- •1. Представлення текстової інформації
- •2. Представлення графічної інформації
- •2.1. Растрова графіка
- •2.2. Методи растрування
- •4. Способи описання кольору
- •4.1. Моделі кольорів
- •4.2. Колірна модель cmyk та розділення кольорів
- •1. Теоретичні основи стиснення даних
- •2. Основні методи стиснення
- •2.1. Стиснення без втрати інформації
- •2.2. Стиснення з втратою інформації
- •3. Алгоритми стиснення без втрати інформації
- •3.1. Алгоритм rle
- •3.2. Коди Хафмана
- •4. Програмні засоби стиснення даних
- •5. Формати графічних даних
- •5.3. Різниця між форматом та алгоритмом стиснення
- •6. Автоматизована обробка документів
- •6.2. Вплив масштабування
- •1. Теоретичні відомості
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1 Колір і методи опису кольору
- •1.1. Колірна модель rgb
- •1.3. Колірна модель cmyk та розділення кольорів
- •1.5. Формати графічних даних
- •4. Контрольні запитання
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Параметри растрових зображень
- •1.2. Методи растрування
- •1.3. Параметри сканування.
- •1. Порядок виконання роботи
- •1.1. Сканування документа.
- •1.2. Перетворення зображення в текстовий документ.
- •1.3. Ручна сегментація документа.
- •1.4. Розрахунок лініатури растру.
- •1.5. Розрахунок роздільної здатності
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Кодування
- •1.2. Декодування
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Розмір біта даних на магнітному носії
- •1.2. Способи кодування даних
- •3 Питання з екзамена в якоїсь групи з попередніх років :
- •1)Приклади використання команд simd
- •2)Приклади використання кодів з корекцією помилок і пояснити принцип їх дії
- •3)Принципи архітектури numa–систем і smp–систем
- •1.Теоретичні відомості
- •1.1. Стандартні тести пк.
- •1.2. Деякі фактори, що впливають на швидкодію пк.
- •1.3. Організація роботи кеш-пам’яті.
- •1.1. Магнітні явища, на яких ґрунтується робота жорсткого диску.
- •1.2. Принцип запису інформації.
- •1.3. Принцип зчитування інформації.
- •1.4. Конструктивні елементи нагромаджувача на жорстких дисках.
- •1.5. Організація інформації на жорсткому диску.
- •1.6. Стандарти.
- •Теоретичні відомості
- •1.1. Принцип дії crt-монітору
- •1.2. Маски та їх основні типи
- •1.3. Особливості та переваги окремих типів трубок
- •1.4. Параметри монітору
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •1.1. Динамічна і статична пам'ять.
- •1.2. Структура та призначення sram.
- •1.3. Структура та принцип дії динамічної пам'яті.
- •1.4. Типи динамічної пам'яті.
- •1.5. Специфікації модулів пам’яті.
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Шинна архітектура
- •1.2. Чіпсети
- •1.3. Програмні засоби для забезпечення моніторингу
- •1.3.1. Core Temp
- •1.3.2. Hard Drive Inspector
- •1.3.3. HddScan
- •Теоретичні відомості
- •1.2.1. Системна шина
4. Контрольні запитання
Охарактеризуйте ступінь стиснення даних у форматах .bmp та .jpeg.
Чи залежить ступінь стиснення формату .jpeg від кількості кольорів у зображенні?
Який формат є кращим для передавання кольорових фотографічних зображень каналами електронних мереж?
Який формат є кращим для передавання чорно-білих фотографічних зображень каналами електронних мереж?
Який формат є кращим для зберігання зображень з метою подальшого опрацювання?
Чому у моніторах використовують модель RGB, а у принтерах - CMYK?
Перетворення документів в електронну форму
Мета роботи: вивчити особливості растрових зображень; навчитися сканувати документи через драйвер TWAIN, перетворювати паперові документи в електронну форму за допомогою програми FineReader, виконувати ручне сегментування зображення, розраховувати необхідну роздільну здатність і лініатуру.
1. Теоретичні відомості
1.1. Параметри растрових зображень
Растрування є одним із найпоширеніших методів формування зображення. Растрові зображення складаються з крапок. Особливо важливим є поняття роздільної здатності – кількості крапок на одиницю довжини. При цьому слід розрізняти наступні поняття:
роздільна здатність оригіналу;
роздільна здатність екранного зображення;
роздільна здатність друкованого зображення.
Роздільна здатність оригіналу вимірюють у крапках на дюйм (dots per inch – dpi). Вона залежить від вимог до якості зображення, розміру та формату файлу, способу оцифровування тощо. Загальне правило: чим вищими є вимоги до якості, тим вищою має бути й роздільна здатність.
Роздільна здатність екранного зображення. Для екранних копій зображення елементарну крапку растру називають пікселом (picture element – pixel). Його розмір залежить від екранної роздільної здатності, роздільної здатності оригіналу і масштабу зображення. Для екранної копії достатньо 72 dpi, для роздруковування на лазерному принтері – 150-200 dpi, для виведення на фотопристрій – 200-300 dpi. Є емпіричне правило: при роздруковуванні роздільна здатність оригіналу має бути в 1,5 раза більше лініатури растру пристрою виводу, а якщо копія буде збільшена – то домножити це на коефіцієнт масштабування.
Роздільна здатність друкованого зображення: розмір крапки растрового зображення (як твердої копії, так і екранної) залежить від методу та параметрів растрування. При цьому на зображення накладають гратку, комірки якої створюють елемент растру. Густину гратки растру вимірюють числом ліній на дюйм (lines per inch – lpi) і називають лініатурою.
1.2. Методи растрування
Розмір елемента растру розраховується для кожного елементу зображення і залежить від інтенсивності тону в даній комірці: для чорного елементу зображення розмір крапки дорівнює розміру елементу растру, тобто буде 100% заповнення, білий – порожньо або 0 % заповнення растру. Усі крапки растру мають однакову оптичну густину, а враження більш темного тону утворюється за рахунок збільшення розміру крапок і зменшення проміжків між ними. Такий метод називається растрування з амплітудною модуляцією.
Існує також метод растрування з частотною модуляцією, коли інтенсивність тону регулюється зміною відстані між сусідніми крапками однакового розміру, а в комірках растру з різною інтенсивністю тону знаходиться різна кількість крапок. Метод дає більш якісні зображення тому, що крапки менші за розміром.
Ще більше покращує якість інший варіант ЧМ-растрування – так зване стохастичне растрування, коли розраховується кількість крапок, необхідна для відображення потрібної інтенсивності тону в комірці растру, а потім вони розташовуються на квазівипадкових відстанях; тобто немає регулярної структури і зникає поняття лініатури, а має значення лише роздільна здатність пристрою виводу. Метод потребує багато обчислень і точного поліграфічного обладнання, використовується для художніх робіт і друку з використанням більше 4 кольорів.
Рисунок 3.1 – Методи растрування:
а) 0% заповнення комірки растру;
б) АМ 18,5%;
в) АМ 37,5 %;
г) ЧМ 18,5%
Інтенсивність тону (світлість) розділяють на 256 рівнів, більше буде надлишковим, оскільки око людини не чутливе до дуже малих змін інтенсивності. Менша кількість погіршує сприймання зображення, тому для якісної ілюстрації потрібно мінімум 150 рівнів. Для відтворення 256 рівнів необхідний розмір комірки - 16х16 точок.
Залежність між роздільною здатністю оригіналу dpi, лініатурою растру lpi і кількістю градацій рівнів N:
N= (dpi/lpi)2 +1; lpi=dpi/sqrt(N-1),
де 1 – відповідає білому кольору, коли комірка пуста.