- •Та вимірювальна техніка
- •1.1. Фізична величина - основне поняття метрології
- •1.1.1 Систематизація фізичних величин
- •1.1.2 Основне рівняння вимірювання
- •1.2 Класифікація вимірювань
- •1.3 Засоби вимірювальної техніки
- •1.3.1 Вимірювальні пристрої
- •1.3.2. Засоби вимірювання
- •1.4. Методи вимірювань
- •1.5 Похибки вимірювань
- •1.5.1 Систематичні похибки і методи їх вилучення
- •1.5.2 Випадкові похибки
- •1.5.3 Оцінка випадкових похибок прямих вимірювань
- •1.5.4 Оцінка випадкових похибок опосередкованих вимірювань
- •1.6 Властивості засобів вимірювань
- •1.6.1 Статичні метрологічні характеристики
- •1.6.2 Похибки засобів вимірювань
- •1.7 Повірка засобів вимірювальної техніки
- •1.8 Державна система забезпечення єдності вимірювань
- •Контрольні питання
- •2.2. Магнітоелектричні прилади
- •2.2.1. Магнітоелектричний вимірювальний перетворювач
- •2.2.2. Магнітоелектричні амперметри
- •2.2.3. Магнітоелектричні вольтметри
- •2.2.4. Магнітоелектричні гальванометри
- •2.2.5. Магнітоелектричні омметри
- •2.2.6. Випрямні прилади
- •2.2.7. Термоелектричні прилади
- •2.3. Електромагнітні прилади
- •2.3.1. Електромагнітний вимірювальний перетворювач
- •2.3.2. Електромагнітні амперметри та вольтметри
- •2.4. Електродинамічні прилади
- •2.4.1. Електродинамічний вимірювальний перетворювач
- •2.4.2. Амперметри, вольтметри і ватметри електродинамічної системи
- •2.4.3. Феродинамічний вимірювальний перетворювач
- •2.4.4. Електромеханічні частотоміри і фазометри
- •2.5. Електростатичні прилади
- •2.6. Вимірювальні трансформатори змінного струму та напруги
- •2.6.1. Вимірювальні трансформатори струму (втс)
- •2.6.2. Вимірювальні трансформатори напруги (втн)
- •2.7. Вимірювання потужності та енергії
- •2.7.1. Вимірювання активної потужності в трифазних колах Вимірювання в симетричному колі
- •Вимірювання активної потужності в несиметричних трифазних колах трьома ватметрами
- •Вимірювання активної потужності в трифазному трипровідному колі двома ватметрами
- •Р исунок 2.34
- •2.7.2. Трифазні ватметри
- •2.7.3. Вимірювання реактивної потужності
- •Вимірювання реактивної потужності трьома ватметрами
- •Вимірювання реактивної потужності двома ватметрами
- •2.7.4. Похибки вимірювання потужності, які вносяться вимірювальними трансформаторами
- •2.7.5. Вимірювання електричної енергії індукційними лічильниками
- •Контрольні питання
- •3.1 Електронні вольтметри
- •3.1.1 Амплітудний (піковий) вольтметр
- •3.1.2 Вольтметр середніх квадратичних значень
- •3.2 Електронні частотоміри
- •3.2.1 Суть методу заряду і розряду конденсатора
- •3.2.2 Електронний конденсаторний частотомір
- •3.3 Електронні фазометри
- •3.3.1 Електронний фазометр часового перетворення
- •3.4 Мостові засоби вимірювань
- •3.4.1 Міст Уітстона. Загальна теорія мостових схем
- •3.4.2 Вимірювальні мости постійного струму
- •Одинарний (чотириплечий) міст постійного струму
- •Подвійний (шестиплечий) міст постійного струму
- •3.4.3 Вимірювальні мости змінного струму Мости для вимірювання ємності
- •Мости для вимірювання параметрів котушок індуктивності
- •3.4.4 Автоматичний міст постійного струму
- •3.5 Компенсаційні засоби вимірювань
- •3.5.1 Компенсатори постійного струму Дві схеми компенсації напруги
- •Компенсатор постійного струму
- •3.5.2 Компенсатори змінного струму
- •3.6. Вимірювання електричної енергії електронними лічильниками
- •3.7 Електронний осцилограф
- •3.8 Світлопроменевий осцилограф
- •Контрольні питання
- •4.2 Класифікація цифрових вимірювальних приладів
- •4.3 Цифровий частотомір середніх значень
- •4.4 Цифровий періодомір (частотомір миттєвих значень)
- •4.5 Цифровий фазометр миттєвих значень
- •4.6 Цифровий вольтметр час-імпульсного перетворення
- •4.7 Цифровий вольтметр послідовного наближення
- •4.8 Цифровий вольтметр слідкувального зрівноважування
- •Контрольні питання
- •5.1. Вимірювальні перетворювачі магнітних величин
- •Перетворювач для вимірювання слабких магнітних полів на основі ядерного магнітного резонансу має ампулу з робочою речовиною, яка розташована всередині котушки індуктивності.
