МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра теорії та методики трудового і професійного навчання

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсової роботи з дисципліни «Основи швейного виробництва»

Комплексна тема: «Розробка та виготовлення святкових жіночіх суконь і комплектів з креп-сатину»

Індивідуальна тема: «Розробка та виготовлення святкового жіночого комплекту розміру 170-88-92»

Виконав:

Студент групи

ТО-09-1

Керівник роботи:

В.В.Хренова

2011

Організаційно-підготовчий етап

До жіночого поясного одягу відносять спідницю та її різновиди- прямі, конічні, клинові, тощо.

Спідниця, як вид одягу в сучасному розумінні, з’явилась на початку XV століття. За своєю формою спідниці минулих віків були дуже різноманітні. Інколи спідниці були такі складні за своєю формою, що вся увага зверталась лише на їх оформлення.

Сучасні спідниці набагато спрощені щодо деталей та оздоблення. Спідниці знаходять широке призначення і як самостійний вид одягу, і як складова частина костюма. Мода впливає на зовнішній вигляд спідниці. Зміни виявляються в її довжині і формі, розподілі виточок, загальному силуеті.

Спідниці можуть виготовлятися з різноманітних матеріалів – тканин, натуральної та штучної шкіри, замші, трикотажу. Модель і конструкція спідниці залежать від виду використовуваного матеріалу і призначення.

За силуетом і формою спідниці поділяють на дві основні групи: прямі та конічні. (рис.1).

Рис.1- а- прямі, б- конічні.

Основна, тобто класична форма спідниці- пряма. На її основі будуть інші різновиди спідниць. Вона в основному виконується з двох або чотирьох полотнищ, з поясом, виточками по талії, може бути із складками по швах або розрізами для свободи кроку.

Конічні спідниці мають різновиди- кльош, великий кльош, малий, середній і великий «дзвін», «навіпсонце», «сонце». В цих спідницях ширина в низу залежить від моделі.

В спідницях можуть бути використані різноманітні складки- однобічні, зустрічні, бантові; рельєфи, модельні лінії різних напрямків, вставки, підрізи, кокетки.

По лінії талії спідниці можуть бути на поясі, без поясу, на еластичній тасьмі. Застібка на спідниці може бути на гачки і петлі, ґудзики і петлі, у вигляді застібки-блискавки. Вона може розміщуватись на моделі спереду, ззаду, але частіше з лівого боку спідниці. Також можуть бути оброблені прорізні або накладні кишені різної форми.

Попередником сучасної блузи були- хітони, що використовувались древніми греками в якості верхнього одягу, який одягався на голе тіло. Відомо, що він був ще у XIV-XIII столітті до н.е.

Одними із перших, хто зрозумів необхідність натільної білизни, були північні германці. Саме вони почали використовували лляні сорочки і носили їх під верхнім одягом.

На час Вікторіанської епохи блузи були поширеними для неофіційного, повсякденного носіння.

У 1900-х роках були модними жіночі блузи, які називались елементом жіночої білизни, вони мали досить складні оздоблення у вигляді вишивок чи шнуровок.

Блуза- вид жіночого одягу, який має різноманітність у стильовому, силуетному і декоративно-конструкторському вирішенні.

Являється невід’ємною частиною майже будь-якого комплекту жіночого одягу: їх носять з спідницями і жилетами, з костюмами, сарафанами, штанами. При цьому кількість комплектів може збільшуватись, якщо врахувати різноманітність силуетних форм, покрою і кольорового рішення.

За призначенням блузи можуть бути для дому, повсякденного носіння, спортивно-ділового стилю і святкові.

За силуетом виділяють: прилягаючі, напівприлеглі, прямі і розширені.

Блузи мають деякі специфічні особливості крою, які, як правило, притаманні жіночому одягу для того, щоб максимально підкреслити форми їх власниць, це можуть бути різні виточки, рельєфи, та інші нюанси крою.