- •Та вимірювальна техніка
- •1.1. Фізична величина - основне поняття метрології
- •1.1.1 Систематизація фізичних величин
- •1.1.2 Основне рівняння вимірювання
- •1.2 Класифікація вимірювань
- •1.3 Засоби вимірювальної техніки
- •1.3.1 Вимірювальні пристрої
- •1.3.2. Засоби вимірювання
- •1.4. Методи вимірювань
- •1.5 Похибки вимірювань
- •1.5.1 Систематичні похибки і методи їх вилучення
- •1.5.2 Випадкові похибки
- •1.5.3 Оцінка випадкових похибок прямих вимірювань
- •1.5.4 Оцінка випадкових похибок опосередкованих вимірювань
- •1.6 Властивості засобів вимірювань
- •1.6.1 Статичні метрологічні характеристики
- •1.6.2 Похибки засобів вимірювань
- •1.7 Повірка засобів вимірювальної техніки
- •1.8 Державна система забезпечення єдності вимірювань
- •Контрольні питання
- •2.2. Магнітоелектричні прилади
- •2.2.1. Магнітоелектричний вимірювальний перетворювач
- •2.2.2. Магнітоелектричні амперметри
- •2.2.3. Магнітоелектричні вольтметри
- •2.2.4. Магнітоелектричні гальванометри
- •2.2.5. Магнітоелектричні омметри
- •2.2.6. Випрямні прилади
- •2.2.7. Термоелектричні прилади
- •2.3. Електромагнітні прилади
- •2.3.1. Електромагнітний вимірювальний перетворювач
- •2.3.2. Електромагнітні амперметри та вольтметри
- •2.4. Електродинамічні прилади
- •2.4.1. Електродинамічний вимірювальний перетворювач
- •2.4.2. Амперметри, вольтметри і ватметри електродинамічної системи
- •2.4.3. Феродинамічний вимірювальний перетворювач
- •2.4.4. Електромеханічні частотоміри і фазометри
- •2.5. Електростатичні прилади
- •2.6. Вимірювальні трансформатори змінного струму та напруги
- •2.6.1. Вимірювальні трансформатори струму (втс)
- •2.6.2. Вимірювальні трансформатори напруги (втн)
- •2.7. Вимірювання потужності та енергії
- •2.7.1. Вимірювання активної потужності в трифазних колах Вимірювання в симетричному колі
- •Вимірювання активної потужності в несиметричних трифазних колах трьома ватметрами
- •Вимірювання активної потужності в трифазному трипровідному колі двома ватметрами
- •Р исунок 2.34
- •2.7.2. Трифазні ватметри
- •2.7.3. Вимірювання реактивної потужності
- •Вимірювання реактивної потужності трьома ватметрами
- •Вимірювання реактивної потужності двома ватметрами
- •2.7.4. Похибки вимірювання потужності, які вносяться вимірювальними трансформаторами
- •2.7.5. Вимірювання електричної енергії індукційними лічильниками
- •Контрольні питання
- •3.1 Електронні вольтметри
- •3.1.1 Амплітудний (піковий) вольтметр
- •3.1.2 Вольтметр середніх квадратичних значень
- •3.2 Електронні частотоміри
- •3.2.1 Суть методу заряду і розряду конденсатора
- •3.2.2 Електронний конденсаторний частотомір
- •3.3 Електронні фазометри
- •3.3.1 Електронний фазометр часового перетворення
- •3.4 Мостові засоби вимірювань
- •3.4.1 Міст Уітстона. Загальна теорія мостових схем
- •3.4.2 Вимірювальні мости постійного струму
- •Одинарний (чотириплечий) міст постійного струму
- •Подвійний (шестиплечий) міст постійного струму
- •3.4.3 Вимірювальні мости змінного струму Мости для вимірювання ємності
- •Мости для вимірювання параметрів котушок індуктивності
- •3.4.4 Автоматичний міст постійного струму
- •3.5 Компенсаційні засоби вимірювань
- •3.5.1 Компенсатори постійного струму Дві схеми компенсації напруги
- •Компенсатор постійного струму
- •3.5.2 Компенсатори змінного струму
- •3.6. Вимірювання електричної енергії електронними лічильниками
- •3.7 Електронний осцилограф
- •3.8 Світлопроменевий осцилограф
- •Контрольні питання
- •4.2 Класифікація цифрових вимірювальних приладів
- •4.3 Цифровий частотомір середніх значень
- •4.4 Цифровий періодомір (частотомір миттєвих значень)
- •4.5 Цифровий фазометр миттєвих значень
- •4.6 Цифровий вольтметр час-імпульсного перетворення
- •4.7 Цифровий вольтметр послідовного наближення
- •4.8 Цифровий вольтметр слідкувального зрівноважування
- •Контрольні питання
- •5.1. Вимірювальні перетворювачі магнітних величин
- •Перетворювач для вимірювання слабких магнітних полів на основі ядерного магнітного резонансу має ампулу з робочою речовиною, яка розташована всередині котушки індуктивності.
