Завдання для самоконтролю та контролю знань:

1. Розгляньте класифікацію методів психологічного дослідження за Б.Г.Ананьєвим. За якими критеріями автор проводить класифікацію? Обгрунтуйте умови застосування кожного з методів.

• Ознайомтеся з психодіагностичними методиками «Методикою дослідження об’єму уваги”, «Впізнавання фігур»; анкетою шкільної мотивації Н.Г.Лусканової

• Проведіть дослідження за допомогою даних психодіагностичних методик.

• Визнчіть рівень формалізації кожної з методик та обгрунтуйте свою думку.

• По наданим малюнкам методики «Дім-дерево-людина» зробіть їх якісний аналіз. Яким чином вашу суб’єктивну інтерпритацію можна зробити більш надійною?

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБСЯГУ УВАГИ

Хід виконання завдання

Випробуваному на короткий час (1 сек) пред'являються по одній кожна з восьми карток із зображенням від двох до дев'яти крапок. Кожна картка показується два рази. Після цього випробуваний визначає на аналогічному порожньому бланку розташування крапок. На відтворення картки з 2—5 крапками дається 10 секунд, 6—7 крапками — 15 секунд, 8—9 крапками — 20 секунд.

Обробка результатів.

Експериментатор підраховує кількість правильно відзначених крапок на кожному бланку й робить висновок про обсяг уваги випробуваного. Існують наступні нормативи:

I - 3 крапки на двох картках,

II - : 4 крапки -"-

III — 6 крапок —" —

4. - 9 крапок -"-

5. - 10 крапок -"-

6. - 11 крапок -"-

7. - 13 крапок -"-

8. - 15 крапок -"-

9. - 16 крапок -"-

Рангові місця I й II свідчать про малий обсяг уваги, III-VII - про середній, VIII й IX - про великий.

МЕТОДИКА «ВПІЗНАВАННЯ ФІГУР»

Хід виконання завдання.

Експериментатор використовує наочний матеріал, підготовлений для даної методики, і протягом 10 секунд показує випробуваному малюнок з установкою запам'ятати пред'явлені фігури. Потім випробуваному негайно пред'являють інший малюнок, де бачені їм 9 фігур розкидані серед інших двадцяти п'яти. На іншому малюнку випробуваний повинен знайти ті фігури, які він бачив у першому випадку.

Обробка результатів.

Експериментатор відзначає й підраховує число правильно й неправильно впізнаних фігур. Для того, щоб охарактеризувати рівень дізнавання, підраховується коефіцієнт дізнавання Е.

Е=M:9+N

де «М» - число правильно впізнаних фігур, «N» - число неправильно впізнаних фігур. Найбільш оптимальний коефіцієнт дізнавання дорівнює одиниці, тому, чим ближче результати конкретного випробуваного до одиниці, тим краще функціонують у нього процеси дізнавання наочного матеріалу. Аналогічним способом можна досліджувати процеси дізнавання іншого матеріалу (наприклад, буквеного, цифрового, словесного).

МЕТОДИКА «ЗАУЧУВАННЯ 10 СЛІВ» (методика О. Р. Лурії)

Аналізується стан пам'яті (безпосереднього запам'ятовування), стомлюваності, активності уваги.

Хід виконання завдання.

Експериментатор використовує заздалегідь підібрані слова, що не мають між собою зв'язку, і фіксує їх наступне нпзивання випробуваним за допомогою знаків «+» й «-» у бланку, де відведено кілька рядків під номерами (№ 1 - № 5) для результатів відповідно першого, другого і т.д. відтворення

С. Я. Рубинштейн пропонує давати інструкцію дитині в кілька етапів. Перший етап: «Зараз я прочитаю 10 слів. Слухати треба уважно. Коли скінчу читати, відразу ж повтори стільки слів, скільки запам’ятаєш. Повторювати можна в будь-якому порядку, порядок ролі не грає. Зрозуміло?» Експериментатор повільно й чітко читає слова, після чого випробуваний відразу ж повинен їх назвати.

Другий етап: «Зараз я знову прочитаю ті ж самі слова, і ти знову повинен повторити їх - і ті, які вже назвав, і ті, які в перший раз пропустив,- всі разом, у будь-якому порядку». Перед наступними 3—5 прочитаннями експериментатор просто говорить: «Ще раз». При комплексному обстеженні школяра наступну година бажано заповнити іншими методиками, а потім ^чповторити відтворення, але вже без прочитання слів експериментатором.

По отриманому протоколу складається «крива запам'ятовування». По ній аналізують особливості запам'ятовування. Так, у здорових дітей з кожним відтворенням росте число правильно названих слів; розумово відсталі діти відтворюють менше число, можуть демонструвати застрівання на « зайвих» словах.

Якщо дитина відразу відтворила 8-9 слів, л потім з кожним pазом усе менше й менше (крива не зростає, а знижується на графіку), то це відображає підвищену стомлюваність. Крива, що має форму «плато», свідчить про емоційну млявість дитини, відсутність в неї зацікавленості.

Число слів, відтворених через годину, свідчить, по Рубінштейн, «про пам'яті у вузькому змісті слова».

Література:

1. Романова Е.С. Психодиагностика. – СПб., 2009.

2. Психологическая диагностика /Под ред. К. М. Гуревича. — М., 2000.

3. Психодиагностика детей в дошкольных учреждениях/ Е.В. Доценко. – Волгоград: Учитель, 2010.

4. Соколова Е. Т. Проективные методы исследования личности. — М., 1980.

Лабораторне заняття 4

Малоформалізовані методики

План:

1. Організація і процес психологічного дослідження.

2. Малоформалізовані методики:

• Спостереження та його види;

• Бесіда;

• Аналіз продуктів діяльності.