26.27. Історичні умови виникнення марксизму.

Перша половина XIX ст. у країнах Західної Європи ознаменува­лася остаточним утвердженням ринкової економічної системи, яка після промислового перевороту розвивалася на власній матеріаль­но-технічній основі. Система не тільки розгорнула свої можли­вості, але і виявила притаманні їй економічні та соціальні про­тиріччя. Масове виробництво, яке базувалося на машинній техніці, супроводжувалося періодичними кризами. Постійним його супут­ником стає безробіття.Клас найманих робітників, який виник внаслідок промислового перевороту, не просто стає чисельним соціальним прошарком, сконцентрованим на великих підприємствах, але і соціальною си­лою, яка усвідомлює свої інтереси і відстоює свої права. Тяжкі умо­ви праці й побуту змушують організовано виступати з вимогами їхнього поліпшення і вступати в конфлікти з роботодавцями — власниками підприємств. Такий рух мав потребу у відповідній ідеології, яка оформила б і сформулювала його інтереси, мету і завдання. Найпридатнішою для цього була соціалістична ідея, яка утверджувала можливість зміни світу на користь пригноблених і знедоленихІншим джерелом, яке стало відправним пунктом для створення економічної складової теорії Маркса стала класична школа політичної економії в її англійському варіанті. Вчення А. Сміта і Д. Рікардо, особливо концепція трудової вартості, послужило фун­даментом марксистській економічній доктрині.Розробка такої теорії пов'язана з діяльністю двох німецьких вчених і революціонерів — Карла Маркса (1818-1883) і Фрідріха Енгельса (1820-1895). Запізнілий розвиток капіталізму в Німеч­чині, стримуваний економічними і політичними пережитками фео­далізму, до краю загострював соціальні протиріччя і створював сприятливі обставини для поширення соціалістичних ідей. Нарешті, важливу роль стимулятора створення нової теорії, зіграли ідеї соціалістів-утопістів. Порушені ними проблеми спону­кали шукати відповіді на питання, які не знайшли переконливого обгрунтування в їхніх вченнях, а критика їх підходів привела до створення власної концепції соціалізму.

28.Робота к.Маркса над «Капіталом». Основні ідеї 1-го тому капіталу.

Праця над цим фундаментальним твором тривала понад п'ятнадцять років. Її було задумано як критичний огляд поширених у ті часи економічних теорій. Кілька рукописних варіантів «Капіта­лу» (1857—1865) («Критика політичної економії», «До критики по­літичної економії», другий та третій попередні варіанти «Капіталу») у вигляді нарисів та закінчених теоретичних викладок давно були готові до друку, однак Маркс намагався надати цьому твору харак­теру вичерпної, логічно закінченої теорії. Головною метою дослі­дження, за словами Маркса було «відкриття економічного закону руху сучасного суспільства» .Однак вихід у світ одночасно всіх томів «Капіталу» не пощасти­ло забезпечити: праця тривала надалі, а обсяги опрацьованих мате­ріалів зростали. Було прийнято рішення про видання першої, в ці­лому завершеної частини.Перший том «Капіталу» вийшов з друку 1867 p., і йому Маркс дав заголовок — «Процес виробництва капіталу».Центральною проблемою цього тому є проблема виробництва додаткової вартості як основи розвитку й виразника відносин між капіталом та працею. Теза, з якої виходить Маркс у своєму аналі­зі, — це визначальна роль виробництва щодо розподілу, обміну та споживання.Дослідження починається з визначення ролі грошей та товару у становленні капіталізму. Аналізуючи просте товарне виробництво, Маркс доводить, що існування в докапіталістичну добу товарного виробництва й торгівлі, яка обслуговувалась за допомогою грошей, історично зумовлює виникнення капіталу.Категорії товару і його вартості було достатньо досліджено представниками класичної школи та їхніми послідовниками, але та­кого суворо логічного визначення, як Маркс, величині вартості то­вару не дав ніхто.Отже, різноманітні речі можуть обмінюватися одна на одну за­вдяки двом притаманним їм властивостям: потреба в конкретній речі є причиною обміну, а вартість, закладена в кожній з них, забезпе­чує його..Дві властивості товару зумовлено двома характеристиками праці, що створює цей товар: конкретною працею, яка потребує особливих навичок і результатом котрої є якась конкретна річ, що забезпечить конкретну користь, та абстрактною працею, яка споріднює всі види праці, бо є результатом витрат певних зусиль (розумових, фізичних) на виробництво товарів.Аналізуючи процес обміну товарами на основі порівнювання їх­ньої вартості,. За Марксом, гроші — це також товар, який виступає у спе­цифічній формі, але завдяки їх участі в процесі обміну вартість на­бирає форму ціни, яка може дорівнювати вартості, а може від неї відрізнятись.Щоб довести природний зв'язок товарів та грошей, Маркс аналі­зує функції грошей у процесі обміну. У вирішенні цієї проблеми він іде далі класичної школи, визначаючи п'ять функцій грошей: як мі­ри вартості, засобу обігу, засобу створення скарбів (золото та сріб­ло) та засобу нагромадження, засобу платежу та світових грошей. Різні етапи розвитку суспільства зумовлюють різний рівень реаліза­ції цих функцій.Докладне дослідження суті товарів та грошей передує викладу го­ловної ідеї першого тому «Капіталу» — проблеми перетворення прос­того товарного виробництва на капіталістичне, що відбувається в ме­жах еквівалентного обміну на підставі закладеної в товарах вартості.Маркс показує, як гроші виходять з товарної форми і стають першою формою прояву капіталу. Однак він не ототожнює гроші і капітал, а підкреслює, що лише за відповідних умов вони виконують цю функцію. Основний висновок із теоретичних узагальнень першого тому «Капіталу» Карл Маркс робить у зв'язку з аналізом процесу нагро­мадження капіталу.

