17. Облік доходів спеціального фонду

Для обліку операцій із доходами спеціального фонду Планом рахунків і змінами та доповненнями до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженими Наказом Державного казначейства України від 26.03.2002 № 54, передбачено наведені далі рахунки й субрахунки. Облік доходів спеціального фонду ведеться на пасивному рахунку 71 «Доходи спеціального фонду», який має такі субрахунки:

№ 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги»;

№ 712 «Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ»;

№ 713 «Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду»;

№ 714 «Кошти батьків за надані послуги»;

№ 715 «Доходи, спрямовані на покриття дефіциту загального фонду»;

№ 716 «Доходи за витратами майбутніх періодів».

На субрахунку № 711 обліковуються надходження, отримані установами згідно з кошторисом як плата за послуги, що надають­ся бюджетними установами відповідно до їхніх повноважень; кошти, отримані бюджетними установами від господарської чи виробничої діяльності, плата за оренду майна бюджетних установ; кошти, отримані бюджетними установами від реалізації майна.

На субрахунку № 712 обліковуються надходження установ для виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції.

Субрахунок № 713 призначений для обліку надходжень установи, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету для витрат згідно з кошторисом.

На субрахунку № 714 обліковуються надходження установ (крім шкіл-інтернатів) за рахунок коштів батьків у дитячих закладах та за інші послуги.

На субрахунку № 715 обліковуються кошти спеціального фонду, спрямовані на покриття дефіциту бюджету. Субрахунок № 716 призначений для обліку сум коштів за договорами з фізичними або юридичними особами за надані послуги (навчання тощо), що надійшли у звітному році та не використані, але будуть витрачені в наступному році на видатки, передбачені договорами.

Субрахунок № 741 «Інші доходи бюджетних установ» рахунка № 74 «Інші доходи» призначений для обліку доходів, якщо нараховану плату за послуги не можна в повному обсязі віднести до окремого виду доходу спеціального фонду.

Для зберігання коштів спеціального фонду і проведення операцій з ними установи відкривають поточні рахунки тільки в тих установах уповноважених банків, в яких їм відкриті поточні рахунки за загальним фондом або реєстраційні рахунки на єдиному казначейському рахунку відповідного органу Державного казначейства. Для їх відкриття бюджетні установи подають до органів Державного казначейства такі документи:

заяву на відкриття рахунка;

копії нормативно-правових актів, що є підставою для зарахування коштів спеціального фонду;

картку зі зразками підписів осіб і відбитком гербової печатки;

звіт про надходження та використання коштів, отриманих як пла­та за послуги, що надаються бюджетними установами (ф. № 4-1 кд);

звіт про надходження та використання коштів, отриманих за інши­ми джерелами власних надходжень бюджетних установ (ф. № 4-2 кд);

звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду (ф. № 4-3 кд);

інші документи.

Для обліку операцій на поточних і реєстраційних рахунках за коштами спеціального фонду використовуються такі активні субрахунки, передбачені Планом рахунків з подальшими змінами та доповненнями:

№ 313 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги»;

№ 314 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень»;

№ 316 «Поточні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду»;

№ 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги»;

№ 324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень»;

№ 326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду».

На субрахунках № 313, 323 на підставі виписок банку (органу Державного казначейства) обліковуються кошти, що надійшли на ім’я установи як плата за послуги, які надаються бюджетними установами відповідно до їхніх функціональних повноважень; кошти, які отримують бюджетні установи від господарської чи виробничої діяльності; плата за оренду майна бюджетних установ; кошти, що їх отримують бюджетні установи від реалізації майна.

На субрахунках № 314, 324 обліковуються кошти, які надійшли на ім’я установи на виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції, які згідно з чинним законодавством отримують бюджетні установи.

На субрахунках № 316, 326 обліковуються кошти установ, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету.

Зі спеціальних реєстраційних рахунків установ можуть проводитися перерахування коштів на ім’я вищих і підвідомчих установ. Для внутрішніх розрахунків за спеціальним фондом призначено активно-пасивний субрахунок № 682 «Внутрішні розрахунки за спеціальним фондом», який за своєю побудовою аналогічний субрахунку № 681 «Внутрішні розрахунки за загальним фондом». Активний субрахунок № 674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів» призначений для обліку розрахунків за навчання учнів у гуртках при школах, з батьками за утримання дітей у дошкільних закладах, за формений одяг, харчування за місцем роботи тощо.

Основні бухгалтерські проведення з обліку доходів спеціального фонду та операцій з ними наведено в табл. 2.9.

