Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

Безпека життєдіяльності

(стислий конспект лекцій)

для студентів всіх Інститутів університету

(освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»)

Частина 1. БЖД у звичайних умовах

2007 р.

Передмова

Із введенням в університеті нового навчального плану відповідно до вимог Болонського процесу, де перевага надається самостійній роботі студентів, виникла нагальна потреба у методичних матеріалах, які б упорядкували цю роботу. Пропонований конспект лекцій у стислому вигляді, які читав автор на кафедрі медико-біологічних та валеологічних основ охорони життя та здоров’я НПУ ім. М.П. Драгоманова, відповідає новій програмі з дисципліни ”Безпека життєдіяльності та цивільна оборона”. У програмі враховано той факт, що в суміжних дисциплінах з”ясовуються питання стосовно безпеки людини. Наприклад, у курсі „Шкільна гігієна” розглядають проблему мікроклімату приміщення (вентиляція, раціональне розміщення обладнання, освітлення тощо); „Вікова фізіологія” – аналізатори людини, психологічні властивості особистості; „Основи екології” – довкілля і гігієна довкілля; „Валеологія” – здоровий спосіб життя, згубні звички; „Основи медичних знань” – профілактика захворювань, долікарська допомога, найпоширеніші інфекційні захворювання; „Соціальна педагогіка” – соціальні конфлікти; „Охорона праці” – електробезпеку, пожежну та радіаційну безпеки.

Це дозволило зменшити кількість аудиторних годин, а у завданнях для самостійної роботи врахувати знання, які отримали студенти, прослухавши згадані дисципліни.

У першій частині посібника розглядаються небезпеки, з якими може зустрітися людина в побуті, на робочому місці, на вулиці, на відпочинку. При цьому враховано специфіку майбутньої професійної діяльності студентів-педагогів.

Додатком до конспекту є посібник «Безпека життєдіяльності (у тестах, задачах). Частина І. БЖД у звичайних умовах” (К., 2006),де наведено розгорнуті тести для проведення модульного контролю і самоконтролю.

Автор: старший викладач Вервейко Є.К.

Вступ

У словниках та енциклопедіях під безпекою розуміють положення або стан, за якого комусь чи чомусь не загрожує небезпека, тобто відсутність джерела небезпеки чи захист від неї.

Якщо скористатися поняттям ризику як мірою можливої небезпеки, то безпека - це ситуація, коли ризик виникнення загрози комусь, чомусь (R_н) може існувати, а може бути відсутнім, а ризик наслідків (R_с), якщо загроза реалізується, завжди дорівнює нулю, тобто об'єкт чи суб'єкт повністю захищені.

У формальному вигляді це можна записати: R_н > О, R_с= О (1) Оскільки в дійсності певний ступінь ризику існує завжди, то у такому енциклопедичному визначенні безпека є бажаною, але принципово недосяжною метою, і під безпекою розуміють неперевищення межі допустимого ризику, коли R_н > О, Rс > О (2). І Rс=О тільки за R_Н=О , тобто за відсутності джерела ризику.

Тому люди в явній, а частіше в прихованій формі на основі накопиченого досвіду та існуючої системи цінностей самі встановлюють для себе допустимість ризику у певній діяльності чи події. Коли ж їхній ризик не виходить за допустимі межі, вони психологічно сприймається людьми як безпечні.

Система порівняння (1) є поодиноким випадком системи порівняння (2), яка враховує весь спектр можливих ситуацій.

У цьому контексті об'єктами безпеки можуть виступати особистість (індивідум), соціальна група, держава (нація) та всесвіт (планета). Відповідно можна диференціювати особисту, групову, національну і планетарну безпеку. Особисту безпеку правомірно розглядати як біосоціальну систему першого порядку (ع1), яка одночасно є елементом або підсистемою соціальної групи - системи другого порядку (ع₂), а вона, в свою чергу, - підсистемою всього суспільства (нації) - системи третього порядку (عз):, яка є підсистемою всесвіту (планети) - системи четвертого порядку (ع₄).

Характерною рисою сучасного періоду розвитку суспільства є загострення екологічної ситуації, соціальних та воєнних протиріч, суттєвих змін у техногенній сфері. На безпеці як базисній потребі людей наголошено у Концепції ООН про "сталий людський розвиток". Метою цієї Концепції є створення умов для збалансованого безпечного проживання кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь. Україна заявила про підтримку Концепції ООН про «сталий людський розвиток» як програму дій на XXI сторіччя з пріоритетним розвитком безпеки життєдіяльності людей. За таких умов все більш значимою та необхідною стає потреба у формуванні знань з безпеки життєдіяльності як умови забезпечення стабільного та безпечного життя. Освіта та виховання у сфері БЖД спрямовані на одержання фундаментальних знань, умінь і навичок, формування поглядів, цінностей і поведінки з метою запобігання виникненню ризиків життя і здоров'ю людей.

Вирішення цих питань має забезпечити формування адекватного мислення та цілісної системи знань, необхідних для прийняття обґрунтованих рішень на рівні людини, соціальної групи, держави в цілому. Глибоким опануванням знаннями з БЖД, формуванням відповідного мислення, свідомості і культури мають бути охоплені громадяни всіх категорій, вікових груп і сфер діяльності.

Наказом міністра освіти і науки України до шкільних програм та у вищих закладах освіти введена дисципліна "Безпека життєдіяльності". У школі навчання з курсу "Основи безпеки життєдіяльності (ОБЖД) проводиться з урахуванням пізнавальних можливостей учнів з метою забезпечити розвиток необхідних складових індивідуальної захищеності особи в умовах вірогідних небезпек побутового і шкільного рівня.

ОБЖД - це система першого порядку (ع1), де здійснюється виховання особистості, здатної самостійно вибирати та приймати відповідні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях.

Вища освіта з БЖД включає системний підхід до комплексного наукового розв'язання проблем безпеки і, незважаючи на розмаїття чинників небезпек, має єдиний теоретичний базис і динамічний цикл виникнення й розвитку небезпеки як фундаментального соціально - психологічного явища. Майбутній фахівець повинен оволодіти філософсько-логічною схемою визначення ймовірності виникнення негативних ситуацій і подальшого розвитку подій та методами оцінки ризику. У ВНЗ студент завершує комплекс шкільної освіти стосовно компетентності особи у питаннях забезпечення індивідуальної безпеки (підсистема ع1 ). Випускник університету має бути здатним забезпечити необхідний рівень безпеки у повсякденні як для себе, так і для осіб, про яких піклується (підсистема ع₂). З урахуванням фахової підготовки більше уваги приділяється безпеці в умовах надзвичайних ситуацій.

Дисципліна БЖД базується на основі шкільному курсі ОБЖД та суміжних дисциплін: екологія, валеологія, фізіологія, основи медичних знань, соціальна психологія, педагогіка - і стає підґрунтям для спеціальних дисциплін: охорона праці у галузі, цивільна оборона тощо.

Безпека життєдіяльності (БЖД) - це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки безпечних умов життєдіяльності людини.

За змістом дисципліна БЖД формує світогляд майбутнього фахівця, який у своїй повсякденній праці має створювати передумови для запобігання небезпекам та усувати негативний вплив в умовах їхнього проживання у життєвому середовищі та у надзвичайних ситуаціях.