28.Історія публікації основні ідеї 2-го тому «Капіталу» 2 і 3 томи «Капіталу» були упорядковані його соратниками після смерті К.Маркса. В них розглядаються процеси обертання капіталу, аналізуються три стадії його кругообороту. Значна увага приділяється кругообороту грошового, виробничого і товарного капіталу, аналізуються витрати обертання. В 2-му томі книги автор градує капітал на основний і оборотний. Тут же розглядаються питання простого,а потім і розширеного відтворення всього суспільного капіталу. Маркс започатковує його розподіл на два підрозділи: виробництво засобів виробництва( перший підрозділ) і виробництво речей споживання( другий підрозділ). У 3-му томі досліджуються процеси капіталістичного виробництва, взятого в цілому, розглядаються процеси перетворення додаткової вартості у прибуток, прибутку – в середній прибуток і вартості – в ціну виробництва. В цьому ж томі аналізуються й торговельний капітал, й торговельний прибуток. Маркс звертається й до характеристики ощадного капіталу і відсотку, до визначення суті земельної ренти.

28. Історія публікації основні ідеї 3-го тому «Капіталу» 2 і 3 томи «Капіталу» були упорядковані його соратниками після смерті К.Маркса. В них розглядаються процеси обертання капіталу, аналізуються три стадії його кругообороту. Значна увага приділяється кругообороту грошового, виробничого і товарного капіталу, аналізуються витрати обертання. В 2-му томі книги автор градує капітал на основний і оборотний. Тут же розглядаються питання простого,а потім і розширеного відтворення всього суспільного капіталу. Маркс започатковує його розподіл на два підрозділи: виробництво засобів виробництва( перший підрозділ) і виробництво речей споживання( другий підрозділ). У 3-му томі досліджуються процеси капіталістичного виробництва, взятого в цілому, розглядаються процеси перетворення додаткової вартості у прибуток, прибутку – в середній прибуток і вартості – в ціну виробництва. В цьому ж томі аналізуються й торговельний капітал, й торговельний прибуток. Маркс звертається й до характеристики ощадного капіталу і відсотку, до визначення суті земельної ренти.

28. Історія публікації основні ідеї 4-го тому «Капіталу» 4 том «Капіталу» не встигли підготувати до друку ні К.Маркс , ні Ф.Енгельс. Вперше рукопис був виданий одним із відомих діячів міжнародного соціал-демократичного руху та 2-го Інтераціоналу К.Каутським, близькою Енгельсу і Марксу людиною. Проте в цьому виданні є чимало недоречностей і помилок. Нерідко марксові думки або скороченні, або зовсім вилучені, деякі тексти написані самим упорядником, наступність розміщення матеріалу Каутським була порушена. Тому в 1951-1961рр. у колишньому СРСР тодішнім інститутом марксизму-ленінізму при ЦК КПРС було підготовлене нове видання, яке суворо дотримувалося текстів рукопису Маркса. Окрім основної назви «Теорія додаткової вартості» у дужках зазначалося, як це й пропонувалося автором: четвертий том «Капіталу».Головне зачення цього тому полягає в критиці як попередників марксизму, так і його сучасників з питань політекономії. Тут же викладаються теоретичні засади економічних поглядів марксизму. Деякі з цих проблем розглядаються більш повно, ніж у попередніх томах «Капіталу». Зокрема це стосується до визначення суті продуктивності праці та її відмінності від праці непродуктивної. До розкриття суті економічних криз і засад їх періодичності. В 4-му томі «Капіталу» уточнюються і розкриваються проблеми відтворення, середнього прибутку, ринкової вартості, земельної ренти: диференціальної та абсолбтної, про що вже йшлося в інших томах.