5.2 Проекти побудови магістральної мережі України

Мережа поштового зв'язку України - це сукупність виробничих підрозділів різних ієрархічних рівнів управління, які виконують функції прийому, обліку, обробки, транспортування, зберігання і видачі поштових відправлень.

Відповідно до адміністративно-територіального устроюУкраїни поштова мережа включає:

• магістральну мережу;

• обласну;

• районну;

• міську.

Магістральна мережа поштового зв'язку України створюється для транспортування поштових відправлень між обласними центрами, між столицею і обласними центрами. У основі проектування магістральної мережі знаходяться наступні принципи: визначення мети проектування, вибір критеріїв проектування мережі, розробка основного змісту і обгрунтування техніко-економічної ефективності побудови мережі.

Цілі проектування магістральної мережі в Україні визначені

Програмою реструктуризації поштового зв'язку :

• побудова оптимальної схеми перевезення пошти;

• вибирання засобів транспортування і перевезення пошти;

• побудова оптимальної мережі пунктів обміну пошти з поштовим транспортом;

• використання сучасного почтообрабатывающего устаткування для автоматизації обробки поштових потоків.

Критеріями проектування магістральної мережі визначені такі показники:

• терміни проходження поштових відправлень між обласними центрами, між столицею і обласними центрами;

• витрати на транспортування поштових відправлень по магістральній мережі;

• стійкість і регулярність дії зв'язку.

Стійкість і регулярність дії зв'язку визначається структурою мережі поштового зв'язку. Абсолютно стійкою називають мережу з одним зональним вузлом. Стійкою є оптимальна мережа будь-якої конфігурації за наявності в ній малих потоків. Малими називають потоки, коли на усіх гілках мережі кількість транспортних засобів стає рівна 1.

Основний зміст проектування магістральної мережі включає виконання таких робіт :

1. Аналіз економіко-географічної характеристики усіх районів, на території яких проходить магістраль, вивчення і аналіз вимог до поштового зв'язку з боку населення, організацій, підприємств різних форм власності, органів державного і місцевого управління.

2. Аналіз засобів транспорту, які можуть бути використані на магістралі; аналіз планів напрямів пошти.

3. Вивчення, прогнозування і аналіз величини і напрямів поштових потоків письмової кореспонденції, друкарських періодичних видань, посилок між вузлами магістральної мережі.

4. Аналіз графіків руху потягів, літаків, міжміського автомобільного транспорту, річкового і морського транспорту, часу відправлення з початкового пункту і прибуття в кінцевий пункт, кількість обмінів пошти по ходу руху потягів і літаків.

5. Вивчення і прогнозування термінів вступу на магістралі поштових відправлень різного виду, прогнозування термінів руху поштових відправлень по магістралі, прогнозування показників якості роботи мережі : стійкості і регулярності.

На підставі аналізу розробляють різні варіанти проекту магістральної мережі, які містять конкретні пропозиції і відповіді на усі питання організації і управління мережею. У Україні вибраний зонально- вузловий принцип обробки поштових відправлень і періодичних видань, централізоване управління технологічними процесами обробки і перевезення пошти і періодичних видань.

Зонально-вузловий принцип побудови магістральної мережі поштового зв'язку України

Зонально-вузловий принцип побудови магістральної мережі поштового зв'язку характеризується об'єднанням територій декількох суміжних областей в "зону" за заздалегідь вибраним критерієм, наприклад, по відстані адміністративного центру області від зонального центру або по відстані адміністративного центру області від столиці. "Зону" може представляти і окрема адміністративна область. Вибір того або іншого критерію формування зони залежить від величини потоку поштових відправлень або від величини термінів проходження поштового відправлення по магістралі.

Величина потоку кожного виду поштового відправлення може зробити дію на вибір складу і структури зональних вузлів.

Зональний вузол - це територія декількох адміністративних областей або однієї області України, об'єднана в єдину технологічну систему обробки і транспортування потоків поштових відправлень. У зональному вузлі можуть бути організовані такі спеціалізовані підприємства: надзональный центр, зональний центр, підзональний центр. Як правило, зональні центри створюються в столиці і в адміністративних центрах областей, тобто найбільших містах країни. Виробничі функції зональних центрів характеризують такі потоки поштових відправлень :

• витікаючий потік центру, який включає його власний(обласний) витікаючий потік і витікаючим потік його технологічної зони.

