- •1. Представлення текстової інформації
- •2. Представлення графічної інформації
- •2.1. Растрова графіка
- •2.2. Методи растрування
- •4. Способи описання кольору
- •4.1. Моделі кольорів
- •4.2. Колірна модель cmyk та розділення кольорів
- •1. Теоретичні основи стиснення даних
- •2. Основні методи стиснення
- •2.1. Стиснення без втрати інформації
- •2.2. Стиснення з втратою інформації
- •3. Алгоритми стиснення без втрати інформації
- •3.1. Алгоритм rle
- •3.2. Коди Хафмана
- •4. Програмні засоби стиснення даних
- •5. Формати графічних даних
- •5.3. Різниця між форматом та алгоритмом стиснення
- •6. Автоматизована обробка документів
- •6.2. Вплив масштабування
- •1. Теоретичні відомості
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1 Колір і методи опису кольору
- •1.1. Колірна модель rgb
- •1.3. Колірна модель cmyk та розділення кольорів
- •1.5. Формати графічних даних
- •4. Контрольні запитання
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Параметри растрових зображень
- •1.2. Методи растрування
- •1.3. Параметри сканування.
- •1. Порядок виконання роботи
- •1.1. Сканування документа.
- •1.2. Перетворення зображення в текстовий документ.
- •1.3. Ручна сегментація документа.
- •1.4. Розрахунок лініатури растру.
- •1.5. Розрахунок роздільної здатності
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Кодування
- •1.2. Декодування
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Розмір біта даних на магнітному носії
- •1.2. Способи кодування даних
- •3 Питання з екзамена в якоїсь групи з попередніх років :
- •1)Приклади використання команд simd
- •2)Приклади використання кодів з корекцією помилок і пояснити принцип їх дії
- •3)Принципи архітектури numa–систем і smp–систем
- •1.Теоретичні відомості
- •1.1. Стандартні тести пк.
- •1.2. Деякі фактори, що впливають на швидкодію пк.
- •1.3. Організація роботи кеш-пам’яті.
- •1.1. Магнітні явища, на яких ґрунтується робота жорсткого диску.
- •1.2. Принцип запису інформації.
- •1.3. Принцип зчитування інформації.
- •1.4. Конструктивні елементи нагромаджувача на жорстких дисках.
- •1.5. Організація інформації на жорсткому диску.
- •1.6. Стандарти.
- •Теоретичні відомості
- •1.1. Принцип дії crt-монітору
- •1.2. Маски та їх основні типи
- •1.3. Особливості та переваги окремих типів трубок
- •1.4. Параметри монітору
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •1.1. Динамічна і статична пам'ять.
- •1.2. Структура та призначення sram.
- •1.3. Структура та принцип дії динамічної пам'яті.
- •1.4. Типи динамічної пам'яті.
- •1.5. Специфікації модулів пам’яті.
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Шинна архітектура
- •1.2. Чіпсети
- •1.3. Програмні засоби для забезпечення моніторингу
- •1.3.1. Core Temp
- •1.3.2. Hard Drive Inspector
- •1.3.3. HddScan
- •Теоретичні відомості
- •1.2.1. Системна шина
1.4. Розрахунок лініатури растру.
Розрахувати, яка лініатура LPI потрібна для друку зображення на чорно-білому принтері з роздільною здатністю DPI, коли потрібно відтворити N рівнів сірого кольору. Перевірити, чи можна друкувати на такому принтері зображення з N1 градаціями? (дані відповідно до варіанту наведено у таблиці 3.1).
1.5. Розрахунок роздільної здатності
Розрахувати, з якою роздільною здатністю треба сканувати зображення поштової марки розміром W x H, щоб надрукувати її розміром W1 x H1 на принтері з роздільною здатністю dpi? (вихідні дані наведено у таблиці 3.2)
Розрахувати, з якою роздільною здатністю треба сканувати фотографію розміром W x H, щоб вивести її розміром W1 x H1 на Web-сторінці?
ДИНАМІЧНЕ КОДУВАННЯ МЕТОДОМ LZW
Мета роботи: вивчити алгоритм кодування, розглянути формування кодової таблиці, визначити переваги та недоліки даного методу, виконати кодування/декодування даних.
1. Теоретичні відомості
Головна ідея коду – скористатися повторенням не тільки однакових символів, але і комбінацій символів. Таблиця-словник містить як окремі символи, так і сполучення символів. Кодові слова утворюються об’єднанням кодового слова одного з попередніх рядків таблиці і поодинокого символу.
Таблиця має властивість префіксності, тобто більш довгий рядок складається з префікса р та окремого символу С, причому префікс є одним з рядків таблиці. Символ С називають розширення префіксного рядка р.
1.1. Кодування
Процедура динамічного кодування полягає у наступному. Спочатку до таблиці заносяться дані, які відображають статистику даних. Якщо її немає, то рядки формуються з поодиноких символів. Після того, по мірі поступлення даних, формуються рядки з декількох символів. Оскільки розмір таблиці обмежений, то рядки, які містять символи з малою частотою появи, виключаються з метою звільнення місця для рядків з вищою частотою появи. Таким чином таблиця динамічно перебудовується і адаптується до характеру даних.
Стиснення починається з ініціалізації таблиці, коли до неї заносяться рядки - поодинокі символи. Потім надходить перший вхідний символ, що розглядається як префікс рядка PREFIX. Після цього вводиться наступний символ CHARACTER і утворюється розширений рядок шляхом об’єднання префіксу і символу - PREFIX + CHARACTER. Цей рядок порівнюється з існуючими рядками таблиці. Якщо такий рядок є, то він стає новим префіксом, тобто PREFIX = PREFIX + CHARACTER. Далі вводиться наступний символ CHARACTER і процедура повторюється. В противному випадку, коли PREFIX + CHARACTER немає в таблиці, на вихід кодера виводиться кодова комбінація, яка відповідає поточному рядку PREFIX, а в таблицю заноситься додаткова комбінація PREFIX + CHARACTER, а символ CHARACTER стає новим PREFIX. Процедура повторюється до вичерпання вхідної послідовності.
Приклад
Tentomentoentetento
Початкова таблиця містить кодові слова 0-255 для поодиноких символів. Розширені рядки починаються з 256.
На вхід кодера поступають 19 символів, на виході отримуємо 12, стиснення 19/12=1.56.