Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практичне заняття 1 сем..doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
292.35 Кб
Скачать

Практичне заняття № 8

Тема : Публіцистичний стиль сучасної української літературної

мови

Контрольні запитання :

1. З історії становлення й розвитку публіцистичного стилю української мови.

2. Сфера використання, призначення й основні ознаки публіцистичного стилю.

3. Підстилі, їх мовні засоби. (Мовні особливості основних жанрових форм).

4. Специфічні жанри публіцистичного стилю.

5. Тенденції розвитку публіцистичного стилю.

Література :

1. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М.: Стилістика української мови:

Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища шк., 2003. – С. 270-282.

2. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навч. посібник. – К.: Академія,

2005. – С. 80-91.

3. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За ред. І.К. Білодіда. - К.,

1973. – С. 571-574.

4. Мова і час: Розвиток функціональних стилів сучасної української

літературної мови.: Наук. думка, 1977.

5. Винниченко В. Одвертий лист до М. Горького // Дивослово. – 2005. - № 7. –

С. 24-28. (конспект).

  1. Кочан І. Новий підручник зі стилістики // Дивослово. – 2004. - № 4. – С. 73-

74. (ознайомитись).

7. Гладкий М. Мова нашої преси // Проблема культури українського слова. -1926. - № 6.

8. Гладкий М. Стилістика як праця газетяра-журналіста // Проблема культури українського слова. - 1928. - № 5.

9. Костомаров В.Г. Стилистические «смешения» в языке газеты // Вопр. культуры речи. – 1967. – Вып. 8. – С. 16-33.

10. Розенталь Д.Э. Актуальные вопросы изучения языка газеты // Вестник Московського университета. Сер. Журналистики. – 1975. - № 1. – С. 44-48.

11. Сафонов А.А. Актуализация газетних заглавий // Вестник Московского университета. Сер. Журналистики. – 1973. - № 5. – С. 40-48.

12. Солганик Г.Я. О языке газеты (история изучения, методика, проблемы и задачи). // Вестник Московского университета. Сер. Журналистики. – 1967. - № 3. – С. 43-86.

13. Солганик Г.Я. Язык и стиль передовой статьи. – М.: Наука, 1973. – 75 с.

14. Чередниченко І.Г. Мова періодичної преси і боротьби за піднесення культури українського слова // В кн.: Про культуру мови. - К., 1964. – С. 145-154.

15. Мова сучасної масово-політичної інформації . – К.: Наук. думка, 1979.

16. Москаленко Л. Мова і політика. – К., 1999.

17. Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації). – К.: Вид. центр КНЛУ, 2003.

18. Українські засоби масової інформації. – К.: Спец. вип. інф.- практ. бюлетеня «Редактор», 2001.

19. Масенко Л. Мовно-культурна ситуація в Україні (Соціологічні чинники формування) // Дивослово.- 2001. - № 10.

20. Мацько Л. Українська мова в кінці ХХ ст. (Зміни в лексиці) // Дивослово. – 2000. – № 4.

Завдання 1:

Прочитайте текст. Доведіть, що він публіцистичного стилю. Схарактеризуйте мовні засоби впливу на читача.

Жив на землі поет.

Захоплювався і страждав, розчаровувався і втішався, любив і співав. Співав і любив. Гострий гнів його спалахував коротко і жаско, як лезо при місяці, ніжність його була безконечною, як погляд мами.

Чарівні й загадково прості образи переповнювали його щомиті, рвали душу з душі, розлітаючись кольоровими світами радості і печалі. Поезія була його мовою, природною, як роса погожого світанку, запах бузку в травні, як мідяний голос осінніх кленів. Це не означає, що вона народжувалася легко, бо ніщо справжнє не приходить у цей світ без болю. Вона народжувалася повсякчас, завдаючи серцю щасливої муки.

Жив на землі поет.

Потрясався красою світу й заглядав смерті в очі, знаходив і втрачав, прозрівав і помилявся. Перебрідав ріки розпачу, сумнівався і виходив на свій, ніким не відміряний шлях. Ніхто й ніколи більше не зможе дивитися на світ так, як він, відчувати, як він, помилятися, як він, осяватися й горіти, як він. Усе перейшло в слово і в слові живе – синє око фіалки, перепелиний крик, жоржин печаль багряна, розкотистий грім атак, закривавлений сніг, місячні ночі жагучі – кожен здвиг душі, переживання кожне.

Володимир Миколайович Сосюра.

Один з найтонших і найщиріших ліриків слов’янського світу ХХ століття, співець Любові й Революції, що злилися в єдиному понятті прекрасного, медіатор вільного й терпкого смаку життя, якому немає ні кінця, ні краю. Майстер загадкової простоти, ясної незглибимості почувань. Поет ніжний і тривожний, як надвечірнє світло.

В. Моренець

Завдання 2: на основі наведеного уривка підготуйте публіцистичний виступ: подумайте над його композицією, складіть план, напишіть текст (повний чи частковий), добираючи експресивно забарвлені мовні засоби з метою впливу на слухачів. Які мовні засоби допомагають вам найповніше розкрити свої почуття до найріднішої людини?

Мама

Ти стежив за матір’ю, як вона ступає по підлозі, як осміхається, як тримає вже посічену сивиною голову. Але найчастіше, мабуть, твій зір ловив її проворні руки. Навіть тоді, коли не мали ніякого діла, материні руки не залишилися в абсолютному спокої, вони легенько ворушилися, як ворушаться під водою стебла водяних лілій від ледь чутної течії.

І невсипно працювали. Жодної хвильки не відаючи відпочинку, материні руки знаходили роботу. Вони владарювали на припічку, в печі, на комині, на миснику. Так багато в житті переробивши, вони не зупинялись, не могли зупинитись, а постійно священнодіяли.

Не було, либонь, такого, чого б вони не вміли!

Начебто весь світ постійно потребував уваги й роботи материних рук. І, мабуть, уві сні руки теж не вспокоювались ні на мить, а мали й тоді щось робити.

І завжди пахли чимось ... чи свіжовипраною й щойно випрасуваною білизною, або пшеничним борошном і гарячим хлібом, а то кропом і петрушкою, і терпким гудинням огірків, або яблуками, грушами і медом у Спасівку, а то просто вітряним осіннім полем, або шпарким морозцем і снігом, або першими весняними бруньками.

Десь поїхавши, тримав у пам’яті образ матері. І образ її рук, яким судилася вічна, невсипуща робота. І згадувалися запахи, які, либонь, вони збиралися так, як бджілка збирає по квітах найрізноманітніший мед.

А ще її очі... Вони, постійно освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, були наче видимим, предметним враженням її душі. Це погляд самої щирості, самого добра.

(За Є.Гуцалом)