Власний витікаючий потік - це сукупний витікаючий потік області, в

якій створений центр. Технологічна зона - це склад областей, включених в

зональний центр;

• потік центру, який включає його власний, що входить (обласний) потік, що входить, і потоки усіх інших центрів, що входять(областей), які об'єднані відповідно до встановленої технологічної схеми магістральної мережі.

Вимоги до зональних центрів

Зональні центри повинні задовольняти таким вимогам:

• розташовуватися на відстані від обласних центрів своєї зони не далі 250 км;

• бути великим і промислово розвиненим обласним центром;

• зв'язуватися прямими залізничними і автомобільними маршрутами з

можливо великим числом обласних центрів;

• максимально тяжіти по письмовій кореспонденції і періодичному друку

до обласних центрів своєї зони;

• мати достатню технічну базу для обробки поштових відправлень.

У таблиці 5.2 приведений один з варіантів проекту складу зонально- вузлової магістральної мережі при організації п'яти зональних центріворганізованих за радіально-вузловим принципом. Як критерій використаний показник терміну проходження письмової кореспонденції і періодики від Києва до встановлених зональних центрів рівним двом добам.

При цьому передбачається встановлення трьох радіальних двосторонніх маршрутів : Київ-Львів (460 км), Київ-Одеса (440), Київ-Харьків-Дніпропетровськ (400 км, 200 км) за умови використання авіатранспорту.

Для випадку використання замість авіа автомобільного транспорту або поштових вагонів в швидких поїздах (швидкі поштові поїзди) пошта в обласні центри доставлятиметься із затримкою 12.24 години в порівнянні з авіамаршрутами.

Таблиця 5.2 - Склад магістральної зонально-вузлової мережі України

Зоновий центр	Обласні центри, що входять в зону	Відстань від обласних до зональних центрів, км
		по залізниці	по автомагістралі
Київ	Вінниця Житомир Черкаси Чернігів Разом	222 165 250 210 847	256 131 184 140 711
Львів	Івано-Франківськ Луцьк Рівно Тернопіль Ужгород Хмельницький Чернівці Разом	150 190 212 150 270 260 263 1465	136 152 219 128 263 242 279 1419
Одеса	Миколаїв Херсон Разом	233 286 519	120 182 302
Харків	Луганськ Полтава Суми Разом	362 130 195 687	333 144 185 659
Дніпропетровськ	Донецьк Запоріжжя Кіровоград Сімферополь Разом	280 123 278 479 1160	260 81 269 446 1056

До 2000 року в Україні використовувалася магістральна мережа, яка була створена для переміщення великих потоків поштових відправлень в порівнянні з існуючими на початок 2 000 року. Ця мережа була побудована за радіально-вузловим принципом проходження поштових відправлень між обласними центрами, включаючи і столицю.

Існує ще безліч проектів організації магістральної мережіУкраїни. Серед цієї множини можуть бути виділений ще два проекти магістральної мережі : з радіальною і радіально-вузловою мережею, де центром мережі є столиця. На мал. 5.4 приведений один з проектів радиально- вузлової схеми перевезення пошти і центральних періодичних видань при п'яти зональних центрах. У таблиці 5.3 приведена порівняльна характеристика діючої

в Україні магістральної мережі на початок 2 000 року, радіальною (столица-областные центри) і радіально-вузловою, склад якої приведений в таблиці 5.4.

Рисунок 5.4 - Схема проекту радіально-вузлової поштової магістральної мережі

Діюча магістральна мережа для перевезення пошти і періодичних видань на початок 2000 року включала 19 автомобільних маршрутів МСПальною протяжністю 6080 км і 8 маршрутів поштових вагонів МСПальною протяжністю 8004 км, тобто всього 27 маршрутів МСПальною протяжністю14084 км (у одному напрямі). З таблиці 5.3 видно, що вона забезпечувала доставку центральних періодичних видань в день виходу з друку в 17 з 26 (25 + м. Севастополь) обласних центрів.