- •5.2. Вимірювання характеристик постійних магнітних полів
- •5.3. Вимірювання різниці магнітних потенціалів
- •5.4. Вимірювання характеристик постійних магнітних полів веберметром
- •5.5. Випробування феромагнітних матеріалів
- •5.5.1. Визначення статичних магнітних характеристик
- •5.5.2. Визначення динамічних магнітних характеристик
- •5.5.3. Визначення динамічних характеристик за допомогою вольтметра з керованим випрямлячем
- •5.6 Сенсори струму і напруги на основі ефекта Холла
- •5.6.1 Сенсори струму компенсаційного типу
- •5.6.2 Методика розрахунку параметрів сенсора струму
- •Співвідношення витків складає 1:1000, що і визначає вихідний струм .
- •5.6.3 Сенсори напруги компенсаційного типу
- •5.6.4 Сенсори напруги з зовнішнім резистором
- •Контрольні питання
- •6.1 Особливості вимірювання неелектричних величин
- •6.2 Узагальнена структурна схема
- •6.3 Параметричні вимірювальні перетворювачі
- •6.3.1 Резистивні перетворювачі
- •6.3.2. Ємнісні перетворювачі
- •6.3.3. Індуктивні перетворювачі
- •6.4. Генераторні вимірювальні перетворювачі
- •6.4.1 Індукційні перетворювачі
- •6. 4. 2 П’єзоелектричні перетворювачі
- •6.4.2 Електретні перетворювачі
- •6. 4. 4. Термоелектричні перетворювачі
- •6.4.3. Фотоелектричні перетворювачі
- •Контрольні питання
- •7.1. Функції, що виконуються мікропроцесорами у вимірювальних системах
- •7.2 Архітектура мікропроцесорної системи
- •7.3 Покращення метрологічних характеристик
- •7.4 Процесорні похибки вимірювань
- •7.5 Загальна характеристика мікроконтролерів фірми atmel
- •7.6 Мікропроцесорний частотомір
- •7.8 Мікропроцесорний вимірювач струму та напруги
- •А) мікропроцесорний вольтметр
- •Б) мікропроцесорний амперметр
- •7.9 Вимірювальний канал потужності
- •7.10 Мікропроцесорний вимірювач кутової швидкості
- •7.11 Мікропроцесорний вимірювач ковзання
- •7.12 Мікропроцесорний вимірювач моменту інерції
- •7.13 Мікропроцесорний вимірювач пускового моменту
- •Контрольні питання
- •Література
- •Навчальне видання
- •Метрологія та вимірювальна техніка Навчальний посібник Оригінал-макет підготовлено в.В.Кухарчуком
- •21021, М.Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М.Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
7.12 Мікропроцесорний вимірювач моменту інерції
В даному параграфі розглядається метод визначення моменту інерції, який використовує зразкові моменти інерції та обмежений діапазон кутових швидкостей обертання в режимі самогальмування електричної машини, в якому момент опору лінійно залежить від кутової швидкості :
, (7.20)
де а – тангенс кута нахилу характеристики опору.
Тоді рівняння руху електричної машини відповідно з першим і другим зразковими моментами інерції в процесах самогальмування мають вигляд:
, , (7.21)
де - номінальна кутова швидкість обертання; - момент інерції електричної машини; - час.
Після логарифмування рівнянь (7.21)
, (7.22)
і вилучення складової з (7.22) рівняння перетворення для визначення моменту інерції запишеться так:
. (7.23)
Структурна схема для реалізації цього способу вимірювання моменту інерції наведена на рис.7.22. Мікропроцесорна система MCU проводить вимірювання кутової швидкості і за допомогою таймера обчислює час t. Вони необхідні для визначення значення моменту інерції.
