Практичне заняття № 1 Творча індивідуальність Василя Симоненка План

1. Гідність людини як поетичний маніфест шістдесятників («Ти знаєш, що ти людина»).

2. Антитоталітарні мотиви поезії Василя Симоненка («Найогидніші очі порожні», «На цвинтарі розстріляних ілюзій», «Де зараз ви, кати мого народу?», «Монархи»).

3. Образ України у творчості митця («Україні», «Задивляюсь у твої зіниці», «Лебеді материнства»).

4. Любовна лірика поета („Вона прийшла", „Суперники", „Море радості", «Я дивлюся в твої перелякані очі», «Закохана»).

5. Приватний світ у контексті людських доль («Кривда», «Баба Онися», «Піч», «Жорна», „Дід умер").

6. Езопова мова та політична сатира у творчості Симоненка («Казка про Дурила»).

7. Збірка «Вино з троянд»: проблематика, конфлікти, настрої. Людські долі та характери («Вино з троянд», «Білі привиди», «Весілля Опанаса Крокви», «Кукурікали півні на рушниках»). Порівняйте поетичну та прозову іпостась Симоненка-митця.

8. Щоденник митця як спосіб саморефлексії. Атмосфера «кінця відлиги» та суспільні настрої у сприйнятті Симоненка.

Джерела:

1. Зарецький О. Українські шістдесятники і хрущовська відлига в етнокультурному просторі СРСР // Сучасність. - 1995. - Ч. 4. -С. 113-125.

2. Зборовська Н. Шістдесятники // Слово і Час. - 1999. - № і. — С. 74-78.

3. Пахаренко В. Як він ішов... Духовний профіль Василя Симоненка на тлі його доби. - Черкаси: Брама, 2004. - 52 с.

4. Пахаренко В. Духовний камертон Василя Симоненка // Слово і час- 1993. -№2.-С. 3-7.

5. Сверстюк Є. Василь Симоненко прилетів на білому коні // Сучасність.-1995.-Ч. 1.-С. 149-152.

6. Тарнашинська Л. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління: (історико-літературний та поетикальний аспекти). - К.: Смолоскип, 2010.- С. 100-145.

7. Сверстюк Є. Симоненкові листи // На святі надії. - К., 1999 - С. 453.

8. Сверстюк Є. Блудні сини України. - К ., 1993. Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики у 4-х книгах. Книга 4. - К.: Аконіт, 2001.

Практичне заняття № 2 Поетичний світ Ліни Костенко

1. Філософські мотиви лірики Ліни Костенко („Вже почалось, мабуть, майбутнє...", „Не треба думати мізерно...", „Міс Істина", „Ми спадкоємці спадків розграбованих...").

2. Національна пам'ять та альтернативна історія як наскрізна модель поезії („Пастораль XX сторіччя", „Мій перший вірш написаний в окопі", „Тут обелісків ціла рота...", „Пам'яті безсмертна діорама", „Страшний калейдоскоп", „Сосновий ліс перебирає струни...", „Стара церковця в Лемешах", «На конвертики хат…», „Українське альфреско", „Заворожи мене, волхве").

3. Світ природи, музики і людських почуттів („Осінній день, осінній день...", „Осінній день березами почавсь", „Двори стоять у хуртовині айстр", „Вечірнє сонце, дякую за день", "Пелюстки старовинного романсу", „Дзвенять у відрах крижані кружальця", „Я дуже тяжко вами відболіла", „Недумано, негадано забігла в глухомань").

4. Поет і муза в інтерпретації Ліни Костенко („Є вірші-квіти", „Доля", „Альтернативи барикад", „Ти знов прийшла, моя печальна музо", „Настане день, обтяжений плодами", „О не взискуй гіркого меду слави", „Стоїть у ружах золота колиска", „Страшні слова, коли вони мовчать", "Ми мовчимо - поезія і я", „Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня", „Шукайте цензора в собі").

5. Жінка і кохання у поетичному космосі авторки („Моя любове, я перед тобою", „Світлий сонет", „Між іншим", „Я дуже тяжко Вами відболіла", „В дні, прожиті печально і просто", „Не треба класти руку на плече").

6. Драма жінки-митця в українських вимірах: Доля Марусі Чурай (роман Ліни Костенко „Маруся Чурай").

7. Топос зради у приватному та публічному вимірах як рухома естетична модель.

8. Тема свободи та національної пам'яті у творі. Історичний дискурс роману.

9. Постать мандрованого дяка як гендерного двійника Марусі.