палітра маляра, складається з певної кількості комірок, кожна з яких містить окремий кольоровий тон. Кожна палітра відповідає певній колірній моделі, тому що її кольори створені на основі колірного простору цієї моделі. Але  якщо колірна модель може описати будь-який колір, палітра містить обмежений набір кольорів – стандартний. Як правило, є можливості вибору палітри.

Склад колірних палітр RGB залежить від колірної роздільної здатності – 24, 16 або 8 біт. Остання називається індексною – кодується не колір піксела, а номер-індекс кольору з палітри, яку також треба додати до зображення.

Зображення для публікації в Інтернеті прийнято створювати в безпечній палітрі, це варіант індексної. Для зменшення розміру файлів вирішили не включати в них палітру, а користуватися єдиною фіксованою палітрою, яка гарантує правильне відтворення зображення на всіх пристроях, що її підтримують. Вона має тільки 216 кольорів.

Як бачимо, представлення інформації вимагає великих об'ємів на носіях, які коштують недешево, до того ж обробка та передаванням великих об’ємів тривають довго і надовго займають лінії зв’язку. Тому стиснення даних завжди було і залишається одним з першочергових завдань. Чому можливо це взагалі можливо? Чому одні дані стискуються краще, ніж інші? Звідки появилася одиниця виміру інформації?

Стиснення даних (частина 1)