Для синтетичного обліку руху грошових коштів спеціального фонду призначено меморіальний ордер № 3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України» (установах банків) — форма № 382 (бюджет) і форма № 382 авт. (бюджет).Ордер (табл. 2.10) використовується для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок установи доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду. За наявності кількох поточних чи спеціальних реєстраційних рахунків, відкритих на ім’я бюджетної установи, накопичувальні відомості ведуться окремо за кожним рахунком і нумеру­ються № 3-1, 3-2, 3-3. Операції з руху коштів спеціального фонду в іноземній валюті оформляються окремими меморіальними ордерами за видами валют. Записи операцій у накопичувальні відомості здійснюються на підставі виписок із реєстраційних (поточних) рахунків із доданими до них підтверджувальними документами.

Для обліку нарахування доходів спеціального фонду призначено меморіальний ордер № 14 «Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ» — (форма № 409 (бюджет) і форма № 409 — авт. (бюджет). На кожний вид доходів спеціального фонду відкриваються окремі меморіальні ордери, які нумеруються відповідно № 14-1, 14-2 (табл. 2.11).

У централізованих бухгалтеріях для обліку розрахунків з бать­ками на підставі відомостей за розрахунками складається меморіальний ордер № 15 «Зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей» — форма № 406 (бюджет) (табл. 2.12).

Таблиця 2.9

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ДОХОДІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДУ

Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
1. Нараховано плату за навчання учнів у гуртках при школах	674	711
2. Нараховано плату за надані послуги з оренди приміщень, квартирної плати, за роботу транспорту та інші платні послуги	364	741
3. Надійшли кошти за оренду приміщень квартирну плату, за роботу транспорту та інші послуги	313, 318, 323	364
4. Виділено з отриманих коштів доходи, що належать до коштів спеціального фонду	741	711
5. Надійшло коштів на поточний, спеціальний реєстраційний рахунок за навчання учнів у гуртках при школах	313, 323	674
6. Нараховано плату в навчальних закладах профтех- освіти за підготовку кадрів і підвищення кваліфікації	364	711
7. Нараховано плату за навчання у вищих на­вчальних закладах	364	711
8. Надійшла плата за навчання у вищих навчальних закладах	301, 313, 323	364
9. Нараховано плату за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах	674	714
10. Надійшла плата за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах	301, 313, 323	674
11. Нараховано плату за користування гуртожитком	364	711
12. Надійшла плата за користуванням гуртожитком	301, 313, 323	364
13. Нараховано плату за харчування дітей в інтернатах при школах	674	711
14. Надійшла плата за харчування працівників за місцем роботи	301, 313, 323	674
15. Надійшли кошти для централізованого придбання бланків, літератури, для сплати іменних стипендій	314, 324, 662	712
16. Отримано спонсорські, благодійні внеси та іншу гуманітарну допомогу у грошовій формі	301, 302, 314, 318, 324	712

18.  Облік доходів загального фонду 2.4.1. Порядок отримання асигнувань із загального фонду бюджету

Єдиним джерелом доходів загального фонду бюджетних установ є асигнування з державного бюджету та місцевих бюджетів, якими визначаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Бюджетні асигнування надаються розпорядникам коштів, як правило, з деякого конкретного бюджету залежно від підпорядкованості установи, її територіального розміщення, народногосподарського значення та доцільності віднесення видатків на цей бюджет відповідно до економічних і соціальних завдань держави.

Термін «доходи загального фонду» з’явився порівняно недавно. Доти застосовувалося поняття «фінансування бюджетних установ» як процес виділення коштів з відповідного бюджету. Зауважимо, що цей процес не залишався незмінним за останні два десятиріччя і здійснювався за різними формами й методами. До кінця 1990-х років бюджетні установи фінансувалися за двома методами: відкриттям кредитів і перерахуванням коштів із поточ­ного (основного) рахунка місцевого бюджету на поточні рахунки в установах банків. Через відкриття кредитів здійснювалося фінансування на поточні видатки установ, що утримувались за рахунок союзного й республіканських бюджетів. Установи, що утри­мувались за рахунок бюджетів автономних республік і місцевих бюджетів, фінансувалися за іншим методом.

