Тема 3 Хімічні небезпеки

3.1.Основні положення. Класифікація хімічних речовин.

Сучасне життя неможливо уявити собі без використання хімічних речовин. Науково-технічний прогрес, створення комфортних умов життя збільшують кількість і номенклатуру хімічних речовин та їх сполук у житті людини. Але разом з покращенням нашого життя додаються небезпеки, які створюють людям певні хімічні речовини.

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), із більш ніж 6 млн. відомих хімічних сполук практично використовується до 500 тисяч. Із них 40 тисяч мають шкідливі для людини властивості, а 12 тисяч є токсичними.

Хімічні речовини, які здійснюють негативний вплив на здоров’я та життя людини, називають шкідливими або небезпечними речовинами. А хімічні речовини, які викликають отруєння всього організму або окремих органів і систем людини, називають токсичними речовинами .

Джерела хімічних небезпек :

• промислові отрути, які застосовуються у виробництві, так звані сильнодіючі отруйні речовини (СДОР);

• антропогенні хімічні забруднювачі;

• отрутохімікати, які застосовуються у сільському господарстві;

• лікарські препарати;

• засоби побутової хімії;

• хімічна зброя.

Параметри ступеня впливу шкідливих речовин на людей і довкілля:

• токсичність хімічної речовини (ХР) – це здатність ХР проявляти уражуючу дію на організм людини. Токсичність характеризується кількістю ХР, яка спричиняє певний токсичний ефект (токсична доза). Розрізняють інгаляційну токсодозу, яка вимірюється в мг*хв./л, і шкірно-резорбтивну токсодозу (мг/кг);

• концентрація ХР – це кількість хімічної речовини в одиниці об’єму повітря, вимірюється в мг/л;

• щільність забруднення – це кількість ХР, яка припадає на одиницю площі, вимірюється в г/м² ;

• стійкість ХР на місцевості – це тривалість уражуючої дії на людей;

• гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливої речовини – це максимально можливий вміст її у довкіллі, який не знижує працездатності та не погіршує самопочуття людини, не шкодить здоров’ю у разі постійного контакту, а також не викликає негативних наслідків у нащадків.

Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини: через органи дихання (інгаляційний); органи травлення (пероральний); шкіру та слизові оболонки (резорбтивний). Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через шкіру – переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи - під час ковтання та при внесенні речовин у рот забрудненими руками. Шкідливі речовини, що потрапили у організм певним шляхом, можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму.

Класифікація хімічних речовин

Залежно від характеру дії на організм людини хімічні речовини поділяються на:

токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі, такі, що впливають на репродуктивну функцію людини, та сенсибілізатори.

Токсичні речовини – це речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму (наприклад, на кровотворення, центральну нервову систему).

Ці речовини можуть викликати патологічні зміни певних органів, наприклад, нирок, печінки. До таких речовин належать чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи лугів, ртуть, свинець, миш’як, олово, цинк, фосфор, бензол тощо.

Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей,легенів, шкіри (наприклад, пари кислот, лугів, аміак, сірководень, оксиди сірки, азоту, озон).

Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації. Це свинець, сполуки ртуті, радіоактивні речовини, хлоровані вуглеводні тощо.

Канцерогенні речовини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо) викликають, як правило, злоякісні новоутворення – пухлини.

Наркотичні речовини (спирти, ароматичні вуглеводи) впливають на центральну нервову систему.

Задушливі речовини (оксид вуглецю, оксиди азоту, хлор, фосген) приводять до токсичного набряку легенів.

Радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець впливають на репродуктивну (народжувальну) функцію.

Сенсибілізатори - розчинники, формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук тощо – діють як алергени.

За величиною ГДК у повітрі шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76): - 1-й – речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м³ (свинець, ртуть, озон)

- 2-й – речовини високонебезпечні, ГДК 0,1…1,0 мг/м³ (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги);

- 3-й – речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1…10,0 мг/м³ (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий, оксид азоту);

- 4-й – речовини малонебезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м³ (аміак, бензин, ацетон, гас).