- •5.2. Вимірювання характеристик постійних магнітних полів
- •5.3. Вимірювання різниці магнітних потенціалів
- •5.4. Вимірювання характеристик постійних магнітних полів веберметром
- •5.5. Випробування феромагнітних матеріалів
- •5.5.1. Визначення статичних магнітних характеристик
- •5.5.2. Визначення динамічних магнітних характеристик
- •5.5.3. Визначення динамічних характеристик за допомогою вольтметра з керованим випрямлячем
- •5.6 Сенсори струму і напруги на основі ефекта Холла
- •5.6.1 Сенсори струму компенсаційного типу
- •5.6.2 Методика розрахунку параметрів сенсора струму
- •Співвідношення витків складає 1:1000, що і визначає вихідний струм .
- •5.6.3 Сенсори напруги компенсаційного типу
- •5.6.4 Сенсори напруги з зовнішнім резистором
- •Контрольні питання
- •6.1 Особливості вимірювання неелектричних величин
- •6.2 Узагальнена структурна схема
- •6.3 Параметричні вимірювальні перетворювачі
- •6.3.1 Резистивні перетворювачі
- •6.3.2. Ємнісні перетворювачі
- •6.3.3. Індуктивні перетворювачі
- •6.4. Генераторні вимірювальні перетворювачі
- •6.4.1 Індукційні перетворювачі
- •6. 4. 2 П’єзоелектричні перетворювачі
- •6.4.2 Електретні перетворювачі
- •6. 4. 4. Термоелектричні перетворювачі
- •6.4.3. Фотоелектричні перетворювачі
- •Контрольні питання
- •7.1. Функції, що виконуються мікропроцесорами у вимірювальних системах
- •7.2 Архітектура мікропроцесорної системи
- •7.3 Покращення метрологічних характеристик
- •7.4 Процесорні похибки вимірювань
- •7.5 Загальна характеристика мікроконтролерів фірми atmel
- •7.6 Мікропроцесорний частотомір
- •7.8 Мікропроцесорний вимірювач струму та напруги
- •А) мікропроцесорний вольтметр
- •Б) мікропроцесорний амперметр
- •7.9 Вимірювальний канал потужності
- •7.10 Мікропроцесорний вимірювач кутової швидкості
- •7.11 Мікропроцесорний вимірювач ковзання
- •7.12 Мікропроцесорний вимірювач моменту інерції
- •7.13 Мікропроцесорний вимірювач пускового моменту
- •Контрольні питання
- •Література
- •Навчальне видання
- •Метрологія та вимірювальна техніка Навчальний посібник Оригінал-макет підготовлено в.В.Кухарчуком
- •21021, М.Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М.Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
4.5 Цифровий фазометр миттєвих значень
Принцип дії цифрових фазометрів заснований на перетворенні різниці фаз двох електричних сигналів однакової частоти у часовий інтервал tx із наступним його квантуванням імпульсами зразкової частоти f0.
Структурну схему цифрового фазометра миттєвих значень наведено на рис.4.11, часові діаграми його роботи - на рис.4.12.
Рисунок 4.11
Основними елементами фазометра є два формувача F1 і F2, RS - тригер, схема збігу SW, генератор G, двійковий лічильник СТ2 і цифровий відліковий пристрій. Перетворення різниці фаз двох електричних сигналів u1(t) і u2(t) із частотою fx у часовий інтервал tx здійснюють відповідні формувачі F1, F2 і RS-тригер. Квантування часового інтервалу tx імпульсами зразкової частоти f0 відбувається за допомогою схеми збігу SW.
У момент переходу напруги u1(t) через рівень нуля на виході формувача F1 формується короткий імпульс, що встановлює тригер Т в стан логічної одиниці. Цим рівнем відкривається схема SW, і імпульси зразкової частоти f0 із виходу генератора G через відкриту схему SW надходять на СТ2. У лічильнику СТ2 відбувається підрахунок імпульсів f0.