Таблиця 5.3 - Порівняльна характеристика трьох магістральних мережУкраїни

Показник	Магістральна мережа
	адаптивна	радіальна	Радиально-узлова
МСПальна кількість маршрутів	27	25	19
МСПальна протяжність маршрутів в одному напрямі, км	14084	11571	7821
Кількість обласних центрів, в які центральні видання доставляються в день виходу з друку	17	21	21
Максимальні терміни проходження письмової кореспонденції між обласними центрами, дні	4	3	3
Середні терміни проходження письмової кореспонденції, дні	3.02	2.91	2.84

Таблиця 5.4 - Склад радіально-вузлової магістральної мережі перевезення пошти і центральних періодичних видань автомобільним транспортом

№ п/н	Маршрут	Відстань, км
1	Чернігів-Київ	140
2	Житомир-Київ	131
3	Вінниця-Київ	231
4	Кіровоград-Київ	297
5	Черкаси-Київ	185
	Всього по ближній зоні	984
6	Львів-Рівне-Київ	537
7	Луцьк-Рівне	70
8	Івано-Франківськ-Хмельницкий-Киев	528
9	Тернопіль-Хмельницький	114
10	Чернівці-Хмельницкий	176
11	Одеса-Київ	489
12	Херсон-Миколаїв-Київ	526
13	Запоріжжя-Дніпропетровськ-Київ	554
14	Харків-Полтава-Київ	478
15	Суми-Полтава	167
	Всього по середній зоні	3639
16	Ужгород-Львів-Київ	780
17	Севастополь-Сімферополь-Київ	897
18	Донецьк-Дніпропетровськ-Київ	710
19	Луганськ-Харків-Полтава-Київ	811
	Всього по далекій зоні	3198
	Всього по Україні	7821

1 - надзональный центр; - обласні центри; 2 - зональний центр

Рисунок 5.5 - Схема побудови магістральних вузлів України

при п'яти зональних центрах

Вибір зональних центрів для письмової кореспонденції може бути виконаний за схемами, які приведені у вигляді схем на рис. 5.5, рис. 5.6. Числа в дужках означають закруглені відстані в кілометрах, від обласних до зональних центрів. Очевидно, що обидві схеми побудовано по комбинированому принципу організації маршрутів. Економічні характеристики і терміни проходження пошти кожної схеми визначаються видами транспорту, котрий буде вибраний для перевезення пошти. Головний недолік багатозначного принципу обробки і напряму пошти полягає в тому, що з'являються два пункти обміну і третій пункт в надзональном центрі. Крім того, якщовикористовувати не радіальні, а кільцеві маршрути (по незамкнутому кільцю) перевезення пошти між зональними центрами, виникають транзитні потоки.

Вибір зональних центрів для письмової кореспонденції і періодики.

На вибір зональних центрів для спільного перевезення письмової кореспонденції і періодичних видань впливають наступні чинники:

• друкування малих накладів центральних газет і журналів України в Києві і розсилка в області поштовими вагонами і автотранспортом;

• потік періодичних видань, що виходить з Києва, у багато разів більше за те, що входить;

• час виходу з друку щоденних газет не узгоджується з часом обробки і відправлень з обласних центрів письмової кореспонденції, внаслідок чого терміни останньою подовжуються в середньому на одну добу;

• найбільшу масу серед інших видів поштових відправлень складає періодичний друк.

1 - надзональный центр; - підзональний центр; - обласні центри 2 - зональний центр

Рисунок 5.6 - Схема побудови магістральних вузлів України при створенні підзональних центрів

Вибирання транспортних засобів

Для магістральних перевезень використовується залізничний, автомобільний і авіатранспорт в різних поєднаннях.

Основним критерієм вибирання транспортних засобів виступає вимога виконання контрольних термінів проходження пошти, тобто сумарний час знаходження в дорозі і контрольний термін (година) доставки газет адресатові. При цьому визначається експлуатаційна швидкість Vе, з якою повинен переміщатися даний поштовий потік, :

Vе =

де n - нормований термін переміщення відправлень (2, 3, 4 дні);

k - контрольна година доби доставки газети адресатові;

- час відправлення транспорту з вузла. Цей час має дуже важливе значення: чим раніше вирушає транспорт, тим легше організувати своєчасну доставку пошти.Дослідження показали, що при L ≤ 500 км застосування авіатранспорту неефективне, при 100 км ≤ L ≤ 350 км найбільш ефективні використання автомобільного і залізничного транспорту.

