- •211 Розділ 4
- •Еволюція кристалічної і реальної структури bNсф при спіканні порошків в умовах високого тиску.
- •Зернистість та хімічний склад домішок в вихідних порошках кнб.
- •Середній розмір зерна та питома поверхня порошків кнб
- •Характеристики реальної кристалічної структури вихідних порошків кнб
- •4.2 Рентгеноструктурне дослідження порошків кнб після обробки високим тиском при кімнатній температурі.
- •4.3. Дослідження деформаційної субструктури порошків bNсф після пресування в авт при температурі 300 к
- •4.4. Дослідження еволюції кристалічної структури при термобаричній обробці порошків кнб.
- •4.4.1. Період гратки і дефекти кристалічної структури сфалеритного нітриду бора.
- •Період кристалічної гратки і реальна кристалічна структура порошкових і полікристалічних зразків bNсф в багатофакторному експерименті.
- •Залежність характеристик кристалічної структури порошкових та полікристалічних зразків bNсф від умов синтезу і зернистості.
- •4.5 Еволюція деформаційної структури bNсф в процесі термобаричного спікання
- •4.6 Структурні вакансії в кристалічній гратці сфалеритного нітриду бору
- •Ковалентні та іонні радіуси (пм) легких елементів за Полінгом [165].
- •Коефіцієнти заповнення атомами бору правильних позицій у кристалічній гратці bNcф.
- •Атоми легких елементів, що займають позиції в підгратках бору 4(а) і азоту 4(с) кристалічної гратки bNсф і формула нестехіометричної сполуки.
- •Поелементний і формульний склад приповерхневого шару bNсф марки кт.
- •4.7 Фазові перетворення в нітриді бору при спіканні порошків кнб в умовах високих тиску та температури
- •Розмір частинок та питома поверхня вихідних порошків.
- •Вплив зернистості вихідних порошків кнб, тиску та температури спікання на фазовий перехід bNсфbNг та на густину і пористість одержаних полікристалів кнб
- •4.8. Висновки до розділу 4
Зернистість та хімічний склад домішок в вихідних порошках кнб.
Партія порошку |
1 |
2 |
3 |
4 |
Режим синтезу |
А |
В |
В |
С |
Марка |
КМ5/3 |
КМ7/5 |
КМ -40 |
КМ -40 |
Розмір зерен, мкм |
1 – 5 |
3 - 7 |
1 - 40 |
1 - 40 |
Домішки, мас.% |
|
|
|
|
C |
не визнач. |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
O |
не визнач. |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
Si |
0,11 |
<0,01 |
<0,01 |
0,1 |
Al |
- |
- |
- |
0,09 |
Mg |
0,07 |
<0,03 |
0,07 |
0,04 |
Ca |
- |
- |
- |
0,03 |
Fe |
<0,01 |
<0,01 |
<0,01 |
0,01 |
Ni |
- |
- |
- |
0,01 |
Li |
- |
- |
- |
0,06 |
Всього домішок |
не визнач. |
0,55 |
0,60 |
0,84 |
В поверхневому шарі кристалів, ат.% |
|
|
|
|
В |
- |
- |
14,2 |
20,7 |
N |
- |
- |
20,5 |
27,3 |
О |
- |
- |
22,9 |
23,8 |
С |
- |
- |
42,5 |
33,2 |
Таблиця 4.2
Середній розмір зерна та питома поверхня порошків кнб
Порошок |
Sексп, м2/см3 |
dср, мкм |
Sрозр м2/см3 |
Sексп/Sрозр |
Число зерен в 1 караті |
КМ1/0 |
12,224 |
0,607 |
9,885 |
1,24 |
8,21010 |
КМ2/1 |
4,538 |
1,427 |
4,205 |
1,08 |
6,2109 |
КМ3/2 |
2,746 |
2,264 |
2,650 |
1,04 |
3,6109 |
КМ5/3 |
1,805 |
3,465 |
1,732 |
1,04 |
4,4108 |
КМ7/5 |
1,265 |
4,897 |
1,225 |
1,03 |
1,6108 |
КТ-40 |
0,223 |
29,479 |
0,204 |
1,10 |
