3) Виконуватись у довільній послідовності;

4) забезпечувати зручність робіт.

25. Для полегшеного відкручування різьбових з’єднань їх:

+1) обстукують;

2) фарбують;

3) охолоджують;

4) змащують.

26. З’єднання, що перебувають під дією додаткових навантажень

необхідно розбирати:

1) швидко;

2) акуратно;

+3) після їх розвантаження;

4) всі варіанти.

27. У процесі розбирання використовують:

1) стенди;

2) преси;

3) знімачі;

+4) всі варіанти.

28. Оглядом виявляють такі види пошкодження деталей, як:

1) зношування;

2) жолоблення;

3) деформацію;

+4) каверни.

29. До мийних засобів належать:

+1) синтетичні мийні засоби та кислотні розчини;

2) лаки;

3) каніфолі;

4) спирти.

30. До методів очищення не відносять:

1) Ультразвуковий;

2) радіаційний;

3) електрохімічний;

+4) лазерний.

31. Мийні машини є наступного типу:

1) Вихрові;

2) напірні;

+3) струменеві;

4) карусельні.

32. Магнітне дефектування застосовується для:

1) вимірювання дійсних розмірів деталі;

2) зміцнення поверхні деталі;

3) намагнічування деталей;

+4) виявлення зовнішніх прихованих дефектів.

33. Пенотранти використовують під час проведення дефектування:

+1) капілярним методом;

2) органоліптичним методом;

3) ультразвуковою дефектоскопією;

4) магнітною дефектоскопією.

34. Під час дефектування зубів шестерень визначають:

+1) товщину зуба;

2) висоту зуба;

3) ширину зуба;

4) радіус кривошипа.

35. Під час дефектування підшипників кочення вимірюють:

1) робочу висоту;

2) вагу;

+3) радіальний зазор;

4) повний зазор.

36. Під час дефектування колінчастих валів вимірюють:

1) довжину вала;

2) твердість поверхонь шийок;

+3) діаметр шийок;

4) масу вала.

37. Під час дефектування пружин вимірюють:

1) товщину дроту;

2) масу пружини;

+3) жорсткість пружини;

4) видовження пружини.

38. Які з наведених процесів властиві тільки ремонтному

виробництву?

1) фарбування;

+2) дефектування деталей;

3) обкатування;

4) складання машини.

39. Дефекти, за яких колінчасті вали вибраковують:

1) знос шийок більше, ніж до другого ремонтного розміру;

2) знос шийок більше, ніж до першого ремонтного розміру;

3) прогин вала до 0,25 мм;

+4) тріщини на поверхні шийок валів;

40. За якою з вказаних технологій ремонту колінчастого вала

досягається найбільший ресурс?

1) точіння, балансування, шліфування;

+2) шліфування, полірування, балансування;

3) шліфування, балансування;

4) полірування, хонінгування.

41. До способів відновлення деталей нанесенням компенсаційного

шару не відносять:

+1) пластичне деформування;

2) електродугове наплавлення;

3) електрошлакове наплавлення;

4) заливку рідким металом.

42. Вимірювальні інструменти, якими контролюють фасонні

та конічні поверхні колінчастих валів під час їх дефектування:

+1) шаблони та калібри;

2) мікрометри та оптиметри;

3) лінійки та індикатори;

4) візуально.

43. Місце найбільшого зносу внутрішньої поверхні гільзи циліндрів:

+1) середина гільзи;

2) нижня точка гільзи;

3) у місці положення першого компресійного кільця у верхній мертвій точці;

4) в зоні ходу стискування.

44. Товщину головки зуба шестерні можна визначити:

1) нормалеміром;

2) штангенциркулем;

3) мікрометром;

+4) штангензубоміром.

45. Органолептичний метод дефектування ґрунтується на використанні:

1. вимірювальних інструментів;

2. рулетки;

3. комп’ютерної техніки;

+4. органів чуття.

46. Для дефектування деталей за геометричними параметрами

використовують методи:

1) магнітні;

+2) інструментальні;

3) органолептичні;

4) всі перераховані.

47. На дільниці дефектування червоною фарбою позначають деталі:

1) придатні;

+2) непридатні;

3) ремонтні;

4) умовно придатні.

48. Види дефектування, які застосовують для виявлення прихованих

дефектів під час ремонту машин:

1) спектральний аналіз, мікрометричні вимірювання;

2) органолептичний, мікрометричні вимірювання;

+3) капілярний, ультразвуковий, магніто-порошковий;

4) спектральний аналіз, мікрометричні вимірювання, органолептичний.

49. За наявності допустимого розміру деталі під час поточного

ремонту:

+1) деталь може допрацювати до наступного поточного ремонту;

2) деталь може відпрацювати інтервал часу між капітальними ремонтами;

3) деталь ще здатна відпрацювати якийсь період часу;

4) деталь здатна допрацювати до наступного після ремонту технічного

обслуговування.

