- •Передмова
- •Тема 1. Основи безпеки життєдіяльності
- •Сутність життєдіяльності, основні поняття та визначення
- •1.2 Основні джерела та чинники небезпеки
- •1.3 Ризик як оцінка небезпеки. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •За основними чинниками нещасних випадків
- •1.4 Основні напрямки забезпечення бжд
- •Тема 2. Характеристики небезпек
- •2.1 Фізичні небезпеки
- •2.1.2 Механічні коливання
- •2.1.3 Електричний струм
- •Порогові значення струму (мА)
- •2.1.4 Електромагнітні поля ( емп )
- •2.1.5 Світлове випромінювання
- •2.1.6. Іонізуючі випромінювання
- •Тема 3 Хімічні небезпеки
- •3.1.Основні положення. Класифікація хімічних речовин.
- •3.2 Антропогенні небезпеки
- •3.3 Сильнодіючі отруйні речовини (сдор)
- •3.4 Отрутохімікати
- •3.5. Побутові предмети та засоби побутової хімії як джерела небезпеки.
- •3.6 Медикаментозне отруєння
- •3.7 Хімічна зброя
- •Тема 4. Біологічні небезпеки
- •4.1. Харчові отруєння
- •4.2 Отруйні рослини і тварини
- •4.3.Інфекційні хвороби
- •Тема 5. Соціальні небезпеки
- •5.1 Злочинність
- •5.2 Тероризм
- •5.3 Самогубство
- •5.4 Паніка, натовп
- •5.5 Шкідливі звички
3.4 Отрутохімікати
Забруднення пестицидами (від латин. pestis – зараза і caedo – вбиваю).
Ці хімічні речовини на сьогодні широко використовуються як засоби боротьби зі шкідниками культурних рослин і тому можуть знаходитися в ґрунті у значних кількостях. За своєю небезпекою для тварин та людей вони наближаються до важких металів.
При систематичному застосуванні високотоксичних пестицидів, особливо в завищених дозах, спостерігається забруднення ними навколишнього середовища, що призводить до винищення корисних комах, птахів, риб, звірів, а також отруєння людей безпосередньо пестицидами або продуктами, у яких вони здатні накопичуватися. Це спричиняє збільшення числа злоякісних новоутворень, деяких хвороб ендокринної системи, вроджених аномалій.
Залежно від призначення пестициди поділяються на такі основні групи:
гербіциди (знищують бур’яни);
зооциди (знищують гризунів);
інсекциди (знищують шкідливих комах);
фунгіциди (знищують грибкові збудники хвороб рослин).
Пестициди із групи хлорорганічних сполук (ДДТ, гексахлоран, хлорбензол, дихлоретан тощо) зберігають високу стійкість у довкіллі, а тому тривалий час залищаються небезпечними для людини. Хлорорганічні сполуки через блокаду цитохромоксидози порушують в організмі людини окисно-відновні процеси у тканинах. Наслідком цього є киснева недостатність тканин. Основні клінічні прояви токсичної дії хлорорганічних сполук пов’язані зі змінами у нервовій системі, серці, печінці. Отруєння хлорорганічними сполуками призводить до запаморочення, головного болю, нудоти, блювоти. У важких випадках розвивається коматозний стан зі зниженням артеріального тиску, порушенням дихання. Особливо чутливі до дії пестицидів цієї групи діти.
Пестициди із групи фосфорорганічних сполук (хлорофос, карбофос тощо) є нейротропною отрутою, яка вражає переважно центральну та вегетативну нервову системи. Основними симптомами, які виникають внаслідок дії цих речовин, є нудота, слиновиділення, запаморочення, головний біль, утруднена мова, порушення орієнтування. Більшість пестицидів із групи фосфорорганічних сполук мають кумулятивну дію.
Препарати групи ртутьорганічних сполук (РОС) – гранозан, меркуран, меркургексин – переважно використовують для протруєння насіння зернових культур. РОС мають високу токсичність і здатні затримуватися у мозковій тканині. Клінічна картина гострого отруєння характеризується відчуттям металевого присмаку у роті, печією, головним болем, проносом.
Перша допомога при отруєннях пестицидами полягає у припиненні контакту з речовиною та нейтралізації отрути, що потрапила до організму. Якщо отрута потрапила у шлунок, його слід промити – краще з додаванням активованого вугілля (20-30 г на 1 склянку води).
Забруднення мінеральними добривами.
Недотримання термінів, способів і перевищення норм витрати мінеральних добрив веде до перенасичення ними ґрунту, а значить, і сільськогосподарської продукції, та може завдати шкоди довкіллю, збільшити ризик захворювання людей.
Особливо небезпечне в цьому відношенні передозування азотних добрив (нітратів), що призводить до їхнього накопичення у сільськогосподарській продукції (фруктах, овочах, ягодах). Надлишок нітратів в овочах і фруктах викликає порушення функції крові як переносника кисню та створює загрозу життю. Нітрати викликають набряк легенів, кашель, блювоту, серцеву недостатність.
У людському організмі вони перетворюються на нітрити і утворюють у шлунково-кишковому тракті високотоксичні речовини, що вражають печінку й сприяють розвитку новоутворень.
Ознаки надлишку нітратів в овочах:
овочі занадто великого розміру;
у кавунах прожилки мають неприємний жовтий колір;
кольорова капуста має сіруватий відтінок;
білокачанна капуста і картопля у місцях розрізу дуже швидко набувають неприємного сірого кольору.
У дозрілих фруктах і овочах нітратів менше, ніж у зірваних раніше терміну. З цієї причини небажано вживати в їжу помідори, зняті зеленими. Буряк накопичує нітрати більше, ніж інші овочі.
Для захисту здоров’я людини від отруєння нітратами необхідно вживати таких заходів:
1. З мінеральними добривами, особливо з азотними, треба поводитися грамотно й не допускати їхнього передозування.
2. При покупці сільськогосподарської продукції на ринках необхідно цікавитися сертифікатом якості чи довідком, у якій зазначений вміст нітратів (не повинен перевищувати гранично припустимої концентрації).
3. Для зменшення кількості нітратів в овочах їх необхідно на 10-15 хвилин занурити у холодну воду, зрізавши перед цим шкірку разом з підшкірною м’якоттю. У капусти слід видалити верхні листи, викинути центральну частину і качан, у листових овочів обрізати черешки.
4. Треба також враховувати, у яких частинах рослин накопичується найбільша кількість нітратів: капуста (зовнішні листки й качан); морква (серцевина); кабачки (шкірка); кавуни, дині (шкірка і прилягаючий до неї незрілий шар); буряк (верхня й нижня частини коренеплоду); зелень (стебла, черешки листків).