Рисунок 4.12
Цей процес відбувається доти, поки напруга u2(t) не перейде рівень нуля. В момент переходу u2(t) через нульовий рівень на виході формувача F2 формується короткий імпульс, що встановлює тригер Т в стан логічного нуля. Цим рівнем закривається схема SW, і припиняється надходження імпульсів із частотою f0 на вхід лічильника СТ2. Кількість імпульсів із частотою f0, що надійшли до лічильника СТ2 за часовий інтервал tx, визначається як
. (4.15)
Оскільки різниця фаз , що вимірюється, є різницею початкових фаз напруг u1(t) і u2(t)
, (4.16)
то рівняння перетворення цифрового фазометра миттєвих значень матиме вигляд (статична характеристика наведена на рис.4.13)
. (4.17)
Рівняння похибки квантування цифрового фазометра миттєвих значень подається співвідношенням
. (4.18)
Рисунок 4.13
Аналіз рівняння похибки квантування (рис.4.14) показує, що результати вимірювань залежать від частоти вхідних сигналів fx при постійних та .
Для усунення цього недоліку застосовують усереднення вимірюваних інтервалів txпротягом часу вимірювання tв.
Рисунок 4.14
4.6 Цифровий вольтметр час-імпульсного перетворення
Принцип дії заснований на перетворенні вимірюваної напруги Ux в часовий інтервал tx, із наступним його квантуванням імпульсами зразкової частоти f0.
Структурна схема цифрового вольтметра час-імпульсного перетворення наведена на рис.4.15, часові діаграми його роботи подані на рис.4.16.
Рисунок 4.15
Основним елементом цього вольтметра є перетворювач вимірюваної напруги Ux у часовий інтервал tх, який реалізований на двох компараторах ПП1 і ПП2, генераторі G1 лінійно змінюваної напруги Uг і RS-тригері Т. Квантування часового інтервалу tх імпульсами зразкової частоти f0, які формуються на виході генератора G2, здійснюється у схемі збігу SW.
Рисунок 4.16
Двійковий лічильник СТ2 підраховує кількість імпульсів f0 за час tх. Результат вимірювання відображається на цифровому відліковому пристрої. У момент часу t0 сигналом «Пуск» запускається генератор G1 напруги, яка змінюється лінійно. Напруга Uг з виходу генератора G1 одночасно подається на входи компараторів ПП1 і ПП2, які по черзі спрацьовують у моменти часу t1 і t2.
При переході напруги Uг через рівень нуля (момент часу t1) спрацьовує компаратор ПП2, і на його виході формується імпульс «Старт», що по S-входу встановлює в одиничний стан тригер Т. Рівнем логічної одиниці відкривається схема SW, і імпульси зразкової частоти f0 із виходу генератора G2 надходять на вхід лічильника СТ2. Напруга Uг нa виході генератора G1 зростає, поки не стане рівною Ux. Момент рівності Uг = Ux (момент часу t2) фіксує компаратор ПП1 і на своєму виході формує сигнал «Стоп». Сигнал «Стоп» на R - вході встановлює тригер Т в нульовий стан і закриває схему SW. На цьому процес вимірювання Ux закінчується. Таким чином, на виході тригера Т формується часовий інтервал tx, пропорційний вимірюваній напрузі Ux, який квантується імпульсами зразкової частоти f0 з виходу G2. Кількість імпульсів із частотою f0, що надходять на лічильник СТ2 за час tх, визначається так:
. (4.19)
Оскільки tх = k Ux (k-коефіцієнт пропорційності, що залежить від крутизни лінійно змінюваної напруги), то рівняння перетворення NВ = =f(Ux) цифрового вольтметра (рис.4.17) набуває вигляду
, (4.20)
а рівняння похибки квантування подається співвідношенням
. (4.21)
Рисунок 4.17
Залежність похибки квантування від вимірюваної напруги наведена на рис.4.18.
Крім того, похибка таких засобів вимірювань в основному зумовлена нелінійністю та нестабільністю лінійно змінюваної напруги Uг, нестабільністю порогу чутливості компаратора і нестабільністю частоти зразкового генератора.
Рисунок 4.18
Суттєвим недоліком цифрового вольтметра час-імпульсного перетворення є низька завадостійкість. Для підвищення завадостійкості застосовують аналогове та цифрове інтегрування.