Тема 3 «Основи теорії прийняття управлінських рішень»

1. Управління – це:

1) процес встановлення завдань для організації, визначення найкращого шляху їх використання;

2) послідовність дій менеджера;

3) конкретний кінцевий стан або очікуваний результат організації;

4) цілеспрямована дія на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку в зв’язку із зміною обставин.

2. Ухвалення управлінського рішення – це:

1) вибір лінії поведінки, здійснений керівною особою;

2) вибір однієї з кількох можливих альтернатив;

3) процес обміну інформацією для вирішення певної проблеми;

4) нарада з виробничих питань.

3. Найчастіше непрограмовані рішення доводиться приймати керівникам:

1) вищого рівня управління;

2) середнього рівня управління;

3) низової ланки управління;

4) всі відповіді не вірні.

4. До яких економічних категорій варто віднести питання прийняття рішень:

1. філософія менеджменту;

2. проблема менеджменту;

3. результат менеджменту;

4. мета менеджменту;

5. На чому ґрунтується створення рівнів управління в організації?

1) вертикальному та горизонтальному поділі управлінської праці;

2) горизонтальному поділі управлінської праці;

3) вертикальному поділі управлінської праці;

4) необхідності контролювати діяльність персоналу.

6. Що являє собою система управління?

1) сукупність взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості відмінні від властивостей складових елементів;

2) сукупність взаємодіючих елементів;

3) цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів;

4) сукупність елементів організації.

7. Вид управлінського рішення, яке лише приблизно позначає схему дій підлеглих і дає їм широкий простір для вибору засобів і методів їх втілення:

1) контурне;

2) структуроване;

3) алгоритмічне;

4) організаційне.

8. Модель прийняття рішення, яке застосовується для визначення оптимального способу розподілу дефіцитних ресурсів за наявності конкуруючих потреб:

1) моделі теорії черг;

2) моделі управління запасами;

3) модель лінійоного програмування;

4) імітаційне моделювання.

9. Схематичне зображення проблеми прийняття рішення:

1) дерево рішень;

2) платіжна матриця;

3) графік беззбитковості;

4) модель лінійного програмування.

10. Суб`єктами управлінського рішення є:

1) керівники вищої ланки управління;

2) керівники середньої ланки управління;

3) керівники нижчої ланки управління;

4) всі відповіді правильні.

Тема 4 «Методи обгрунтування управлінських рішень»

1.Метод, що використовується для обгрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності ситуації, яка є наслідком дії об`єктивних обставин, що невідомі або мають випадковий характер:

1) метод платіжної матриці;

2) метод «дерева рішень»;

3) метод теорії статистичних рішень;

4) метод теорії ігор.

2.Методи обгрунтування управлінських рішень, що використовуються в умовах, коли фактори, які визначають прийняття рішення, не можна кількісно охарактеризувати, або вони взагалі не піддаються кількісному вимірюванню:

1) метод платіжної матриці;

2) метод «дерева рішень»;

3) якісні методи;

4) кількісні методи.

3.Кількісні методи прогнозування можна використовувати, якщо:

1) інформації недостатньо для вивчення тенденції або немає систематичної достовірності залежності між змінними;

2) є переконаність, що діяльність у минулому мала певну тенденцію, яку можна продовжувати в майбутньому;

3) результати одного рішення впливають на наступні рішення;

4) керівник установлює, яка стратегія найбільше сприятиме досягненню цілей.

4. За допомогою управлінських рішень здійснюється:

1) визначення цілей діяльності;

2) закріплення людей за посадами і робочими місцями;

3) розподіл ресурсів;

4) усі відповіді правильні.

5. Управлінські рішення класифікуються за часом дії на:

1) стратегічні, тактичні, оперативні;

2) планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні;

3) директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні;

4) оптимальні, раціональні.

6. Управлінські рішення класифікуються за напрямом впливу на:

1) стратегічні, тактичні, оперативні;

2) внутрішнього спрямування, зовнішнього спрямування;

3) планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні;

4) директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні.