Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метролог та вимір техн(ВНТУ).doc
Скачиваний:
101
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
23.17 Mб
Скачать

5.5.2. Визначення динамічних магнітних характеристик

С хема для проведення таких випробувань приведена на рис.5.12. В схемі два вольтметри: V1 – амплітудних та V2 – середніх значень. Якщо активний опір R в колі намагнічувального струму великий, то при синусоїдній напрузі живлення форми кривої струму і напруженості в зразку близькі до синусоїдних.

У цьому випадку напруженість Hm обчислюють за формулою:

Hm = IW1/lср,

де I – діюче значення намагнічувального струму, що його

Рисунок 5.12 показує амперметр, W1 – число витків намагнічувальної котушки, lср – довжина середньої лінії кола зразка.

Я кщо ж активний опір R = 0, то близькою до синусоїдної виявляється форма кривої індукції, і для визначення напруженості в зразку вимірюють вольтметром амплітудних значень V1 спад напруги Um на зразковому резисторі R0, який має малий опір.

За цими даними знаходять

Hm = UmW1/(R0lср).

Цей же ж спосіб можна використати й для визначення Hm кривої синусоїдної форми.

Магнітну індукцію Bm можна визначити через середнє значення е.р.с., яке вимірюється вольтметром V2. Для встановлення співвідношення між eср та Bm розглянемо графіки залежностей по-

Рисунок 5.13

току в зразку та е.р.с. в обмотці W2 від часу (рис.5.13).

Відомо, що e = –W2 . Середнє випрямлене значення е.р.с. дорівнює:

Eср = . (5.19)

Підставляючи в (5.19) вираз e = –W2 , одержуємо:

Eср= –W2 = –W22f =4W2fФm=4W2fBmS0, (5.20)

де f = 1/T – циклічна частота змінного струму. З рівняння (5.20):

Bm = Eср/(4fW2S0)  U2ср/(4fW2S0), (5.21)

де U2ср – покази вольтметра V2.

Змінюючи значення намагнічувального струму та вимірюючи Hm і Bm, можна побудувати залежність Bm = f1(Hm), а з неї одержати залежність а = f1(Hm). Динамічну петлю перемагнічування за допомогою цих приладів одержати не можна.

5.5.3. Визначення динамічних характеристик за допомогою вольтметра з керованим випрямлячем

Схема установки або приладу, який містить керований випрямляч, показана на рис.5.14.

Рисунок 5.14

За допомогою автотрансформатора АТ та амперметра А задають певне значення намагнічувального струму Iн, який протікає через намагнічувальну обмотку W1 зразка та первинну обмотку котушки взаємної індуктивності M. Вольтметр V з керованим випрямлячем КВ дозволяє виміряти середні значення е.р.с. e1 та e2. До керованого випрямляча відноситься й фазообертач, за допомогою якого можна змінювати фазу напруги, яка прикладається до обмотки W керованого випрямляча КВ, тим самим керуючи моментом замикання контакту. Е.р.с. e1 та e2 зв’язані певними залежностями з напруженістю та індукцією в зразку. Розглянемо це детальніше. Нехай струм iн в залежності від t змінюється так, як показано у верхній частині рис.5.15, а е.р.с. e1 = –M – так, як у нижній.

При цьому криві струму iн та е.р.с. e1 симетричні відносно осі t. Форма кривої напруженості h(t) у зразку повторює форму кривої iн(t). Нехай контакт S керованого випрямляча замикається в момент t1. Розімкнеться він в момент t2=t1+T/2, де T – період змінного струму (або напруги). Протягом проміжку часу від t1 до t2 вольтметр V при положенні 1 перемикача SA буде підключений до е.р.с. e1. В другій половині періоду (від моменту t2 до моменту t2+T/2) контакт S розімкнений. Далі процес повторюється. Тоді вольтметр V покаже середнє значення е.р.с. e1, яке визначається заштрихованою площею кривої e1(t), що знаходиться під віссю часу (рис.5.15).

E1ср = – . (5.22)

Оскільки крива струму iн(t) симетрична відносно осі часу, то iн(t1) = –iн(t2), тому (з урахуванням того, що 1/T = f)

E1ср = 2Mfiн(t1). (5.23)

Таким чином, E1ср пропорційне миттєвому значенню намагні­чувального струму iн в момент t1 замикання контакту S керованого випрямляча.

Вимірявши E1ср, неважко виразити через нього напруженість в зразку в даний момент часу

h(t1) = iн(t1)W1/lср = E1срW1/(2Mflср). (5.24)

Змінюючи фазообертачем фазу керованої напруги випрямляча, можна визначити миттєві значення напруженості в будь-який момент часу у межах півперіоду, у тому числі і максимальне значення:

Hm = E1ср mW1/(2Mflср). (5.25)

Е.р.с. у вимірювальній котушці W2

e2 = –W2 = –W2S0 . (5.26)

Рисунок 5.15

Порівнюючи вирази для e2 та e1, бачимо, що вони за своєю структурою однакові. Тому, вимірюючи середні значення E2ср, можна визначити миттєві значення індукції в зразку в ті ж самі моменти часу, в які визначались значення напруженості. В момент t1

B(t1) = E2ср/(2W2S0f). (5.27)

Максимальне значення індукції

Bm = E2ср m/(2W2S0f). (5.28)

Одержавши за результатами вимірювань значення B(t) та H(t) для різних моментів часу, можна побудувати динамічну петлю перемагнічування. За максимальними значеннями Bm та Hm будують основну криву намагнічування.

В розглянутій схемі керований випрямляч підключає вольтметр до е.р.с. e1 або e2 на час, який дорівнює півперіоду змінного струму. Існують керовані випрямлячі, які дозволяють одержувати середні значення за два півперіоди, які в два рази більші, ніж за один півперіод.

Установки та прилади для визначення динамічних характеристик магнітних матеріалів, в яких використовується керований випрямляч, називають ферометрами. Промисловістю випускається цифровий ферометр Ф5063, у якого похибка вимірювання середніх значень напруги складає 0,5–1%.