- •3.1. Густина полікристалів кубічного нітриду бору і її залежність від умов спікання порошків
- •Залежність густини полікристалів кнб від температури, тиску, зернистості, кількості алюмінію в шихті при спіканні порошків кнб марок км 1/0, км 2/1, км 3/2.
- •3.2. Реологічні характеристики порошкових систем на основі кнб і їх залежність від умов спікання
- •Вплив структурних вакансій на густину кристалів bNсф
- •Продовження табл 3.8
- •Залежність густини кубічного нітриду бору від періоду кристалічної гратки.
- •Енергія активації ущільнення при спіканні порошків bNсф км 5/3 та км 60/40
- •Залежність функції ущільнення Xn() від тиску і ефективне значення зсувної в’язкості
- •Ефективні значення енергії активації і зсувної в’язкості в залежності від тиску.
- •Реологічні характеристики ущільнення шихти в залежності від зернистості кнб і вмісту Al.
- •3.3. Висновки до розділу 3
3.2. Реологічні характеристики порошкових систем на основі кнб і їх залежність від умов спікання
В реології поведінка матеріалу під впливом навантаження визначається співвідношеннями між напругами, деформаціями та їх похідними по часу, що становить реологічні рівняння стану матеріалу.
Макрореологія розглядає деформації квазіоднорідого безструктурного середовища (континуума) і не торкається впливу на реологічні константи структури матеріалу і механізмів процесу на мікрорівні. Вплив структури матеріалу, атомні і молекулярні механізми спікання вивчає мікрореологія.
В розділі 1.1 ми розглянули реологічні моделі процесу спікання і проаналізували їх в аспекті найбільшого наближення до умов спікання при високому тиску.
Серед таких моделей заслуговує уваги модель Гегузіна [12], висновком якої є твердження, що при збільшенні ефективного тиску область пластичного деформування поширюється, а залежність між швидкістю деформації і напругою з степеневої стає лінійною. Іншими словами, основним механізмом спікання в умовах високого тиску має бути бінгамівська (пластична) течія з пороговим механізмом.
Експериметальні дані з досліджень реальної структури полікристалів КНБ після спікання при високому тиску (їх аналіз –див.розд.1.2) підтверджують таку модель.
Інша реологічна модель – це модель Ковальченко [22], що в загальному випадку розглядає спікання як дифузійно-в’язку течію з нелінійною залежністю від тиску. Великий об’єм експериментальних даних в підтвердження такої моделі охоплює експерименти з гарячого пресування, гарячої екструзії і гарячої прокатки, ізостатичного спікання, але не містить експериментів при високому тиску, а серед об’єктів таких експериментів немає КНБ.
Таблиця 3.8
Вплив структурних вакансій на густину кристалів bNсф
|
B1-xN1-3xO3x |
B1-4xC3xN |
||||
Х |
|
, г/см3 |
, % |
|
, г/см3 |
, % |
0,01 |
B0,99N0,97O0,03 |
3,482 |
99,77 |
B0,96C0,03N |
3,480 |
99,71 |
0,02 |
B0,98N0,94O0,06 |
3,477 |
99,63 |
B0,92C0,06N |
3,470 |
99,43 |
0,03 |
B0,97N0,91O0,09 |
3,470 |
99,43 |
B0,88C0,09N |
3,459 |
99,11 |
0,05 |
B0,95N0,85O0,15 |
3,456 |
99,03 |
B0,80C0,15N |
3,438 |
98,51 |
0,07 |
B0,93N0,79O0,21 |
3,442 |
98,62 |
B0,72C0,21N |
3,418 |
97,94 |
0,10 |
B0,90N0,70O0,30 |
3,422 |
98,05 |
B0,60C0,30N |
3,389 |
97,11 |
Продовження табл 3.8
|
BN1-4xC3x |
B1-хCxN1-хCx (B1-хC2хN1-х) |
||||
Х |
|
, г/см3 |
, % |
|
, г/см3 |
, % |
0,01 |
BN0,96C0,03 |
3,462 |
99,20 |
B0,99C0,02N0,99 |
3,489 |
99,97 |
0,02 |
BN0,92C0,06 |
3,434 |
98,40 |
B0,98C0,04N0,98 |
3,488 |
99,93 |
0,03 |
BN0,88C0,09 |
3,406 |
97,57 |
B0,97C0,06N0,97 |
3,487 |
99,90 |
0,05 |
BN0,80C0,15 |
3,349 |
95,96 |
B0,95C0,10N0,95 |
3,484 |
99,83 |
0,07 |
BN0,72C0,21 |
3,293 |
94,36 |
B0,93C0,14N0,93 |
3,482 |
99,77 |
0,10 |
BN0,60C0,30 |
3,209 |
91,95 |
B0,90C0,20N0,90 |
3,479 |
99,68 |
Таблиця 3.9