- •Практичне заняття № 1
- •Практичне заняття № 2
- •Мацько л.І., Сидоренко о.М., Мацько о.М. Стилістика української мови : Підручник /За ред. Л.І. Мацько. – к. : Вища шк., 2003. – с.20 -60.
- •Практичне заняття № 3
- •Практичне заняття № 4
- •1. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За ред. І.К. Білодіда. –
- •Дудик п.С. Стилістика української мови : Навч. Посібник. – к. : Академія, 2005. – с. 17-20; 27-30; 54-58; 99-109.
- •Практичне заняття № 5
- •Практичне заняття № 6
- •Практичне заняття № 7
- •Практичне заняття № 8
- •Практичне заняття № 9
- •Практичне заняття № 10
- •Практичне заняття № 11
- •Практичне заняття № 12
Практичне заняття № 5
Тема : Загальна характеристика функціональних стилів
української літературної мови
Контрольні запитання :
Історичний розвиток стилів української літературної мови.
Явище лінгвоциду в історії української літературної мови (ХVІІ-ХІХ ст.) та його вплив на формування функціональних стилів.
З історії функціонування стилів.
Стале і змінне в історії окремих стилів.
Стилетвірні й нестилетвірні ознаки як лінгвальні основи стилю.
Література :
1. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За ред.. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 561-582.
Дудик П.С. Стилістика української мови. – К.: Академія, 2005. – С. 54-61.
Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К.: Вища шк., 2003. – С. 241-247.
Мова і час: Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. – К., 1977. – С. 217-227.
Мацько Л.І., Христенюк В. Явище лінгвоциду в історії української літературної мови (ХVІІ-ХІХ ст.) // Дивослово. – 2003. - № 3. – С. 58-64.
Ніколаєнко О.М. Стиль та проблеми стильового аналізу. Практикування стилю в різних науках // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. - № 4. - С. 22-28.
Масенко Л. Мовно-культурна ситуація в Україні (Соціологічні чинники формування) // Дивослово. – 2001. - № 10.
Мацько Л. Українська мова в кінці ХХ ст. (Зміни в лексиці) // Дивослово. – 2000. - № 4.
Мацько Л. Матимемо те, що зробимо (До питання формування мовної культури) // Дивослово. – 2001. - № 9.
Завдання 1:
Сучасна українська молодь має знати такі фундаментальні факти історії, які свідчать про вирішальний вклад української інтелігенції у творення системи російської освіти і культури на межі ХVІІ – ХVІІІ ст. (епохи Петра І). Цього, по суті, не визнавали ні дореволюційна, російська, ні радянська офіційна наука, але про це пишуть окремі об’єктивні історики, такі, наприклад, як М. Трубецькой. У статті «До української проблеми» він відзначає: «Українські культурні діячі були головною силою у заходах Петра І, спрямованих на піднесення освіти і європеїзацію Московії… Таким чином, стара великоруська московська культура в часи царювання Петра вмерла; та культура, яка з часів Петра живе і розвивається в Росії, є органічним і безпосереднім продовженням не московської, а київської, української культури». Слід пам’ятати, що першим міністром освіти Росії в 1802 р. став випускник Києво-Могилянської академії граф Павло Заводовський. Основоположник педагогічної науки в Росії і «вчителем російських учителів» був новгород-сіверський українець К.Д.Ушинський. Найвидатнішим російським письменником був і залишається М.В. Гоголь з Полтавщини, уславленим композитором – П.І. Чайковський з Черкащини, а художником – І.Ю.Рєпін з Харківщини. А хіба можна уявити світову фізику і медицину без українця Івана Пулюя – першовідкривача х-випровімінювання ? А який внесок у світову математичну науку вклав полтавець Михайло Остроградський, який у 29 років став дійсним членом Петербурзької академії наук, а в 35 років – членом Академії наук США та цілого ряду країн Європи ! Початок розвитку космічної науки й освоєння космосу поклали українці Едуард Ціолковський, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов та цілий ряд інших видатних учених з України.
У якому стилі викладено матеріал, поданий у наведеному тексті? Схарактеризуйте мовні засоби (лексичні, морфологічні, синтаксичні) використані у тексті. Спробуйте подати тему повідомлення в іншому стилі. Чи змінилися мовні засоби, якими Ви послуговувались?
Завдання 2:
Доберіть тексти різних стилів, дослідіть їх на предмет вживання слів різних частин мови (статистичний метод).
Чи збіглися результати ваших спостережень із висновками, зробленими авторами видання: Статистичні параметри стилів. – К.: Наук. думка, 1967. –260 с.
Арфами, арфами –
Золотими, голосними обізвалися гаї
самодзвонними:
йде весна
запашна,
квітами-перлами
закосичена.
Сміх буде, плач буде
Перламутровий…
Десь на дні мого серця
Заплела дивну казку любов.
Щось мріє гай –
Над річкою.
Ген неба край –
Як золото.
Мов золото – поколото.
Горить-тремтить ріка,
Як музика.
Сестру я Вашу так любив –
дитинно, злотоцінно.
Я ваші очі пам’ятаю,
як музику, як спів.
Женуть вітри, мов буйні тури!
Тополі арфи гнуть…
З душі моєї – мов лілеї –
ростуть прекрасні – ясні, ясні –
з душі моєї смутки, жалі,
мов квітоньки, ростуть.
День – біжить, дзвенить – сміється,
перегукується!
Випливають хмари –
сум росте, мов колос:
хмари хмарять хвилі:
сумно, сам я, світлий сон…
П.Тичина