- •1. Представлення текстової інформації
- •2. Представлення графічної інформації
- •2.1. Растрова графіка
- •2.2. Методи растрування
- •4. Способи описання кольору
- •4.1. Моделі кольорів
- •4.2. Колірна модель cmyk та розділення кольорів
- •1. Теоретичні основи стиснення даних
- •2. Основні методи стиснення
- •2.1. Стиснення без втрати інформації
- •2.2. Стиснення з втратою інформації
- •3. Алгоритми стиснення без втрати інформації
- •3.1. Алгоритм rle
- •3.2. Коди Хафмана
- •4. Програмні засоби стиснення даних
- •5. Формати графічних даних
- •5.3. Різниця між форматом та алгоритмом стиснення
- •6. Автоматизована обробка документів
- •6.2. Вплив масштабування
- •1. Теоретичні відомості
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1 Колір і методи опису кольору
- •1.1. Колірна модель rgb
- •1.3. Колірна модель cmyk та розділення кольорів
- •1.5. Формати графічних даних
- •4. Контрольні запитання
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Параметри растрових зображень
- •1.2. Методи растрування
- •1.3. Параметри сканування.
- •1. Порядок виконання роботи
- •1.1. Сканування документа.
- •1.2. Перетворення зображення в текстовий документ.
- •1.3. Ручна сегментація документа.
- •1.4. Розрахунок лініатури растру.
- •1.5. Розрахунок роздільної здатності
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Кодування
- •1.2. Декодування
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Розмір біта даних на магнітному носії
- •1.2. Способи кодування даних
- •3 Питання з екзамена в якоїсь групи з попередніх років :
- •1)Приклади використання команд simd
- •2)Приклади використання кодів з корекцією помилок і пояснити принцип їх дії
- •3)Принципи архітектури numa–систем і smp–систем
- •1.Теоретичні відомості
- •1.1. Стандартні тести пк.
- •1.2. Деякі фактори, що впливають на швидкодію пк.
- •1.3. Організація роботи кеш-пам’яті.
- •1.1. Магнітні явища, на яких ґрунтується робота жорсткого диску.
- •1.2. Принцип запису інформації.
- •1.3. Принцип зчитування інформації.
- •1.4. Конструктивні елементи нагромаджувача на жорстких дисках.
- •1.5. Організація інформації на жорсткому диску.
- •1.6. Стандарти.
- •Теоретичні відомості
- •1.1. Принцип дії crt-монітору
- •1.2. Маски та їх основні типи
- •1.3. Особливості та переваги окремих типів трубок
- •1.4. Параметри монітору
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •1.1. Динамічна і статична пам'ять.
- •1.2. Структура та призначення sram.
- •1.3. Структура та принцип дії динамічної пам'яті.
- •1.4. Типи динамічної пам'яті.
- •1.5. Специфікації модулів пам’яті.
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Шинна архітектура
- •1.2. Чіпсети
- •1.3. Програмні засоби для забезпечення моніторингу
- •1.3.1. Core Temp
- •1.3.2. Hard Drive Inspector
- •1.3.3. HddScan
- •Теоретичні відомості
- •1.2.1. Системна шина
4. Способи описання кольору
В КГ користуються поняттям роздільної здатності кольорів (інша назва - глибина кольору). Це визначає, як кодується колірна інформація для її представлення на екрані. Для ч/б зображення достатньо біта. 8-розрядне кодування дозволяє відобразити 256 градацій кольорового тону. 2 байта – 65536 відтінків (High Color), 24-розрядне – понад 16,5 млн. кольорів (True Color). До цього близько поняття колірного охоплення - діапазон кольорів, який може відтворити пристрій виводу (монітор, принтер тощо).
4.1. Моделі кольорів
Відповідно до адитивного або субстрактивного формування зображення розроблені способи розділення колірного відтінку на складові, які називаються колірними моделями. В основному застосовуються моделі RGB – для створення та обробки адитивних зображень, CMYK – для поліграфічного обладнання.
