5.2 Тероризм

До соціально-політичних небезпек відносять тероризм, витоки якого варто шукати у далекому минулому. Сьогодні явище тероризму досить поширене Терор став органічною складовою сучасного життя і набув глобального характеру.

Тероризм (від лат. Terror - страх, залякування) - це негативне соціальне явище, обумовлене соціальними, політичними та економічними чинниками, виявляється у застосуванні чи загрозі застосування насильства або інших загальнонебезпечних дій особою або групою осіб, які прагнуть шляхом залякування і примусу досягти певних соціальних (політичних) змін у власних інтересах.

Тероризм можна класифікувати за типом терористичних рухів і масштабом спрямування на: націоналістичний; ідеологічний; релігійний; кримінальний; індивідуальний; груповий; державний; міжнародний.

Найбільш поширеними у світі терористичними актами є:

• напади на державні, промислові, торговельні об'єкти з метою залякування та демонстрації сили;

• захоплення літаків або інших транспортних засобів з метою забезпечення виконання вимог;

• захоплення заручників;

• викрадення з метою шантажу;

• політичні вбивства;

• вибухи, збройні напади з метою масових вбивств;

• розповсюдження збудників інфекційних хвороб;

• розповсюдження отруйних хімічних речовин.

5.3 Самогубство

Самогубство (самовбивство) як соціальне явище посідає четверте - п'яте місце серед усіх причин смертності. Самогубство-це умисне позбавлення себе життя або ж відмова від заходів по його збереженню.

До суїциду людину можуть привести такі причини: психічні патології; матеріальні труднощі, з якими стикається людина; хронічні прогресуючі хвороби; розлади у сім'ї; загроза, шантаж; бажання уникнення відповідальності чифізичного або морального знущання.; втрата життєвих цінностей; непристосованість до змін соціально-економічного розвитку суспільства (конкуренція, банкрутство, розорення); самотність; нестача уваги, піклування з боку оточуючих; нещасливе кохання; смерть коханої людини; бажання пожертвувати собою заради якоїсь мети.

Фактори, які впливають на частоту здійснення самогубств: сонячна активність; магнітні бурі; суттєві зміни атмосферного тиску, циклони і антициклони; забруднення довкілля; урбанізація; суспільно-політичний підйом у державі; суспільно-політичний регрес у державі; війни і революції; зловживання алкоголем та наркотиками; емоційне та психічне перезбудження; релігійні постулати; соціальне оточення; спадкова схильність до самогубства; наслідування суїцидного вчинку кумира тощо.

Для розпізнавання, упередження, уникнення суїцидних дій потрібно:

• визначити ступінь ризику самогубства, серйозність намагання людини здійснити самогубство;

• проявляти не тільки піклування, а й бути чутливим та здатним розпізнати ознаки можливої небезпеки. Такими ознаками можуть бути: суїцидальні загрози, значні зміни поведінки людини, прояви безпорадності та безнадійності, самотності та ізольованості;

• встановити турботливі стосунки з людиною, яка знаходиться у відчаї. Доречно не моралізувати, а підтримати, підбадьорити, викликати у людини надію впоратися з депресією;

• не залишати людину одну у ситуації високого суїцидного ризику якомога довше, поки не розв'яжеться криза або не прибуде допомога;

• залучити до розв'язування проблеми потенційного самогубці його найближче оточення;

• створити освітні програми для широкого загалу, особливо для так званої "групи ризику" - людей похилого віку, алкоголіків, наркоманів, "важких неповнолітніх", осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі тощо;

• поліпшити соціальні та матеріальні умови життя людини;

• проводити сімейну діагностику, тобто виявлення неблагополучних сімей;

• працювати за спеціальною програмою з особами, які нещодавно зробили невдалі спроби вчинити самогубство;

• створити консультативну психологічну службу допомоги потенційним самогубцям;

• звернутися за професійною психотерапевтичною допомогою по "телефону довіри";

• якщо виникає враження, що людина готується до самогубства, сховати

небезпечні речі (бритви, ножі, зброю, мотузки, ліки тощо), які можуть бути використані для здійснення самогубства.