50. Спосіб намагнічування деталей, який використовують під час

магніто-порошкової дефектоскопії:

+1) полюсне;

2) перпендикулярне;

3) повздовжнє;

4) поперечне.

51. До об’єктивних методів дефектування відносять:

1) контроль граничними калібрами, вимірювання мікрометром,

вимірювання штангензубоміром;

2) огляд, обмацування;

+3) огляд, вимірювання граничними калібрами;

4) обмацування, вимірювання нутроміром.

52. Метод дефектування, який дозволяє виявити внутрішні дефекти

деталі:

1) магнітний;

2) люмінесцентний;

+3) ультразвуковий;

4) органо-лептичний.

53. Дефекти, які можна визначати за допомогою ультразвукової

дефектоскопії:

1) зовнішні тріщини;

+2) внутрішні пори, внутрішні включення інших металів;

3) залишкові напруги від циклічних навантажень;

4) відхилення форми поверхні деталі.

54. Чим вимірюється овальність і конусність циліндричних

внутрішніх поверхонь?

1) штангенциркулем;

+2) індикаторним нутроміром;

3) мікрометром;

4) лінійкою.

55. Чим і як проводять зняття підшипників з вала?

1) ударними інструментами, докладаючи зусилля до внутрішнього кільця

підшипника;

+2) за допомогою знімачів, пристроїв і пресів, докладаючи зусилля до

внутрішнього кільця підшипника;

3) за допомогою знімачів, пристроїв і пресів, докладаючи зусилля до

зовнішнього кільця підшипника;

4) зубило та молоток.

56. Синтетичні мийні засоби використовують для очищення деталей,

що виготовлені з матеріалів:

1) кольорові сплави;

2) чавун;

3) сталь;

+4) всі перераховані.

57. Пристрій для виміру компресії в двигунах внутрішнього згоряння

називається:

+1) компресиметр;

2) денсиметр;

3) динамометр;

4) індикатор.

58. Кращий спосіб видалення накипу з деталей є:

1) водою високого тиску;

+2) термохімічний;

3) зануренням;

4) механічний.

59. Поверхня деталі металорізальних верстатів, що найбільше

зношується:

+1) передня напрямна супорта станини;

2) нижня поверхня станини;

3) напрямна, на якій розміщена задня бабка;

4) кулачки патрона.

60. Знімачі використовують для зняття:

1) роликопідшипників;

2) маточини коліс;

3) шарикопідшипників;

+4) всіх вищеперелічених одиниць.

61. Трактори, які направляють на ремонт, очищують від:

+1) бруду і пилу;

2) накипу і нагару;

3) старої фарби;

4) всього переліченого.

62. Кращий спосіб видалення старої фарби є:

1) механічний;

2) вода високого тиску;

3) паром;

+4) комбінований.

63. У розплаві солей краще видаляти:

1) масляні забруднення;

2) асфальтові забруднення;

+3) нагар;

4) всі перелічені.

64. Органічними розчинами краще видаляти забруднення:

+1) бітумні;

2) нагар;

3) накип;

4) всі перелічені.

65. Кислотні розчини доцільно використовувати для очищення деталей:

+1) з чорних сплавів;

2) з кольорових сплавів;

3) пластмасових;

4) гумових.

Блок 3

Комплектування деталей, cкладання агрегатiв і машин

та їх випробування. Фарбування машин, матеріали

і устаткування

1. Позначення вказані на поршні:

1) висота;

+2) діаметр і вага (маса);

3) номер циліндра;

4) всі перераховані варіанти.

2. Що не можна розкомплектовувати?

1) шатун і палець;

2) шатун і поршень;

+3) шатун і кришку;

4) всі перераховані варіанти.

3. Під яким кутом розміщують замки компресійних кілець дизельних

двигунів?

1) 180^о;

2) 160^о;

+3) 120^о;

4) всі перераховані варіанти.

4. Що підігрівається перед запресуванням пальця у поршень?

1) палець;

+2) поршень;

3) палець і поршень разом;

4) всі перераховані варіанти.

5. З якого матеріалу виготовляється втулка верхньої головки шатуна?

1) бронза;

2) сталь;

+3) латунь;

4) всі перераховані варіанти.

6. За якими параметрами підбираються поршні?

1) по масі;

2) по діаметру;

+3) по масі та діаметру;

4) по якості виготовлення.

7. Сушіння лакофарбового покриття, що здійснюється інфрачервоним

промінням, називається:

1) конвекційним;

+2) терморадіаціонним;

3) природним;

4) швидкісним.

8. Спосіб, яким прийнято оцінювати якість зачеплення конічної пари

шестерень:

1) вимір бокового зазору в місці зачеплення;

+2) зняття відбитка фарби на зубах пари шестерень;

3) вимір величини зносу зубів шестерень за товщиною;