Відкриття кредитів на фінансування видатків установ не супроводжувалося перерахуванням коштів із рахунків бюджетів на рахунки розпорядників кредитів, а лише уточнювалися й пові- домлялися суми, передбачені на видатки за рахунок бюджету, і надавалось право на отримання цих коштів у банку. Такий порядок можливий тільки за умов стійкості й бездефіцитності держав­ного бюджету, а тому від цього методу довелося відмовитися. Починаючи з 1990 року в установах галузей соціально-куль­турного комплексу впроваджується новий господарський механізм, який передбачав відміну кошторисного фінансування та перехід на фінансування за галузевими нормативами, поєднання бюджетних і позабюджетних коштів. Кошти, отримані за рахунок різних джерел, створювали єдиний фонд фінансових коштів. Для зберігання як бюджетних, так і позабюджетних коштів в установах банку відкривався розрахунковий рахунок, а поточні рахунки за бюджетом і позабюджетними коштами закривалися. Експеримент з упровадження бюджетного госпрозрахунку не виправдав себе на практиці та був відмінений. Фінансування всіх бюджетних установ знову стало кошторисним, при цьому бюджетні кош­ти перераховувались на поточні (бюджетні) рахунки, що від- кривалися в установах банків. У період становлення ринкової еко­номіки утворилося багато комерційних банків, змінилися функції НБУ в частині виконання державного бюджету, у результаті облік і контроль за витрачанням бюджетних коштів значно послабились. Розпорошення бюджетних коштів за багатьма поточними рахунками, брак оперативної інформації на всіх рівнях виконання державного бюджету не давали змоги ефективно маневрувати й без того обмеженими коштами. Саме цим пояснюється становлення в Україні органів Державного казначейства.

Відповідно до Тимчасової інструкції про порядок касового виконання державного бюджету за видатками, затвердженої Наказом Головного управління Державного казначейства України від 21.03.97 № 28 (далі — Тимчасова інструкція № 28), фінансування бюджетних установ, починаючи з 1997 року, здійснювалося за двома формами (рис. 2.5, 2.6):

за відомчою структурою;

через органи Державного казначейства.

Рис. 2.5. Порядок фінансування за відомчою структурою

Рис. 2.6. Порядок фінансування через органи Державного казначейства

За першою формою фінансувалися установи, що утримувалися за рахунок місцевих бюджетів та інші розпорядники коштів, перелік яких затверджувався Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства фінансів України.

Сутність фінансування за відомчою формою зводилась ось до чого: Головне управління Державного казначейства перераховувало бюджетні кошти з єдиного казначейського рахунка на поточні рахунки ГРК на підставі поданих ними (складаних за встановленою формою) розподілів бюджетних коштів. ГРК в уповноважених установах банків відкривали такі поточні рахунки:

а) на видатки установи;

б) для переказу коштів підвідомчим установам.

Порядок відкриття поточних рахунків регламентується Інструкцією № 3 «Про порядок відкриття розрахункових, поточних та бюджетних рахунків в установах банків», затвердженою Постановою Правління НБУ від 27.05.96 № 21. Перераху­вання бюджетних коштів на поточні рахунки здійснюється платіжними дорученнями типової форми № 0401002 в міру акумуляції коштів на рахунку місцевого бюджету. Такий порядок фінансування мобілізує діяльність місцевої адміністрації та фінансової служби на своєчасне й повне виконання дохідної частини бюджету, тобто видатки місцевих бюджетів безпосередньо залежать від доходів.

ГРК місцевих бюджетів здійснює фінансування підвідомчих установ, перераховуючи кошти на їхні поточні рахунки в уповноважених банках.

Розпорядник коштів за місцевим бюджетом нижчого рівня не має підвідомчих установ, а тому йому в установах банків відкривається тільки поточний рахунок на видатки установи.

Згідно з Тимчасовою інструкцією № 28 бюджетні установи, що утримуються за рахунок державного бюджету, фінансуються за другою формою — через органи Державного казначейства, яким в установах Національного банку та вповноважених установах комерційних банків, визначених Кабінетом Міністрів України та Національним банком України, відкриваються єдині казначейські рахунки відповідно до Наказу ГУ ДКУ від 21.03.97 № 28.

Єдиний казначейський рахунок — це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства в установах банків, на які зараховуються податки, збори та інші обов’язкові платежі державного бюджету і з яких органами державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності, які виконали або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів, та оплачуються інші видатки бюджетних установ як у безготівковому порядку, так і готівкою.

У разі фінансування розпорядників бюджетних коштів через територіальні органи Державного казначейства всі поточні рахунки бюджетних установ в уповноважених банках закриваються і їм, у свою чергу, в органах Державного казначейства відкриваються реєстраційні рахунки, кількість яких у конкретного розпорядника коштів залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації. Наприклад, науково-дослідному інституту системи Академії медичних наук відкриваються окремі рахунки за кодами функціональної класифікації: за кодом 80202 — клініка, кодом 40201 — фундаментальна наука, кодом 40101 — прикладна наука.

Для відкриття реєстраційних рахунків розпорядники коштів подають у відповідні органи Державного казначейства такі документи:

Заяву на відкриття рахунків встановленого зразка за підписом керівника установи й головного бухгалтера (табл. 2.4).

Копію установчих документів (статуту, положення), завірену нотаріально або вищою організацією.

