- •Передмова
- •Тема 1. Основи безпеки життєдіяльності
- •Сутність життєдіяльності, основні поняття та визначення
- •1.2 Основні джерела та чинники небезпеки
- •1.3 Ризик як оцінка небезпеки. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •За основними чинниками нещасних випадків
- •1.4 Основні напрямки забезпечення бжд
- •Тема 2. Характеристики небезпек
- •2.1 Фізичні небезпеки
- •2.1.2 Механічні коливання
- •2.1.3 Електричний струм
- •Порогові значення струму (мА)
- •2.1.4 Електромагнітні поля ( емп )
- •2.1.5 Світлове випромінювання
- •2.1.6. Іонізуючі випромінювання
- •Тема 3 Хімічні небезпеки
- •3.1.Основні положення. Класифікація хімічних речовин.
- •3.2 Антропогенні небезпеки
- •3.3 Сильнодіючі отруйні речовини (сдор)
- •3.4 Отрутохімікати
- •3.5. Побутові предмети та засоби побутової хімії як джерела небезпеки.
- •3.6 Медикаментозне отруєння
- •3.7 Хімічна зброя
- •Тема 4. Біологічні небезпеки
- •4.1. Харчові отруєння
- •4.2 Отруйні рослини і тварини
- •4.3.Інфекційні хвороби
- •Тема 5. Соціальні небезпеки
- •5.1 Злочинність
- •5.2 Тероризм
- •5.3 Самогубство
- •5.4 Паніка, натовп
- •5.5 Шкідливі звички
Тема 5. Соціальні небезпеки
Людина живе у суспільстві, яке визначається як сукупність складених форм спільної діяльності людей. Соціальне середовище - компонента життєвого середовища, яке утворюють люди, їхня діяльність та взаємини. Соціальні відносини виникають між людьми у процесі їхньої діяльності та спілкування. Вони характеризують життєдіяльність людини і поділяються на економічні, соціально-політичні, ідеологічні, культурні, побутові, сімейні та інші. Соціальні відносини - це норми і правила суспільного життя і поведінки людей. В їх основі лежать різноманітні суперечності, зіткнення інтересів і суспільних цінностей, тобто соціальні конфлікти, наявність яких у різних сферах суспільного життя становлять соціальні небезпеки.
До соціальних небезпек відносять небезпеки:
психологічного впливу на людину;
фізичного впливу на людину;
психотропного впливу на людину;
тяжкі захворювання;
інформаційне навантаження;
суїциди;
конфлікти на міжнаціональному і міжконфесійному грунті;
боротьба за владу між різними угрупованнями, партіями;
конфлікти на міждержавному рівні.
5.1 Злочинність
Злочинність - гостра соціальна проблема сучасності. Як свідчить статистика, злочинність в Україні набула неабиякого поширення. В умовах економічної кризи, нерівномірності суспільного розвитку, різкого спаду рівня життя, втрати загальнолюдських цінностей і орієнтирів у значної кількості громадян, значних прогалин у законодавстві та інших негативних чинників спостерігається збільшення осіб, які схильні до скоєння злочину.
За цих умов кожна людина повинна бути готовою до самозахисту, який може включати в себе:
використання газового балончика, для придбання якого не потрібно ніякого дозволу;
володіння бойовими прийомами самозахисту;
у вечірній час треба бути наготові на вулиці, в транспорті, в під'їзді, будинку, у ліфті;
не провокувати злочинця своєю поведінкою, зовнішнім виглядом, одягатися скромно, без коштовних прикрас;
уникати повернення додому насамоті, не сідати в машину до незнайомих людей;
гроші та цінні речі тримати при собі, сумочки та портфелі не залишати без догляду;
не відчиняти дверей незнайомим людям, які можуть приходити під виглядом працівників ЖЕКу, робітників міліції; обов”язково перевіряти у них посвідчення;
не носити разом в сумці гроші і документи;
при розрахунках не показувати відкрито, що у вас багато грошей;
повертаючись додому пізно ввечері, намагайтися йти освітленими та людними вулицями, уникаючи темних провулків та парків;
у разі нападу, якомога голосніше кричати "рятуйте", а краще "пожежа", при можливості розбити скло найближчого помешкання чи магазину;
спробувати поговорити з нападником, звернутися до його почуттів;
обходити місця, де збираються підлітки, злочини яких почастішали;
не панікувати, а спробувати заманити нападника у місце, де є потенційний захист;
при спробі зґвалтування сказати злочинцю, що Ви хворі на СНІД, сифіліс, гонорею тощо;
не перебувати у ліфті разом із незнайомими людьми;
при нападі застосовувати фізичний опір - завдати удару по больових місцях: у пах, по очах і використати будь-яку ситуацію для втечі;
не чинити опір нападнику, а віддати йому добровільно всі цінні речі.