1.3 Ризик як оцінка небезпеки. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
Аналіз чинників небезпек дозволяє стверджувати, що небезпека – це поняття стохастичне, випадкове, яке залежить від багатьох обставин та умов. Для кількісної оцінки небезпеки залучається теорія імовірності і вводиться таке поняття, як ризик.
Ризик – це усвідомлена можливість виникнення події з певними небажаними наслідками.
Це поняття часто використовується у різних сферах життя: ризик виникнення природного явища, технічної аварії, фінансовий ризик, ризик загибелі людини тощо.
Методи визначення ризику є такі:
інженерний, який базується на статистиці. Розрахунки частоти проявлення небезпек, імовірнісний аналіз безпеки, побудови „дерев” небезпек;
модельний, який базується на побудові моделей впливу небезпек на окрему людину, соціальні, професійні групи тощо;
соціологічний (соціометрична оцінка), що базується на опитуванні населення та працівників.
Найчастіше використовують інженерний метод, коли під ризиком розуміють частоту реалізації небезпеки. Величину ризику (R) визначають як відношення кількості подій з небажаними наслідками, що вже сталися (n), до максимально можливого їх числа (N) за конкретний період часу:
n
R =
N
Ця формула дозволяє розраховувати величину індивідуального ризику як від окремого чинника небезпеки, так і загальний ризик від сукупності чинників.
Приклад. Розрахунок індивідуального ризику побутового травматизму зі смертельними наслідками в Україні за 2002 рік.
За основними чинниками нещасних випадків
Чинники |
Кількість смерт. випадків |
Ризик |
Транспорт |
9245 |
197*10-6 |
Випадкове отруєння алкоголем |
10 320 |
220*10 -6 |
Інші випадки отруєння |
4708 |
100*10-6 |
Випадкові падіння |
3018 |
64*10-6 |
Дія вогню та полум'я |
2348 |
50*10-6 |
Випадкові утоплення та занурення |
4425 |
94*10-6 |
Випадкові удушення, закупорка дихальних шляхів |
2819 |
60*10-6 |
Дія електричного струму |
934 |
20*10-6 |
Самогубства та самоушкодження |
12 543 |
267*10-6 |
Вбивства та навмисні ушкодження |
5708 |
121*10-6 |
Інші нещасні випадки |
19 202 |
408*10-6 |
Всьго |
75 270 |
1601*10-6 |
Наразитись на смертельну небезпеку в побуті міг практично кожний із 47 млн. осіб. Тоді загальний ризик склав:
75270
R = =1601 .10-6
47.10-6
У таблиці наведені індивідуальні ризики загибелі від окремих чинників і загальний ризик від усіх чинників.
Більш зручно визначати ризик як кількість загиблих із якоїсь вибірки: 1000 осіб на мільйон осіб. Для цього треба визначений ризик помножити на величину вибірки. Наведене свідчить, що за 2002 рік із кожного мільйона громадян України у побутовій сфері загинуло 1601 чоловік.
Концепція прийнятного (допустимого) ризику
За ступенем прийнятності ризик буває знехтуваний, прийнятний, гранично-прийнятний, надмірний.
Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває у межах прийнятних відхилень природного (фонового) рівня.
Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.
Гранично-прийнятний ризик - це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.
Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.
На практиці досягнути нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо. Тому вимога абсолютної безпеки, яка приваблює своєю гуманністю, може обернутися трагедією для людей.
Знехтуваний ризик у сьогоденні також неможливо забезпечити з огляду на відсутність технічних та економічних передумов для цього. Тому сучасна концепція безпеки життєдіяльності базується на досягненні прийнятного ризику.
Величину прийнятного ризику можна визначити, використовуючи витратний механізм, який дозволяє розподілити витрати суспільства на досягнення заданого рівня безпеки між природною, техногенною та соціальною сферами. Треба підтримувати необхідне співвідношення витрат у зазначених сферах. Так, скорочення витрат на охорону навколишнього природного середовища на користь техногенної та соціальної сфер призведе до забруднення атмосфери, води, грунтів, що неминуче вплине на ріст захворюваності, погіршення умов життя.
Тому потрібно вирішувати завдання у трьохвимірному просторі, мінімізуючи витрати для досягнення заданого рівня загального ризику.
У деяких країнах, наприклад, у Нідерландах, рівні прийнятного ризику встановлені у законодавчому порядку. Прийнятним рівнем індивідуального ризику для смертельних випадків вважається значення 10-6 на рік. У нашій країні поняття прийнятного ризику поки що широко не застосовується.