Довідку про внесення установи до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України з зазначенням ідентифікаційного коду.

Доведений до розпорядника коштів поквартальний обсяг асигнувань з розподілом за підрозділами бюджетної класифікації.

Затверджений кошторис доходів і видатків.

Картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства надано право розпоряджатися рахунком і підпису платіжних та інших розрахункових документів. До картки включається також зразок відбитка печатки, присвоєної установі.

Звіт про виконання кошторису видатків установи на дату закриття поточного рахунка в уповноваженому банку. Порядок відкриття і ведення реєстраційного рахунка подано на рис. 2.7.

З органом Державного казначейства розпорядник коштів укладає договір на відкриття та обслуговування реєстраційних рахунків, які за багатьма ознаками відрізняються від поточних рахунків (табл. 2.5). Бюджетні установи періодично отримують виписки з реєстраційних рахунків, які бувають різними та до яких додаються відповідні первинні документи (меморіальні ордери, платіжні доручення тощо). Суми у виписках органу Державного казначейства наводяться в тому значенні, яке вони мають для відкритого в уповноваженому банку єдиного казначейства рахунка.

Таблиця 2.4

ЗАЯВА на відкриття рахунка з «01» 01 200__ р.

Рис. 2.7. Порядок відкриття і ведення реєстраційного рахунка

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  ПОТОЧНИХ І РЕЄСТРАЦІЙНИХ РАХУНКІВ

№ з/п	Ознака	Поточний рахунок	Реєстраційний рахунок
1	Сфера застосування	В установах, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів	В установах, що утримуються за рахунок державного бюджету
2	Регламентація  порядку відкриття	Інструкція НБУ  від 27.05.96 № 121	Інструкція ГУДКУ  від 09.04.97 № 32
3	Місце відкриття	Установа вповноваженого банку	Орган Державного казначейства
4	Термін дії	Постійно	Бюджетний рік
5	Функціональне призначення	Розрахунково-касове  обслуговування	Розрахунково-касове обслуговування, контроль за касовими видатками установи

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» та інших урядових документів Наказом Державного казначейства України від 22.01.2001 № 3 затверджено Порядок касового виконання державного бюджету за видатками, з моменту набрання чинності якого втратила чинність Тимчасова інструкція № 28. Цей Порядок регламентує організаційні відносини між органами Державного казначейства й розпорядниками коштів, а також розподіл прав, обов’язків і відповідальності між ними у процесі виконання державного бюджету за видатками.

Перерахування коштів для здійснення видатків державного бюджету через систему органів Державного казначейства передбачає відкриття розпорядникам коштів І і ІІ ступеня крім реєстраційних рахунків також зведених особових і особових рахунків.

Зведені особові рахунки — це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників ІІІ ступеня) для зарахування коштів без зазначення кодів функціональної класифікації видатків, що підлягають подальшому перерахуванню на особові та реєстраційні рахунки.

Особові рахунки — це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників ІІІ ступеня) для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпорядникові бюджетних коштів.

Організація роботи щодо перерахування Державним казначейством України коштів державного бюджету на здійснення видатків зводиться до таких заходів. На підставі ресурсного балансу на відповідний період і бюджетних призначень та з урахуван­ням зареєстрованих зобов’язань складаються пропозиції про виділення коштів із загального фонду державного бюджету за голов­ними розпорядниками коштів загальною сумою, а за потре- би — за кодами функціональної класифікації. На підставі затвер­джених Державним казначейством України розпоряджень про виділення коштів ГРК ці кошти зараховуються на зведені особові чи особові рахунки. При цьому кошти, зараховані на зведені особові рахунки на підставі розподілу ГРК, зараховуються на особові рахунки, після чого, згідно з розподілом коштів розпорядника ІІ ступеня, ці кошти зараховуються на відповідні реєстраційні рахунки (рис. 2.8).

Отже, даний Порядок, розширюючи права ГРК і розпорядників коштів ІІ ступеня щодо розподілу й використання коштів загального фонду, забезпечує оперативний контроль з боку органів Державного казначейства на кожному рівні їх функціонування.

Рис. 2.8. Порядок надходження коштів на реєстраційні рахунки із застосуванням зведених особових (особових) рахунків

Державним казначейством України Наказом від 02.12.2002 № 221 затверджено «Порядок відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства». Згідно з цим Порядком рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства, поділяються на бюджетні та небюджетні. До бюджетних рахунків належать рахунки для операцій клієнтів за бюджетними коштами (реєстраційні рахунки та спеціальні реєстраційні рахунки).

Отримання коштів із загального фонду бюджету (тобто фінансування) здійснюється на відомих принципах безповоротності, плановості, цільового спрямування коштів та суворого попереднього контролю за їх витрачанням.