Організація внутрішньоміських перевезень

Основними елементами організації міського поштового зв'язку є:

• вибір системи обробки і просування поштових відправлень;

• розміщення і розвиток мережі відділень і пунктів поштового зв'язку;

• організація внутрішньоміських перевезень;

• організація доставки поштових відправлень адресатам.

У місті обробка і просування поштових відправлень може бути організована з використанням централізованої і децентрализованной системи. Централізована система (рис. 5.7) побудована на концентрації усіх потоків поштових відправлень (витікаючих, транзитних, таких, що входять) в центрі обробки і перевезення пошти (ЦОПП) або в структурному підрозділі обробки і перевезення (ОПП).

Управління рухом міського транспорту здійснює диспетчерОПП. Організація міських маршрутів руху транспорту визначається кількістю відділень зв'язку, величиною обміну міського вузла поштового зв'язку (поштамту), кількістю підприємств, обладнаних пунктами МСП.Передачу поштового витікаючого обміну на зовнішній транспорт - магістральний, внутріобласний, міський здійснює ОПП (ЦОПП).Що входить і транзитний потоки поступають із зовнішнього транспорту також вОПП (ЦОПП), обробляються, а потім потік, що входить, міським транспортом доставляється в міські відділення поштового зв'язку, МСП і поштамт.

Рисунок 5.7 - Схема централізованої системи обробки і просування поштових отправле

У тому випадку, якщо територія міста велика і поштові потоки такі, що

економічно доцільно організувати децентрализованную систему(мал. 5.8) просувань поштових відправлень, в місті створюють два вузли (чи більше двох) поштового зв'язку, які обробляють пошту певної частини міста.

Усередині міста організовують спеціалізовані або поєднані маршрути. Міські маршрути можуть бути кільцеві, радіальні і комбіновані. Спеціалізовані маршрути включають тільки однотипні пункти обміну пошти (наприклад, тільки поштові скриньки або тільки МСП, або тільки відділення зв'язку). Кількість спеціалізованих маршрутів може бути визначена по формулі:

М_спец = N/n,

де N - кількість пунктів одного типу, в яких необхідно виконати обмін поштових відправлень; n - середня кількість пунктів обміну пошти, яке може бути включене в один маршрут. При цьому середня кількість пунктів може бути знайдена по формулі:

n =T_рейс /( + ) ,

де Т_рейс - робочий час в наряді; t_дв - середній час в русі;

- середній час на обмін, годину;

де - середня відстань між пунктами обміну пошти, км;

- технічна швидкість руху транспорту, км/години

Поєднані маршрути включають усі види пунктів обміну пошти : поштові скриньки NПЯ, міські відділення зв'язку NГОС, міську службову пошту NМСП. Кількість поєднаних маршрутів визначається по формулі

М_совм = (N_ПЯ + N_ГОС + N_МСП)/n,

де n - середня кількість пунктів обміну пошти, яке може бути включене в один маршрут, яке визначається

n = Т_рейс /( + )

- середній час, необхідне на обмін пошти на поєднаному маршруті, годині

Рисунок 5.8 - Схема децентрализованной системи обробки і

просування поштових відправлень в м. Києві і великому обласному центрі

Для розрахунку середнього часу необхідно скористатися нормативами часу, встановленими на обмін пошти в ДЕРЖ, tГОС, на виїмку з ПЯ, tПЯ, на обмін в МСП, tМСП, а також кількістю пунктів обміну кожного виду, тоді:

= (t_ПЯ N_ПЯ + t_ГОС N_ГОС + t_МСП N_МСП ) / (N_ПЯ + N_ГОС + N_МСП).

Для побудови оптимальних маршрутів використовують экономико- математичні методи і різні методи рішення транспортних завдань, завдань про "маршрути" і розклади.