Колірні моделі розташовані в 3-вимірній системі координат, яка утворює колірний простір, оскільки за законами Грассмана колір можна описати як точку у 3-вимірному просторі.
1-й закон Грассмана (закон тривимірності). Любий колір однозначно визначається трьома складовими, якщо вони лінійно незалежні. Лінійна незалежність означає неможливо отримати любий з цих 3 кольорів додавання двох інших.
2-й закон Грассмана (закон неперервності). При неперервній зміні випромінювання колір суміші також змінюється неперервне. Не існую такого кольору, до якого неможливо підібрати якомога близький.
3-й закон Грассмана (закон адитивності). Колір суміші випромінювань залежить тільки від їх кольорів, але не спектрального складу. Тобто колір суміші виражається як сума колірних рівнянь випромінювань:
С1=R1R+G1G+B1B
С2=R2R+G2G+B2B
Сn=RnR+GnG+BnB
C= (R1 + R2 + Rn )R + (G1 +G2 +Gn )G+ (B1 +B2 B +Bn )B
Таким чином, прямокутна 3-вимірна координатна система колірного простору для адитивного способу формування зображення має точку початку координат, яка відповідає абсолютно чорному кольору і три вісі координат, які відповідають основним кольорам. Любий колір виглядає як вектор, напрям якого визначає кольоровість, а модуль – яскравість.
Все це відноситься до колірної моделі RGB.
4.2. Колірна модель cmyk та розділення кольорів
Описує субстрактивні зображення, використовується для підготовки зображень до друку. Колірні компоненти CMYK отримуються відніманням основних кольорів від білого:
Голубий (cyan) = білий – червоний = зелений + синій
Пурпурний (magenta) = білий – зелений = червоний + синій
Жовтий (yellow) = білий – синій = червоний + зелений
Такий метод відповідає фізичній суті сприймання відбитих від зображення променів. Кольори називаються доповнюючими, оскільки доповнюють основні кольорі до білого. Але їх накладання не дає чорного кольору. Тому до кольорової моделі додали ще чорний компонент, що можна побачити в назві: CMYK - Cyan Mаgenta Yellow blacK.
Для друку на поліграфічному обладнанні кольорове комп’ютерне зображення треба розділити на складові моделі CMYK – це називається розділенням кольорів. В результаті отримують чотири окремих зображення, які містять одноколірний вміст кожного компонента оригіналу. Потім в типографії з форм, створених на основі плівок з розділенням кольорів, друкують багатокольорове зображення шляхом накладання кольорів CMYK.
4.3. Колірна палітра
Електронна колірна палітра, як і палітра маляра, складається з певної кількості комірок, кожна з яких містить окремий кольоровий тон. Кожна палітра відповідає певній колірній моделі, тому що її кольори створені на основі колірного простору цієї моделі. Але якщо колірна модель може описати будь-який колір, палітра містить обмежений набір кольорів – стандартний. Як правило, є можливості вибору палітри.
Склад колірних палітр RGB залежить від колірної роздільної здатності – 24, 16 або 8 біт. Остання називається індексною – кодується не колір піксела, а номер-індекс кольору з палітри, яку також треба додати до зображення.
Зображення для публікації в Інтернеті прийнято створювати в безпечній палітрі, це варіант індексної. Для зменшення розміру файлів вирішили не включати в них палітру, а користуватися єдиною фіксованою палітрою, яка гарантує правильне відтворення зображення на всіх пристроях, що її підтримують. Вона має тільки 216 кольорів.
Як бачимо, представлення інформації вимагає великих об'ємів на носіях, які коштують недешево, до того ж обробка та передаванням великих об’ємів тривають довго і надовго займають лінії зв’язку. Тому стиснення даних завжди було і залишається одним з першочергових завдань. Чому можливо це взагалі можливо? Чому одні дані стискуються краще, ніж інші? Звідки появилася одиниця виміру інформації?
Стиснення даних (частина 1)