- •3.1. Філосфсько-світоглядний зміст проблеми відношення людини до природи.
- •3.2. Демографічні чинники суспільного розвитку
- •3.3. Природа як всезагальний предмет людської праці, засіб до життя та самоцінність.
- •3.4. Відмінність законів природи від законів суспільства
- •3.5. Відмінність способу буття людини від тварини.
- •3.6. Соціальні і технологічні причини загострення сучасної екологічної кризи та шляхи її подолання.
- •3.7. Проблема екологічної безпеки України.
- •3.8. Сучасні демографічні проблеми і шляхи їх вирішення.
- •3.9. Поняття суспільства. Його основні елементи.
- •3.10. Потреби, інтереси, цілі. Проблема цінностей.
- •3.11. Суспільне виробництво. Його сутність структура та роль в житті суспільства.
- •3. 12. Сутність і природа нтр.
- •3.13. Перетворення науки в безпосередню продуктивну силу
- •3.14. Соціальна структура суспільства. Поняття класів. Соціальна мобільність та соціальна стратифікація.
- •3.15. Особливості динаміки сучасної соціальної структури суспільства.
- •3.16. Соціальні конфлікти / революція, еволюція, війна/
- •17. Поняття війни і миру в сучасних умовах
- •3.18. Історичні форми спільності людей
- •3.19. Природа націоналізму, шовінізму та інтернаціоналізму.
- •3.20. Сім’я та сімейно-побутові відносини
- •3.21. Політична організація суспільства. Держави, партії, суспільно-політичні рухи і громадські організації.
- •3.22. Сутність, походження та історичні закономірності розвитку держави. Форми державного устрою. Природа тоталітаризму.
- •3.23. Духовні потреби, духовні цінності та духовні відносини в суспільстві.
- •3.24. Духовність та ментальність. Особливості ментальності українського народу.
- •3.25. Структура суспільної свідомості: буденна і теоретична свідомості, соціальна психологія та ідеологія.
- •3.26. Основні форми суспільної свідомості, їх виникнення і розвиток.
- •3.27. Специфіка релігійної та атеїстичної свідомості. Свобода совісті.
- •3.28. Суспільна свідомість та самосвідомість. Шляхи формування і розвитку української національної самосвідомості.
- •3.29. Формування та розвиток ідеї суспільного прогресу в історії філософії та суспільно-політичної думки.
- •3.30. Сучасні концепції суспільно-історичного розвитку.
- •3.31. Проблема суб’єкта суспільно-історичного розвитку.
- •3.32. Поняття ку-ри. Ціннісні і технологічні виміри ку-ри.
- •3.33. Культура і цивілізація
- •3. 34. Людина і особа. Критерії особистості.
- •3.35. Проблема відчуження в суч. Су-стві та шляхи його подоланняя
3.20. Сім’я та сімейно-побутові відносини
Сім 'я існує з найдавніших часів до наших днів. Стійкість цього об'єднання грунтується на споконвічній потребі людини у безпосередньому відтворенні життя, вихованні дітей, догляді за старезними членами. Сім'я - це стосунки чоловІка і жінки (дружини), батьків і дітей. Це група кровних родичів, члени якої зв'язані між собою спільністю побуту, взаємодопомогою та відповідальністю. Історично сім'я змінює свою форму. Спочатку вона постає як об'єднання людей (чоловіків та жінок), між якими існують статеві контакти. Пізніше створюється групова сім'я, нарешті - така, що зберігається і в наш час. Історія сім'ї - надзвичайно цікава. Ще й нині існують сім'ї, де верховодять жінки, де чоловіки офіційно мають декілька дружин, де неофіційно чоловік має стільки дружин, скільки може утримувати їх матеріально тощо. Як би там не було, сім'я існує, виконує певні функції і, як свідчать демографи, не збирається віддавати їх будь-якому іншому суспільному об'єднанню.
3.21. Політична організація суспільства. Держави, партії, суспільно-політичні рухи і громадські організації.
Назва політики (грецьке роlitikа - мистецтво управління державою). Політика стосується всіх людей разом і кожної особистості зокрема. Внутрішня політика регулює життя громадян в державі, зовнішня - міждержавні зв'язки та процеси. Регулятивні можливості політики не бмежуються сферою економічного життя суспільства. Вона відстоює державний Інтерес, тому є всі підстави говорити про економічну, культурну, наукову, соціальну політику тощо. Вважається, що політика охоплює такі елементи, як політична свідомість (масова та Індивідуальна); політичні відносини, явища та процеси; політичні інститути та установи; політичні норми. Сукупність політичних Інститутів та установ, які взаємодіють між собою з метою впровадження в життя певних політичних ідей, норм, установ, називається політичною організацією суспільства. В цілому політична організація виконує такі функції: визначення цілей і завдань розвитку суспільства; мобілізація ресурсів (матеріальних, фінансових, людських, духовних); інтеграція всіх елементів суспільства як цілісної системи
Первісна людина не знала ніякої політичної організації, соціальні відносини регулювалися традиціями, мораллю, релігією тощо. З появою приватної власності і класів з'являються держава і право. Про політичну організацію соціуму можна говорити лише з моменту виникнення держави. Держава - це соціально-політичний механізм, що виникає в класовому суспільстві з метою регуляції суперечливих відносин між класами і соціальними групами, вирішення конфліктних ситуацій, забезпечення відповідного рівня соціальної стабільності системи і є головним елементом політичної організації .
Політичні партії відіграють роль посередників між громадськістю й органами державної влади. Саме вони акумулюють і висловлюють у ідейно-політичних установах інтереси тих чи інших соціальних верств і класів, переносять у сферу політики обговорення та вирішення питань, що випливають Із їхніх політичних інтересів.
Профспілки - найбільш масова організація трудящих. Сьогодні в усьому світі профспілки об'єднують близько 300млн чоловік. З 1945р. існує Всесвітня організація профспілок. Вони відстоюють інтереси трудящих щодо робочого дня, відпусток, фінансової політики, організації виробництва та соцкультпобуту.
Молодіжні організації є важливим елементом політичної системи суспільства. Вони інтегрують молодь на виконання певних соціальних завдань, мобілізують молодіжні структури та ресурси, ведуть виховну роботу. Наприклад, у США існують Молоді демократи Америки, Американська рада молоді, В нашій країні нині відбувається реформація молодіжних рухів і організацій. Міцніють незалежні студентські рухи
Спортивні товариства не виконують прямої політичної функції, проте можуть підтримувати чи бойкотувати ту чи іншу політичну акцію, чим і підтверджують свій суспільний статус як елемент політичної структури суспільства.
Творчі спілки, громадські організації, селянські союзи - надзвичайно впливові інститути політичної системи суспільства. Так, організація ветеранів війни створювалась як інститут захисту їхніх прав, проте в серпні 1991р. підтримала ГКЧП.
Кожний структурний підрозділ виконує певну роль і посідає певне місце в політичній системі суспільства, відбиває інтереси певної соціальної групи, має певні цілі та засоби їх реалізації. Аналіз політичної системи суспільства був би неповним без вивчення питання про так звані тіньові політичні структури. Наприклад, у США активно діє Більдерберський клуб, членами якого є такі відомі фінансові магнати, як Рокфеллери й Ротшільди В їхньому арсеналі - шантаж, підкупи «дійових осіб» - впливових громадських організацій, політичні вбивства тощо. Згадаймо вбивство президента Дж.Кеннеді.