3.14. Соціальна структура суспільства. Поняття класів. Соціальна мобільність та соціальна стратифікація.

Соціальна структура суспільства - це сукупність щодо стійких соціальних общин

людей, певним чином взаємодіють між собою:

1) Історичні общини людей (рід, плем'я...)

2) Населення міста і села.

3) Працівники фізичної і розумової праці.

4) Класи і різні соц. шари.

5) Різні колективи людей.

6) Родина.

Соц. структура об'єктивна і багато в чому залежить від способу виробництва.

Марксистська теорія класів.

Маркс стверджував, що:

1) Існування класів зв'язане з визначеними историчними фазами розвитку виробницва.

2) Класова боротьба неминуче веде до диктатури пролетаріату.

3) Диктатура - є прехідний момент до суспільства без класів.

Основна класоутворююча ознака в марксизмі - відношення до засобів виробництва, відношення до власності.

Теорія соц. стратифікації - це сучасна теорія, що аналізує соц. структуру суспільства. По цій теорії суспільство поділяється на страти, за основу виділення яких беруть різні ознаки. Відомий нім. соціолог Макс Вебер за основу розподілу суспільства бере соц. статус. Він виділяє 3 статусних показники:

1) Рівень освіти.

2) Професія, рівень кваліфікації.

3) Рівень доходів.

Відповідно до цих показників Вебер розрізняє 3-и класи в суспільстві:

1) Вищий клас (фінанс. магнати, великі промисловці...)

2) Середній клас (сукупність людей найманої і самостійної праці, що володіють загальною самосвідомістю:

а) вищий шар середнього класу (середні підприємці)

б) середній шар

в) нижчий шар (люди із середньою спец. освітою )

3) Нижчий клас - низький рівень освіти.

Існують і маргінальні шари. Маргіналізація суспільства відбувається під впливом соц. і техноздвигів і пов'язана з розхитуванням і ламанням нормативно-ціннісних систем. Основа стабільності суспільства - середній клас. У суспільстві, розділеному на класи, існує соціал. мобільність, тобто переміщення з одних соц. шарів в ін. Вона буває горизнт. і вертикал. Суспільство порівнюють з багатоповерховим будинком, у якому рухаються 6 ліфтів: економіка, армія, політика, церква і культура, шлюб.

3.15. Особливості динаміки сучасної соціальної структури суспільства.

Опорним при дослідженні соц. структури є поняття соц. групи. Гоббс – соц. група – це сукупність певного числа людей, об’єднаних спільним інтересом чи спільною справою. Згодом поняття соц. групи набуло іншої інтерпретації: Гумплович – пов’язує соц. групи з расовими ознаками людей; Кулі: наголошував на первинності т.з. первинних груп – сім’я товариські об’єднання.

Класи виникають у процесі розкладу первіснообщинного ладу внаслідок суспільного поділу праці й появи приватної власності на основні засоби виробництва. Представники соціал-дарвіністичного напрямку пов’язують існування класів насамперед з біолог. законами, боротьбою за виживання в певних географічних умовах. Інші (Сентерс) виводять класове розшарування з відмінностей в ідеях, психології, рівня морального й інтелектуального розвитку людей.

Поряд з поняттям класів у сучасній західній філософії вживається термін “страти”. За твердженням деяких західних вчених суспільство поділяються не на класи, а на страти, поділ с-ва на вищі, середні, низькі страти (2-6-8 страт). Між стратами існує взаємодія, люди переміщуються з однієї страти в іншу – цей процес захід. теоретики називають соціальною мобільністю.

Горизонтальна мобільність – в межах однієї країни – зміна проживання, фаху.

Вертикальна мобільність – з нижніх страт у верхні і навпаки. Індустріальне сус-во містить “ліфт”, на якому можна дістатись до вищої страти. Виділяють 6 ліфтів.: економічний, політичний, армійський, церковний, науковий, шлюбний. Головна вада теорії – ігнорування суттєвої поляризації людей західного сус-ва в контексті власності.