UA UB UC
MCU
рування
Рисунок 7.22
Алгоритм роботи мікропроцесорного вимірювача моменту інерції наведено на рис.7.23.
Рисунок 7.23
Рисунок 7.23
7.13 Мікропроцесорний вимірювач пускового моменту
Залежність пускового моменту від кута повороту ротора є досить важливим параметром, який значною мірою визначає якість пускових характеристик електричної машини.
Структурна схема засобу вимірювання залежності наведена на рис.7.24.
Рисунок 7.24
З метою підвищення швидкодії і точності вимірювання залежності розглянемо метод неперервного контролю. Зовнішній привідний двигун, що представляє собою електричну машину з редуктором, який з невеликою наперед заданою швидкістю обертає ротор об’єкта контролю (ОК) і одночасно вимірюється момент на його роторі та кутове положення ротора протягом одного повного оберту ротора. Швидкість обертання ротора ОК має бути такою, щоб відтворити умови досліду короткого замикання , але щоб на протязі часу вимірювання залежності температура обмоток статора ОК не перевищила розрахункове робоче значення.
Вимірювання здійснюють за таким алгоритмом. Об’єкт контролю встановлюють на основі вимірювального перетворювача жорстко і його ротор за допомогою муфти МС з’єднують з вихідним валом привідного двигуна ПД, а живлення ОК і ПД відбувається від електричної мережі за допомогою пускових пристроїв. ПД на основі вимірювального перетворювача встановлено балансирно. Процесом вимірювального контролю керує мікропроцесорна система MCU. Перед вмиканням привідного двигуна і об’єкта контролю до електричної мережі в оперативній пам’яті MCU встановлюється початкова адреса і довжина буфера, в якому будуть зберігатися масиви виміряних значень моменту і кута повороту ротора. Потім MCU переходить на програму запуску ОК і ПД. Привідний двигун обертає через муфту ротор об’єкта контролю. В результаті контрольований параметр передається з ротора ОК на муфту МС і на корпус привідного двигуна. При цьому на сенсор зусилля (СЗ) через вимірювальний важіль діє сила , пропорційна . Напруга на виході сенсора зусилля, пропорційна , через аналого-цифровий перетворювач MCU записується в оперативну пам’ять. Після завершення одного повного оберту ротора ОК привідний двигун і об’єкт контролю знеструмлюють, а в оперативній пам’яті MCU сформується масив виміряних значень сили . Причому адреса масиву виміряних значень упорядкована за кутовим положенням ротора. Після цього визначається масив (рис.7.25) результатів вимірювання пускового моменту , де - прискорення вільного падіння; - довжина вимірювального важеля.
Рисунок 7.25
Суттєвим недоліком методу неперервного контролю залежності є часткове порушення умови виконання досліду КЗ (S 1), що приводить до появи методичної похибки (рис.7.26). З метою вилучення методичної похибки та зменшення впливу випадкової похибки від дії дисипативних моментів замість асинхронного привідного двигуна застосовано кроковий.
Рисунок 7. 26
Суть покрокового методу полягає в тому, що вимірювання залежності пускового моменту від кутового положення ротора здійснюється в покроковому режимі роботи крокового двигуна, причому вимірювання пускового моменту здійснюється в режимі зупинки у кожному кутовому положенні ротора після завершення перехідного процесу в перетворювачі.
Структурна схема засобу вимірювання, що реалізує покроковий метод, наведена на рис.7.27.
Рисунок 7.27
Основними складовими наведеної схеми є: ОК - об’єкт контролю; МС - муфта спряження; КД - кроковий двигун; ХР - хвильовий редуктор; ВВ - вимірювальний важіль з довжиною l; СЗ - сенсор зусилля; МПК - мікроконтролер; ЕВН - електронний варіатор напруги; БККД - блок керування кроковим двигуном.
Метод реалізується в такій послідовності. В момент часу, коли мікроконтролер через БККД встановлює на вході крокового двигуна 4-бітовий двійковий код і фіксує його в початковому кутовому положенні 1, з певною затримкою МПК формує також 8-бітовий двійковий код на вході електронного варіатора, в результаті чого на ОК подається номінальна напруга живлення Uкн. Після завершення перехідного процесу в перетворювачі, вимірюється пусковий момент і встановлюється за допомогою КД нове кутове положення ротора.