42. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Коли ж дерево в корінь підтяти — Жить не буде хоч буде стояти (В.Забаштанський).

2. По двісті років можуть жить ворони, а солов'ї жи­вуть так мало літ (Є.Летюк).

3. Я буду жити, бо жива мета (Є. Летюк.)

4. Трішечки дивно: Більше не будеш Ти готувати уро­ки (Є.Летюк).

5. Тривога прадіда предавня мені заснути не дає (Л.Талалай).

43. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці (С.Васильченко).

2. І правда кривду спопелить, Коли навчиться люд убогий громадою обух сталить (М.Рильський).

3. На уроках він завжди про щось своє думає, а як спитають завжди скаже не до речі, не до ладу — як Пилип з конопель вистрибне (О.Іваненко).

4. Я печу раків і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди (М.Стельмах).

5. Будівельники не думали здавати свої позиції (М.Тарновський).

44 . У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Волошка ночі вже цвісти не хоче, Волошка ночі вже не пахне сном (М.Гнатюк).

2. Немов кларнети, що завжди прагнуть вище за всіх, стримлять угору високі тополі (О.Іваненко).

3. Я повний приязні до сонця і йду просто на нього, лице в лице (М.Коцюбинський).

4. Все упованіє моє На тебе мій пресвітлий раю, На милосердіє твоє, Все упованіє моє.

(Т. Шевченко).

2. Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л.Костенко).

45 . У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Прийде милий в мою хату хазяйнувати (Т.Шевченко).

1. Обсипана рожевим світлом, свіжа та гарна, Настя здавалася запашною трояндою (М.Коцюбинський).

2. Він ніби бачив усю Україну бачив своє тихе село і рідну школу серед яблуневого саду на залитому сонцем косогорі (І.Цюпа).

3. Поля вже спали, але й вони, залиті жовтою і вод­ночас ледь-ледь голубуватою повінню, ніби усміхалися крізь сон (Є.Гуцало).

4. Ми житами і садами вкрили землю молоду (М.Рильський).

46. У якому реченні допущена пунктуаційна помилка?

1. Поезія — це сад, де знайдеться місце для кожно­го, хто хоче посадити своє дерево (Г. Гордасевич).

2. Як прикладав до рани подорожник так я до сер­ця пам'ять прикладав (М. Ільницький).

3. Співали голосисті солов'ї, співали так, що серце розривали; вже натрудивши горлечка свої, вони сіреньким билися крильцем, вони тремтіли сер­цем і тільцем (А.Малишко).

4. Виглянуло веселе сонце з-за кичери й залило зо­лотом долину (В.Гжицький).

5. Хочу жайворонком стати, де жита густі, хмари черкати у чистій висоті (С.Будний).

47). У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

1. Молодь вийшла в сад погуляти, поспівати, пожартувати (О. Маковей).

2. Коли поспіває виноград додолу гнуться ніжні віти (М. Рильський).

3. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну... (В. Сосюра).

4. Серед слов'янської рівнини, межи Сибіром і хреб­том Карпатських гір — крутим хребтом — пли­ве під сонцем Україна (І. Багрянський).

5. Зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим ти­хесенько в неволі з тобою (Т. Шевченко).