- •Історія розвитку бюджетного обліку
- •Предмет, об'єкти і метод аудиту
- •Сутність, завдання та функції бюджетного обліку
- •6.Характеристика елементів методу управлінського обліку
- •9. Форми бухгалтерського обліку
- •11. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності
- •14. Облік операцій па поточних (бюджетних) рахунках у банках та реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства
- •16. Облік внутрішніх розрахунків
- •2.6. Облік касових операцій
- •17. Облік доходів спеціального фонду
- •19. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
- •20. Облік фактичних видатків
- •21. Класифікація видатків
- •2.1.1. Облік касових видатків
- •27. Облік доходів і видатків спеціального фонду
- •7.1. Склад, класифікація і завдання обліку коштів спеціального фонду
- •28. Контроль за формуванням видатків
- •29. Бухгалтерський облік короткострокових і довгострокових зобов'язань в зарубіжних компаніях
- •30.,31,32,33,34 Облік необоротних активів 5.1. Склад, класифікація, оцінка й завдання обліку необоротних активів
- •35. Методика і техніка інвентаризації необоротних активів та відображення їх результатів на рахунках бухгалтерського обліку
- •2. Практичні аспекти відображення результатів інвентаризації необоротних активів підприємства на рахунках бухгалтерського обліку
- •2.1.Інвентаризація основних засобів і нематеріальних активів
- •2.2.1. Інвентаризація основних засобів
- •2.2.2. Інвентаризація незавершеного капітального будівництва і незакінчених капітальних ремонтів
- •2.2.3. Інвентаризація нематеріальних активів
- •2.2. Бухгалтерські проведення при відображенні інвентаризаційних розбіжностей по основних засобах і нематеріальних активах
- •36. Облік запасів
- •1. Економічний зміст та завдання обліку запасів
- •2. Класифікація та оцінка запасів
- •37. Обік продуктів харчування
- •39. Облік медикаментів, перев’язувальних засобів і виробів медичного призначення 6.7.1. Класифікація лікувальних засобів
- •40. Облік операцій з централізованого постачання матерільних ресурсів
- •1. Організація обліку операцій з централізованого постачання
- •41. Синтетичний облік запасів
- •43. Облік нарахування заробітної плати
- •44. Синтетичний і аналітичний облік заробітної плати й пов’язаних з нею розрахунків
- •45. Облік розрахунків зі стипендіатами
- •46. Податковий облік службових відряджень
- •Витрати, які відносяться до витрат на відрядження, що не обкладаються прибутковим податком
- •Витрати, які належать до витрат на відрядження, що обкладаються прибутковим податком і зборами в соціальні фонди
- •Відображення витрат на відрядження в обліку податку на прибуток
- •При скеруванні працівника у службове відрядження не стягуються два місцевих збори
- •Облік пдв у розрахунках за службовим відрядженням працівника
- •49. Облік внутрішніх розрахунків
- •51. Податкова і соціальна звітність бюджетних установ
- •8.3. Статистична звітність
- •Звітність бюджетних установах
- •8.1. Склад бухгалтерської звітності бюджетних установ та її регламентація
- •26. Облік доходів і видатків спеціального фонду
- •7.1. Склад, класифікація і завдання обліку коштів спеціального фонду
14. Облік операцій па поточних (бюджетних) рахунках у банках та реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства
Бюджетні установи та організації, як і підприємства виробники сфери, більшість грошових розрахунків здійснюють у безготівковій формі, а свої вільні кошти зобов'язані зберігати на поточних рахунках у банках або реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунках в органах Державного казначейства.
Для обліку наявності цих коштів та операцій з ними у плані рахунків бюджетних установ передбачені синтетичні рахунки 31 "Рахунки у банках" та 32 "Рахунки в казначействі". Перший використовують в основному установи, які мають кошти в іноземній валюті, і яким відкривають поточні валютні рахунки у банках, а другий — установи, що обслуговуються в органах ДКУ.