7,2105 |
КР-40 |
0,131 |
48,079 |
0,125 |
1,05 |
1,6105 |
КТ100/80 |
0,076 |
82,046 |
0,073 |
1,04 |
3,4104 |
КР100/80 |
0,056 |
112,032 |
0,054 |
1,05 |
1,3104 |
Al-80исх |
0,279 |
26,395 |
0,227 |
1,23 |
1,3105 |
Al80/40 |
0,140 |
44,435 |
0,135 |
1,04 |
2,6104 |
Al-40 |
0,285 |
24,939 |
0,241 |
1,18 |
1,5105 |
TiCвих |
1,016 |
6,921 |
0,867 |
1,17 |
3,8107 |
TiCмолот |
11,868 |
0,535 |
11,215 |
1,06 |
8,41010 |
|
|
а |
б |
Рис 4.1 Розподіл зерен за розмірами для порошків КНБ різних зернистостей
|
|
а, х 10800 |
б, х 10800 |
|
|
в, 13500 |
г, х 16500 |
Рис.4.2 Морфологія зерен мікропорошків КНБ. а – КМ5/3, режим А; б – КМ7/5, режим В; в – КМ-40, режим В; г – КМ-40, режим С.
В окремих частинках дрібнозернистих порошків поруч з двійниками виявлено поодинокі дислокації або групи дислокацій, розташовані в приповерхневому шарі частинок (рис. 4.3 в), припускаємо, що вони утворилися внаслідок деформації при розмолі.
В окремих частинках крупнозернистих порошків дислокації спостерігали дуже рідко. Кристалогеометрія таких частинок свідчила про вільний ріст кристалів. При розмолі руйнування крупних частинок відбувалося найбільш часто по границях зрощування кристалів. Для невеликої долі частинок скол кристалів відбувався по площинах спайності.
В табл. 4.3 приведені результати дослідження реальної кристалічної структури вихідних порошків КНБ методами рентгеноструктурного аналізу. Зменшення розміру зерна порошку веде до збільшення концентрації внутрізеренних дефектів в ньому (рис. 4.4, табл. 4.3). Для порошків, одержаних за різними режимами синтезу (КТ-40 і КР-40) характеристики реальної кристалічної структури не відрізняються ( в межах похибки).
Субмікронні (КМ1/0) і близькі до них за середнім розміром частинок (КМ2/1, КМ3/2) порошки КНБ не відрізняються від дрібних (КМ5/3 і КМ7/5) і крупних (КР-40, КТ-40) порошків періодом кристалічної гратки BNсф і концентрацією дефектів упаковки. Але субмікронні і близькі їм порошки мають практично комплектну підгратку бору, в 2-3 рази вищу щільність дислокацій в порівнянні з дрібними і крупними порошками. Субмікронний порошок 1/0 має максимальний рівень щільності дислокацій 1012см-2.
Висновки.
В порошках КНБ статичного синтезу домішки складають 0,55 – 0,85 мас%, основні – це сполуки металів, що використовують при синтезі. В поверхневому шарі порошків КНБ крім атомів бору і азоту є атоми кисню і вуглецю, причому кисню і вуглецю більше, ніж бору і азоту.
Розподіл порошків КНБ за розмірами в межах однієї зернистості описується подібними кривими, відношення максимального розміру зерен до мінімального для всіх зернистостей, крім КМ 1/0, близькі за значенням.
|
|
а, х 45000 |
б |
|
Рис.4.3 Деформаційна субструктура в частинках порошку КНБ після синтезу. а – двійники по площинах 111. б – електронограма двійника. в – дислокації в приповерхневому шарі. |
в, х 60000 |
|
|
|
а |
б |
|
|
в |
г |
Рис. 4.4 Період кристалічної гратки (а), розмір ОКР (б), заповненість підгратки бору в BNсф (в) та величина мікроспотворень кристалічної гратки в вихідних порошках КНБ в залежності від їх зернистості.
Таблиця 4.3