До синтетичних рахунків 31 та 32 передбачені субрахунки за видами коштів згідно з рахунками, відкритими у банках або органах ДКУ. Наприклад:
313 "Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги";
323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги";
315 "Поточні рахунки для обліку депозитних сум";
325 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум" і т. ін.
Безготівкові розрахунки бюджетних установ здійснюються за такими принципами:
1) бюджетна установа не має права самостійно обирати установу банку для відкриття рахунків;
2) бюджетна установа сама обирає форму безготівкових розрахунків і погоджує її у відповідній угоді (договорі, контракті), укладеній з постачальником, виходячи з умов фінансування та наявних коштів;
3) кошти з рахунка установи списуються лише за розпорядженням його власника;
4) момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу надання послуг, виконання робіт, отримання матеріалів тощо;
5) платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунку платника;
6) платежі здійснюються лише в розмірі зареєстрованих зобов'язань платника;
7) платежі здійснюються лише на передбачені кошторисом цілі та на підставі документів, що підтверджують цільове призначення витрачання коштів.
Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням різних видів розрахункових документів:
— платіжні доручення;
— платіжні вимоги-доручення;
— розрахункові чеки;
— акредитиви;
— документи в електронному вигляді у системі "клієнт— банк".
Найбільш поширеними у бюджетних установах є розрахунки за допомогою платіжних доручень, які застосовуються як у розрахунках за товари, роботи, послуги, так і за нетоварними операціями (переказ коштів підвідомчим установам, платежі до бюджету, органів соціального страхування, погашення іншої кредиторської заборгованості, претензій, штрафів, пені тощо). Платіжні доручення подаються органу Державного казначейства у двох примірниках.
При фінансуванні бюджетних установ через органи ДКУ порядок розрахунків платіжними дорученнями має свої особливості, які випливають з того, що функцію обслуговуючого банку для таких установ фактично виконує орган ДКУ. Розрахунки при цьому здійснюються у такій послідовності (рис. 2.4):
1 — на підставі угоди (тендерної угоди, контракту) постачальник відвантажує продукцію, виконує роботи, надає послуги бюджетній установі;
2 — після виконання роботи, відвантаження продукції, надання послуги постачальник направляє бюджетній установі рахунок-фактуру;
3 — бюджетна установа подає до органу ДКУ платіжні доручення з підтвердними документами;
4 — орган ДКУ після перевірки наявності зареєстрованого відповідного зобов'язання та коштів на рахунку установи за відповідним кодом бюджетної класифікації витрат (згідно з кошторисом) подає до уповноваженого банку платіжні доручення;
5 — уповноважений банк списує кошти з єдиного казначейського рахунка і переказує їх установі банку постачальника;
6 — уповноважений банк надсилає органу ДКУ виписки з казначейського рахунка з доданими платіжними дорученнями;
7 — орган ДКУ списує кошти з реєстраційного рахунка бюджетної установи і надсилає останній виписку з рахунка з доданими платіжними дорученнями;
8 — банк постачальника зараховує кошти на рахунок отримувача коштів і надсилає виписку з рахунка постачальнику з доданими платіжними дорученнями.
Кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку з надходження доходів за загальним фондом наведена у табл. 2.1, тому тут наводяться лише деякі операції за коштами загального і спеціального фондів (табл. 2.2).
Облік операцій за рухом грошових коштів на рахунках у банках та органах ДКУ ведуть у меморіальному ордері № 2 т. ф. № 381 (бюджет) — за коштами загального фонду та у меморіальному ордері N9 3 т.ф. № 382 (бюджет) — за коштами спеціального фонду. При цьому для кожного субрахунки складають окремий меморіальний ордер з додатковою нумерацією (2а, 26, За, 36 і т. ін.). Записи у накопичувальні відомості здійснюють на підставі виписок банку (органу ДКУ) з доданими розрахунковими документами. У кінні місяця підсумки оборотів за кожним меморіальним ордером переносять окремим рядком у книгу Журнал-головна.